неділя, 2 березня 2014 р.

Ленінопад – захисна реакція Української нації.


   Ленін «пішов» з майдану в центрі Варви. Точніше його «пішли».  Безперечно, у Варві є багато противників цього, їх достатньо; багато тих, що закликають до збереження пам’яті; що «ламать не строїть», й так далі. Багато дотепних дядьків говорять, що тепер заживемо, ленін не заважає ж. 



      Дотепників завжди багато, особливо на площі, тільки ж чому ми так кепсько живемо, коли в нас всі такі розумні та «просунуті»? 
      Я не належу до соціальних психологів й не можу надати документ про діагноз нашому суспільству, але певні думки виникають завжди. Наприклад, як монумент Лєніну впливав на тих таки дотепних дядьків, які більш всього не були партійними, не особливо знають біографію вождя, та й про діяльність його навряд чи знають хоч що, хіба, що він виступав з броньовика та жив в шалаші? Можливо кожного разу бачачи ідола вождю, кожен з них пам’ятав: що ініціатива «наказуєма»; що партія наш «рулєвой»; що поки начальник не дасть наказ я нікуди не посунусь; що треба ненавидіти кожного начальника, «засрату» інтелігенцію, й інших хто вирізняється з сірої совєцької маси, але бажано ненавидіти по чорному й з під тишка, або ліпше сказати «втіхаря». Безперечно, потрібно ненавидіти все Українське, адже людина свідома своєї приналежності до свого народу та Землі й пишається цим, намагається своїм прикладом та своїми зусиллями працювати на добре ім’я свого народу, зберігаючи його традиції, пам’ять та надбання – є уособленням чогось вищого й не сірого на відміну від совєцкого чєлавєка, чий адрєс нє дом і нє уліца. Я припускаю, що таких дотепних дядьків, які думають таким чином достатньо багато. Скажіть будь ласка ви справді хочете, щоб над вами тяжіла ця пам’ять у вигляді бронзового вождя; ви справді бажаєте, щоб ваші діти та онуки росли та виховувалися безініціативними, сірими, та ненависними до України істотами; ви бажаєте своїм нащадкам, щоб єдиною їх відрадою була думка, що ви їли хліб за 14 коп. та ковбасу за 2,20 руб. А вашим дітям не потрібно жити краще?


       Поряд з цим зараз вже виросло покоління людей поза совком. Тобто народжених після 1991 року. Над цими людьми не тяжіє комуністичне минуле вони взагалі нічого не знають про лєніна. Але поряд з цим вони росли з чітким усвідомленням, якщо вождь стояв по всій Україні, та ще й на центральних майданах, значить він авторитетна постать. Але чим він авторитетний насправді? Це питання в якому потрібно розібратися перш за все молоді, тим юним особам, що тільки розпочинають свій дорослий життєвий шлях, розібратися та визначитися чи ви хочете бути стадом, яке женуть на убій, чи ви хочете бути громадянами зі своїм правом голосу.
       Й не лише перетворенням на бидло мешканців відповідної території режим януческо схожий до бувшого комуністичного. Ще одним важливим аспектом цієї історії є підґрунтя, походження як комуністичного режиму так й режиму Януковича. Це кримінал як основа й сенс життєдіяльності. Стосовно Януковича та сім’ї, представників Партії регіонів, інших причетних я думаю зрозуміло, набиті барахлом лігва цих кримінальників окремий раз це доводять. А що ж стосовно лєніна, як лєнін завинив? Запитають «блюстітєлі народной памяті»? А все ж те саме, тільки звалося воно красний терор. Якщо не занурюватися в подробиці, то його можна розділити на два етапи з кінця 1918 року до запровадження НЕПу, тобто до 1923-го; та подальше продовження з 1929 по 1938. Красний терор був набагато зловіщіший ніж терор Януковича. Це тотальне пограбування села та знищення заможного  населення при мовчазній згоді решти, яке подавалося під соусом світлого майбутнього й боротьби з начебто ворогом. А насправді це було просте цинічне пограбування з подальшим вбивством. Окрім цього було започатковано тотальне переслідування культурного інтелектуального прошарку, в словообіг введено спеціальне словосполучення «засрата інтелігенція», яке живе й понині. Й започаткував це все вождь. Я думаю не знайдеться зараз в суспільстві жодної людини, що захоче відчути на собі продразвьорстку, але кожен хто марить та журиться за лєніним, її виправдовує. Хліб за 14 коп. вчинено на крові мільйонів, а ви продовжуєте хизуватися цим. Й от уявіть собі ідейний натхненник красного терору та вбивств стоїть на кожному кроці, і йому вшановують пам’ять!? Звичайно ідейні прихильники лєніна та комунізму будуть нормально ставитися й до режиму януческо. Для них це просто сувора реальність, головне зуміти бути непоміченим, принишкнути як сіре мишеня, а дивися, за тобою й не прийдуть, а дивися можна десь підказати на сусіда. Можна також комусь добре підлизати та просунутися соціальними щаблями; десь з кимсь потрібним добре випити горілки та завести кумівство, от тоді взагалі попре. Такою є дійсність, яку символізував вождь всєх народов, дійсність до зламу, зламу, який символізує Майдан. Але такою вона вже не буде. Безперечно дійсність не зміниться для всіх та відразу, але пролита кров на вулицях Києва, навіть зі справжніми лєнінцами зробить трансформації. Окрім того безпосередні учасники подій боротьби з режимом, вже стали суспільним чинником, де одне слово одного з них звучить авторитетно для всієї громади. Трансформації суспільства в подальшому будуть відбуватися, можливо навіть інтенсивніше, і як одна з умов нормального протікання тих позитивних змін є повалення ідолів режиму. Саме глибокий, сенсовий зв’язок комуністичного режиму та режиму Януковича є причиною масованого ленінопаду. Протестуючі супроти режиму незалежно від того чи це в селі чи в місті, незалежно в якому куточку України, винятки звичайно є, зносять цей символ як одну із запорук майбутнього розвитку народу та перетворення його в націю, чи іншими словами із стада баранів в організоване суспільство. І те що народний організм запустив таку захисну реакцію свідчить про його здорову природу.

М. Русич
     

Немає коментарів:

Дописати коментар