пʼятниця, 2 січня 2015 р.

Навіяне останньою сесією.


 Варвинчани, які більш менш слідкують за місцевими подіями, мабуть, знають, що 25 грудня відбулася сесія Варвинської селищної ради. На тому засідання було розглянуто дуже багато питань, але переповідати хоч щось з того багатогодинного галасу не буду. В більшості сказаного, почутого та вчиненого на сесії не так багато сенсу. Протягом перед сесійного тижня особисто побував на засіданні трьох комісій, от там було більше сенсу та змісту, але нажаль втілювати хоч щось в життя в цього депутатського корпусу навряд чи вийде навіть під кінець каденції. Всі ляпаси, кидалово та театр абсурду, що отримали депутати та громада, від системи та її місцевого втілення, не можуть спонукати депутатів до роботи, самолюбство ледь жевріє, лінь та переконання, що це не моє, воно мені нада, є переважаючою. Болото є «нєзиблємим», воно швидше засмокче одиниці, ніж одиниці його перетворять на озеро.
    За підсумками сесії є очевидним наступне:
1)      Близько 5 мільйонів гривень спецфонду селищного бюджету в 2014 році, за які можна було щось придбати, побудувати, відремонтувати, практично ні на що не використано.
2)      Більше 1-го мільйона передано до КП «Господар», які також лежать «мертвим грузом».
3)      Бюджет відтепер розподіляє виконком, а не сесія ради, і при цьому в нас не існує ні бюджетної комісії, ні фінуправління, ні звичайно компетентних органів, ні депутатського корпусу відповідно. А для чого, можливо всі в тємі, а лохам бабло не потрібно.
4)      Багато хто з варвинчан цікавився і не міг придумати для чого лишили той постамент від лєніна? Тепер відповідь є очевидною – роздягти та вдягти постамент коштує 120 тисяч гривень, а що? Тепер же ж плити не падають на дітей. Безпека дітей перед усім. Так як в минулому році золоті вікна в дитсадку за 700 тисяч гривень, а що робити як діти почали мерзнути ще з травня? Звичайно все для дітей!!! Але на цьому фоні постамент імені 120 тисяч гривень з донецьким годинником, замість ореолу, під дебільний гімн імені Саверської, виглядає як справжній діагноз як нашому суспільству в цілому так і варвинській громаді зокрема.
5)      Депутати підтримали ідею перевірки КП «Господар», але з 27 депутатів виявили бажання лише троє, це теж певний діагноз, кому воно треба. Хоча маю подякувати комісії з соцеконом розвитку за виконану роботу.
         От така була сесія, от такі події сталися, от така з’явилася інформація. І насамкінець трохи висновків, особливо в контексті Нового року. Зараз всі всім бажають всього нового, мирного, гарного, щасливого. Безперечно ми повинні бажати своїм друзям, близьким, родичам, сусідам та просто знайомим чи навіть незнайомим, всього найкращого. Але нічого з перерахованого не буде. Бо ми самі не стаємо новими, кращими, добрішими, дружнішими.
         Чи буде мир? Мабуть, що не буде. Бо ніколи ніякий Путін не полізе до країни з сильним суспільством, з сильною організацією  державних інституцій, і армією зокрема. А що з цього є в нас? Нічого. У Варві, до речі, останні тижні дуже жваво обговорюють слова начебто висловлені Валентиною Василівною на цвинтарі вже після, як я розумію, поховання нашого вояка Вячеслава Носенка, світла пам’ять герою, що типу біля його могили нікого не ховати з цивільних, бо треба буде ховати вояків, адже їх буде ще багато. Резонанс пристойний. Я особисто не був присутній при висловлені цих слів, і звичайно не стверджую, що вони були висловлені. Але за що купив, за те й продаю. І сам для себе припускаю з високою ймовірністю, що таке мало місце, бо й диму без вогню не буває. І це до речі також діагноз. Тільки вже діагноз системі. Дурній, бездумній, місцями дебільній, некараній, й тій що вже до безміри загралася, й навіть не відчуває дійсності.
      Чи відбудуться в нас у Варві, як і в Україні якісь зрушення на краще? Мабуть, що ні. А що кожен з нас зробив для того? Як ми можемо переконатися на подіях як Майдану так і війни, з волонтерським та добровольчим рухом, поки люди знизу не збудують нову систему, чи хоча б не почнуть контролювати ту яка є, нічого не зміниться. Тому шановне панство потрібно щось починати робити, бо так все і буде тягтися, але не так довго як до цього, бо красти та здавати на металобрухт вже майже нічого.
        Насамкінець бажаю всім читачам в Новому році створювати нові сенси, творити навколо себе нове середовище, творити новий рух, який нас зможе хоч якось витягти з того болота в якому зараз ми є. А всім язикодупам бажаю, щоб кожна дурна думка стосовно таких світлих явищ як Майдан чи інших до нього подібних, ставала вам поперек горла і надійно утримувала вашого язика в звичному місці, тобто в вашій дупі.


02.01.2015


Павленко Дмитро, депутат селищної ради

4 коментарі:

  1. у мене не вистачає словникового запасу щоб охарактеризувати отой.. ее.. оту хрінь посеред площі. дивіться на фото вище - як точно воно передає стан справ в Україні

    ВідповістиВидалити
  2. И точно! К чем красота? Нельзя придумать что получше? А Насчет Алее Героев - так это Саверская и по телеку говорила. Абсурд и полный дебелизм

    ВідповістиВидалити
  3. http://satu.kz/p20206-chasy-svetodiodnye-ulichnye.html

    ВідповістиВидалити
  4. Честно говоря я с вас вообще удивляюсь. Поселковый голова много делает для Варвы. Просто мало кто замечает. Все говорят правительство ворует. Возможно, я не могу отрицать. Но "простой народ" вообще что ли безгрешный? Когда в поселке ставились 50 лавочек обычные люди умудрились их скомуниздить! когда люки железные ложатся вы сразу их на метал! И тогда спрашиваете, почему у нас в поселке ничего не делается.

    ВідповістиВидалити