Підзаробити не вдалося.

     Інакше не скажеш. Та і сам факт про це говорить. А тим паче ще і в підтвердження судове рішення. Але все по порядку. Як грім серед ясного неба я отримав листа із Варвинського районного суду і ознайомившись з його змістом, остовпів. Адже серед документів була і позовна заява до мене старшого слідчого Варвинської міліції Гиленка про захист честі, гідності та ділової репутації,

з відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Ось тобі і маєш. Як кажуть, боровся і напоровся. Це я про те, що ще в січні місяці цього року я звернувся з письмовою заявою до Варвинської міліції в якій вказував про зловживання службовим становищем посадових осіб КП «Господар» та просив відкрити кримінальне провадження. Заяву спочатку розглянув вище упомянутий Гиленко і без всякого на це обґрунтувань виніс вердикт, що заява повинна розглядатися в порядку Закону України «Про звернення громадян». Звісно, з таким рішенням я не погодився і оскаржив дії Гиленка до суду. Ухвалою суду відмічено бездіяльність слідчого Гиленка і зобов’язано його невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення. В травні місяці, отримавши письмове повідомлення про результати перевірки звернення мені довелося спілкуватися з Гиленко в його робочому кабінеті. Де оцінюючи обставини я висловився «Що за дебелім».

     Не знаю, чим слухав Гиленко, чи як він сприйняв моє висловлювання, але в позовній заяві написав, що я його назвав «дебільним слідчим». Ось і суд. За справу взявся суддя Семенченко. Плекаю надію на судовий захист. Але не тут то було. Мені суддя відмовляє у залученні свідків, натомість позивачу надає можливість залучити свідка свідчити з інших обставин. Моє письмове заперечення, пояснення і свідчення під присягою не беруться до уваги. Натомість, беззаперечно беруться свідчення колег по роботі. Тож суддя і виносить рішення  в супереч вимогам статті 31 Закону України «Про інформацію», задовольнивши частково позовну заяву Гиленка,  стягнути з мене на користь його 200 грн. моральної шкоди. Адже, відповідно до Закону, суб’єкти владних повноважень, як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Окрім того, порушуючи вимоги статті 88 ЦПК України, суддя неправомірно призначає мені судові витрати в сумі 487 грн. Але і це ще не все. Суддя виніс рішення вимоги які не були заявлені.

     Звісно, з таким рішенням судді я не погодився. Апеляційний суд Чернігівської області у вересні місяці задовольнив мою апеляційну скаргу і скасував рішення яке виніс суддя Семенченко.         

     Як підсумок. Оце і є оцінка професійних дій слідчого Гиленка і судді Семенченка. Перший не знає що робити із заявою в якій вказано про злочин та ще намагається підзаробити використовуючи своє службове становище. Другий вершить судочинство на свій розсуд і йому не є закони чи процесуальні вимоги.

     А тепер з погляду відбутого. А мені не завдана моральна шкода діями слідчого та судді? А чи могла би проста людина захистити свої права та інтереси від такого шабашу?

     Дійсно, потрібно провести невідкладно люстрацію і очиститься від нечесних і не професійних працівників міліції, суддів.

17 листопада 2014 року                                                                                           Остапець В.П.