понеділок, 25 листопада 2013 р.

THREE SIDES HAPPINESS: ЧОМУ Я НЕ ПІДУ НА МАЙДАН. ДІАЛОГИ «НА КУХНІ».


ЧОМУ Я НЕ ПІДУ НА МАЙДАН. ДІАЛОГИ «НА КУХНІ».

Я автор статті, яка неочікувано для мене сколихнула Інтернет товариство. Її уже прочитали десятки тисяч людей і к-сть  читачів збільшується з геометричною прогресією.
Напевно, привернула увагу, перш за все, своєю назвою ЧОМУ Я НЕ ПІДУ НА МАЙДАН. http://threesideshappiness.blogspot.com/2013/11/blog-post.html

Зараз це «гаряча тема».  Хтось читав, бо погодився з таким трактування, хтось прочитав бо розгнівався на таке трактування, комусь просто цікаво було ознайомитись з такою нестандартною позицією.
Отримав багато повідомлень з діаметрально протилежними коментарями від «абсолютна істина» до «повне гімно». Я зрозумів, що лише одиниці повністю зрозуміли мою позицію, тому відчуваю потребу в більш ширшій ретроспективі поділитись своїми міркуваннями.

В першу чергу, писав не про Євросоюз, Митний чи позицію нейтралітету. У мене, звичайно, є свої думки стосовно цього приводу (і основою для прийняття такого рішення є не емоції, а клопітка і довгострокова праця по вивчення широкого спектру факторів, які потрібно враховувати). І так, я вважаю, що найвигіднішою була б позиція не вступати у ніякі об’єднання.
Але я не плекаю ілюзій по цьому питанні. Я розумію,які глобалізаційні процеси відбуваються у світі, розумію інформаційне середовище, яке формувалось і формується у нашій державі та поза нею. Розумію, які ресурси задіяні і які сили давлять нас зі всіх сторін, і розумію,  що вибір буде зроблено. І, навіть, якщо б наше керівництво проявило рішучу позицію, і зупинилось на варіанті не вступати нікуди, признаюсь чесно, я не впевнений, що при такому рівні свідомості більшості громадян нашої країни, відстоював би її, оскільки знаю, які жорсткі та криваві сценарії будуть розіграні в такому випадку.
Я знаю, що для більшості, хто прочитав абзац вище, буде мало зрозумілим, що я маю на увазі. Адже для цього потрібно спробувати дізнатись щось більше ніж Ви бачите з екранів своїх телевізорів чи читаєте з шпальти газет.
Реалізовуються глобальні сценарії. І принцип реалізації, як завжди класичний.


Не має бажання тратити свій час на вивчення геополітичних тактик, тоді візьміть на озброєння одну кальку, яку можете використовувати для критичної оцінки будь-якої ситуації, яка стосується стратегічних рішень країни. 
Є реальна ситуація та цілі, яку знають ті, хто знаходиться на вершині ієрархічної піраміди, і є певна брехня, яка покликана прикрити цю істину. Для того, щоб народ не вийшов на рівень розуміння та не постав у виборі між реальною картиною та брехнею, - брехня завжди розбивається на декілька: брехня номер 1 і брехня номер 2.

І нас розміщують в ситуацію вибору між ними. Це завжди підміна причин та наслідків.

Я знаю, що для більшості, після прочитання цього тезису, буде більше питань ніж відповідей. Більшість напише в коментарях: «що за нісенітницю пише цей чоловік», але будуть і ті, хто спробує знайти відповіді. В принципі, це і є ціллю написання мною цих статей.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ – МИТНИЙ СОЮЗ

Думаю, усім уже зрозуміло, що хочемо ми цього чи ні, будемо в одному з них. Також не важко, оцінивши все інформаційне поле навколо - зрозуміти, що це буде Європейський Союз. Тільки різниця в тому наскільки ми прогнемось по умовах.

Мене дуже не влаштовує нинішня влада, в мене до неї дуже багато конкретних запитань і мені шкода, що ми з Вами не збирали Майданів, коли потрібно було вимагати від неї відповідей.

Але в питанні переговорного процесу з Європейським Союзом та Митним Союзом ця «ненависна» мені влада, як це не дивно, але буде максимально відстоювати мої інтереси (з двох зол вибрати менше і від меншого отримати, максимально можливі, вигідні для нашої країни умови).

І не тому, що вона така благородна, непідкупна, плекає любов до мене, і надто переймається нашою з Вами долею.

Нинішня влада-це продовження нашого великого бізнесу. І вона відстоюватиме його інтереси. Так вже склалось, що конкретно в цьому випадку інтереси українського бізнесу та українського народу в цілому збігаються.

Також давайте визнаємо той факт, що саме «нелюбима» влада з її оточенням та армією мудрих консультантів (їх в розпорядження уряду надали багатії України, які збирають навколо себе світлі уми), володіє найбільш точними, об’єктивними вихідними даними, оцінкою ситуації  в країні і може детально вивчити всі «за» і «проти».
Саме представники нинішньої влади ведуть уже довготривалий процес переговорів і вони можуть оцінити, як вести діалог далі, і які кроки необхідно зробити. Якщо вони вирішили грати в гру, та шантажувати європейських комісарів, лякаючи їх, що ми можемо розвернутись та податись в обійми Путіна, то в мене немає підстав вважати, що це неправильний крок. І якщо ще місяць чи, навіть, рік треба для цього відтягувати асоціацію, щоб вибити з них вигідніші умови, то я підтримаю краще таку позицію, ніж погоджуватись на кабальні умови.

Що «наші» хочуть від ЄС

Ще на початку жовтня вустами прем'єра Азарова влада почала твердити про необхідність величезних компенсацій з боку Євросоюзу за український зовнішньополітичний вибір. Прем'єр заявив, що адаптація технічних регламентів до норм ЄС коштуватиме Україні близько 165 млрд. євро. "Це величезна робота. Нам потрібно буде пере налаштувати всю нашу економіку під нові для нас стандарти", - говорив глава Кабміну. Фактично, це стало вимогою сплатити Україні витрати розриву відносин з Москвою.
Натяк в Брюсселі залишили без уваги. Тоді українська влада стала говорити про компенсації регулярно протягом місяця і на різних рівнях, в тому числі на рівні президента. Але все це не принесло результатів. У підсумку довелося говорити прямим текстом, що й зробив посол України в Євросоюзі Костянтин Єлісєєв, який одночасно є радником Януковича. У Брюсселі Єлісєєв озвучив кілька вимог: «Захід повинен вплинути на Міжнародний валютний фонд, щоб той зменшив "апетити" і погодився видати Україні мільярдні кредити без жорстких умов; ЄС повинен документально затвердити і забезпечити вихід на європейські ринки української продукції; виділити грошову допомогу Києву на реформи і покінчити з російським проектом обхідного газопроводу Південний потік».

Скажіть з чим Ви не погоджуєтесь по цих вимогах?

Треба розуміти, що заморозка відносин з ЄС - це дійсно ще одна спроба показати Заходу серйозність намірів Києва, якщо Україні не будуть надані прийнятні умови. Митний союз в даному випадку - елемент гри. Зближуватися з союзом Путіна Янукович не бажає, а комісія створена з метою тягнути час і чекати пропозиції ЄС і США.

Янукович не піде на Союз з Росією. Він чудово розуміє настрої основної маси населення України, він пам’ятає про наступні вибори, і про фактори, які впливають на рейтинг. Митний Союз в даному випадку-це лише розмінна монета для торгів.

Всі знають, що в Федоровича є «СІМ’Я». Так вже склалось, що ми є її частиною.
І Батя старається для «СВОЇХ». Бо в протилежному випадку з ним поговорять «по понятіям». І, як це не дивно, в цих «раскладах» наші інтереси.

Зараз, напевне, в половини виникли думки. «А як же так ризикувати?», «Європейський союз передумає і, як «ображена дівчинка» перестане відповідати на наші «смски».

Не образиться. Ми потрібні їм, більше ніж вони нам. Треба зрозуміти, що вони не благодійна організація, яка хоче зробити тебе, тебе і мене щасливим, вони прагматичні політики, які відстоюють виключно свої інтереси в питанні, яке 100% повинно бути закритим.

ТЕПЕР КЛЮЧОВЕ ЗАПИТАННЯ: ЯКИМ ЧИНОМ ЦЕ ЗРОБИТИ, ВІДСТОЯВШИ СВОЇ ІНТЕРЕСИ ТА НЕ ПОГОДЖУЮЧИСЬ НА ВИМОГИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ?

Перевіреним та реалізованим тисячі разів способом – РЕВОЛЮЦІЯ.

В час інформаційних воєн, одним з інструментів для її запуску є соц. мережі. Як це реалізовується, було б доцільно запитати в Алека Росса, посольства США та тих, хто пройшов навчання на семінарах ТехКемп, які проводились напередодні по всій території України.

Думаю, у більшості думки вже сформувались в правильному руслі, але все ж 

ДЛЯ ЧОГО ЦЕ ВСЕ?

Навіщо йти на уступки, навіщо платити мільярди, навіщо давати можливість українським товарам конкурувати з європейськими, щось там обіцяти, навіщо…, навіщо….,навіщо…, якщо можна цього всього уникнути? Шантаж – завжди був ефективним інструментом для переговорів.

Для цього використовується одна цікава особливість, притаманна будь-якому народу це «негативні настрої» по відношенні» до будь-якої влади. Які з великою активністю підігріваються перед стартом «революції».

По містах готуються активісти, які організовуватимуть та запалюватимуть іскру, для розпалювання полум’я.

Чому в цьому бере участь ОПОЗИЦІЯ?

Все дуже просто та прагматично з їхньої сторони. Це дуже вдалий спосіб підвищити свої рейтинги, об’єднати наявний електорат та здобути новий. Та за найкращих розкладів пришвидшити цей довгожданий момент, коли можна буде помінятись ролями та стати ВЛАДОЮ. Класична ситуація. Та класична ціна питання. Виключно «шкурні інтереси».


ЯКІ НАСЛІДКИ?

Парадокс: виходимо на Майдан для того, щоб відстояти свої інтереси, а в результаті стаємо «пішаками» в руках сил, які не хочуть іти нам на уступки та грають проти нас.
Тиск на «нинішню ненависну владу», яка все ж відстоює наші інтереси буде здійснюватись нашими ж руками.
Їх поставлять перед фактом, або Ви погоджуєтесь на ті умови, які є, або ми нагнітаємо народне невдоволення з новою силою. Опозиція розуміє розклади, але готова до стратегічного програшу країни, заради власної «перемоги». Для них, навіть вигідно, щоб Янукович тримався до останнього, адже з кожним днем «революсьйон», ненависть до нинішньої влади тільки наростає, так само, як  і ростуть їхні рейтинги. А там до «імпічменту» і не далеко, чи довгострокових виборів, сценарій буде обрано по ситуації.

Ось вся краса «глобальної політики». Якщо спостерігати за всіма цими процесами з висоти, можна, навіть, з певним захопленням визнати той факт, що грають дуже красиво.
«Нічого особистого, тільки бізнес».

Ми з благородними намірами.
За світле майбутнє наших дітей.
Відчуваємо громадянський обовязок не відсиджуватись, а йти на барикади.
Мерзнути, рвати голос і кричати слова сповнені надії.

Але все, що вирішується таким швидким та «красивим» шляхом, - це наче наркотик, так хочеться повірити в казку «вколотись» черговою Революцією отримати масовий «кайф», а потім знову дивуватись, що час для «ломки».

Я люблю свою країну, я знаю, що шансів поміняти сценарій і відвоювати найвигідніші для нас умови дуже мало. Зараз уже 8 ранку, я не спав цілу ніч для того, щоб встигнути написати цю статтю. Так я «революціонер на кухні». Як не дивно, але справжня революція, якраз і відбувається тихо та непомітно всередині нас, коли ми починаємо мислити критично і заражаємо цим оточуючих. Як показав досвід розповсюдження моєї попередньої статті, Інтернет та соцмережі це хороший спосіб збільшити коло цього оточення. Я знаю, що більшість, які прочитає ці слова погодиться зі мною, адже здоровий глузд є в усіх, єдине-що не кожному вистачає часу, можливості та бажання зупинитись та розібратись в цих хитросплетіннях. Життя в певний момент змусило мене зупинитись, в мене була можливість та досвід спілкуватись з людьми, які дозволили мені подивитись на «політичні ігри» з більш ширшого кута.

Я знаю, що через декілька годин буде дано старт дійству, коли світлі та благородні почуття моїх братів та сестер використають, проти них же. Вони стануть жертвами обману та, в більшій мірі, самообману.

Якщо Ви розділяєте мої погляди, або хоча б у Вас закрались думки, що така позиція може теоретично бути вірною, якщо Ви бажаєте дати цим людям ще й іншу від загальноприйнятої точку зору, то будь ласка поділіться цією статтею на своїх сторінках соц. мереж, надішліть друзям, знайомим, ви можете копіювати цей текст і створювати власні блоги, в мене немає і не буде ніяких претензій на авторство.

РЕВОЛЮЦІЯ СВІДОМОСТІ

Давайте вчитись критично мислити.

Нажаль, саме відсутністю такої звички, в основній своїй масі відзначається наш народ.
Ми не хочемо вивчати деталі, ми хочемо по швидше, як найменшими зусиллями вчинити, якісь дії і з відчуттям виконаного обов’язку забути, побачити рожеві сни з світлим майбутнім до якого нас приведе, хтось, колись і якось.
Треба зрозуміти, що Мітинги таких масштабів організовують  «великі мішки». Усвідомити, що влада в питаннях геополітики, стратегічного курсу володіє більш повною інформацією, вихідними даними та оцінкою ситуації, як, коли і які кроки здійснювати.
І якщо є сумніви, то висловлювати їй недовіру та обирати інших людей, які ознайомившись та вивчивши питання з «висоти пташиного польоту» будуть представляти український народ та приймати рішення.
Виступаючи з Мітингом з якоюсь конкретною та поспішною позицією-це програшний варіант. Хоч нас і більше, але не забувайте прописну істину:  «Не можна орієнтуватись на суспільну думку це не маяк, а блукаючі вогні».
Я ні в якому випадку не говорю про те, що Майдани це не інструмент.
Але не згадувати, що є така можливість раз в 10 років. І в той момент, коли всі в лихоманці, терплячи роками і закриваючи очі на те, на що вони можуть мати реальний вплив, раптом згадують свої права і бояться залишатись «на кухні» поспішають на Майдан. Відстоюючи і борячись за щось, за що не знають. Ідуть проти ворога, якого вони не бачать. Відрубуючи голову Змію-гориничу на місці, якої виросте дві. А якщо не знаєш з ким, проти чого і для чого борешся, то на який результат можна розраховувати?
Майдани треба піднімати біля Межигір’я, біля вертолітного майданчика, біля судів, вимагаючи покарати тих, хто виправдовує таких от людей   http://tsn.ua/ukrayina/rektor-pedofil-z-rozpusnoyu-dekankoyu-na-voli-pislya-porno-z-ditmi-a-yihni-zhertvi-likuyut-psihiku-320950.html
В нас багато, дуже багато питань по яких ми мовчимо, злість через які ми накопичуємо, але виплескуємо на таких Майданах, які грають проти нас самих.
Треба розуміти, що єдина можливість, щось міняти-це ціле направлені дії по освідченні нашого народу, тільки, коли люди зможуть критично мислити, дивитись «в корінь» і розуміти першоджерело такої ситуації, що склалась, тільки тоді їх дії будуть ефективні і відповідати інтересам моєї країни. Також я знаю, що ніхто крім нас з вами не буде цього робити.
Ставте самі запитання? І пробуйте знайти на них відповідь.
Політики залежні, вийти з під залежності вони можуть лише тоді, коли суспільство в основній своїй масі може зрозуміти корінь такої залежності.
Такими людьми уже не можливо маніпулювати, такі люди уже можуть об’єктивно оцінювати ситуацію і приймати правильні рішення.
До того моменту, так звані «лідери нації», навіть, якби у них виникли благородні цілі, не мають на кого обпертись. І оскільки їх дуже легко дискредитувати, через підконтрольні ЗМІ, в разі відхилення від курсу, який обрали їх справжні хазяї, до моменту, поки ми будемо сліпі, у них є один вибір, бути слухняними і мати можливість подбати ще й про свої шкурні інтереси, забезпечивши себе та свою сім’ю, чи зійти зі сцени. Який вибір зробили б на їх місці Ви?
І хто б не був на вершині нашої влади, він знаходитиметься в такій же ситуації і діятиме аналогічно, як і його попередники, поки ми будемо кричати: «Геть його», «На гіляку», «Смерть» і т.д. Виливаючи свою ненависть, ми лише даємо сигнал «хазяям», що пора міняти ляльку, яку ми спочатку теж підноситимемо вище неба, а потім щиро ненавидітимемо.
Ми, відмежовуємось від інших людей, мєнтів, чиновників, чи, як ми привикли їх називати «тварі», і не усвідомлюємо, що це діти цієї землі, цього народу, цього середовище, невід’ємним елементом якого ми і є. Середовища, який формуємо не хтось, а саме Ти.
Давайте виховуватимемо синів, які уступатимуть місця старшим жінкам в транспорті, адже ці ж сини стають політиками і будучи дорослими уже жертвують цілим народом, заради власного комфорту.
Давайте перестанемо давати взятки даішникам, навіть, якщо інколи так зручно порушити і розрахуватись на місці.
Давайте розвивати підприємництво «не урвати тут і зараз», а на принципах людяності та любові до клієнта. Саме підприємці нового покоління, які не приватизували, а власним талантом розвинули бізнес - стануть політиками нового зразка.
Саме такими повільними, спокійними та впевненими кроками ми створимо європейські цінності.
Все що обіцяють тут і зараз-це казочки. Жодні підписи на папері і жандарми не зроблять це замість нас.

Рубайте будь-які зачатки,того, що Вас не влаштовує, на тому рівні, де Ви знаєте проти чого боретесь і який результат очікуєте. Не потрібно чекати 10 років. Збирайте Майдан в своєму селі, місті, райцентрі та області.

Перш за все усвідомлюйте, всю «гнилість» нинішньої системи. Саме вона є першопричиною, яка псує людей.  

Протистояння на рівні персоналій не тільки нічого не змінить, а навпаки риє прірву.

Протидійте не людям, а протиправним діям. Ви повинні не ненавидіти цих людей, а співчувати їм. Їх перемолола «система» і тільки в ваших руках допомогти їм відновити свої людські риси.

Єдине завдання-це виносити такі речі на «світло». Не закривати очі, не проходити поруч, не погоджуватись, а виносити на розгляд загалу. А «світло» справиться з будь-якою задачею. Мінятимемось ми, поміняються й політики. Люди це істоти соціальні, які змінюються під впливом оточення. Часто ми вважаємо, що від нас нічого не залежить, а насправді, така думка і є першопричиною всього зла.

Є такий вислів, що «риба гниє з голови». Він правдивий. В нашому випадку, причиною гниття-є вся абсурдність системи. Дуже часто ми помилково думаємо і очікуємо, що і оздоровлення мало б бути з «голови», відповідно і чекаємо змін, надіємось на нового героя, потім проклинаємо його і знову надіємось: на щось, на когось.
Бувають моменти, коли ми дивимось на своє відображення у дзеркалі і усвідомлюємо ті можливості, які в наших руках.

Ми знаходимо цього героя, якого шукали. 

2 коментарі:

  1. Це є параноя, неможливо на кухні боротися з корумпованими чиновниками. На даний момент, коли вся влада в одних руках,яка не чує людей і не хоче чути, це є мирна акція майдан, який може перерости в некеровану, агресивну масу людей.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Абсолютно согласен. А "кухонный революционер" это как раз и есть та пешка, которая ни на что не способна и которой манипулировать легче всего.

      Видалити