понеділок, 5 грудня 2016 р.

Георгій Феодосійович Вороний

20 листопада у 1908 році відійшов у вічність Георгій Феодосійович Вороний – видатний українець, геніальний вчений-математик, який своїми науковими відкриттями прославив Україну на весь світ.
Про Георгія Вороного, про надзвичайну значимість його математичних результатів для сучасних дослідників можна прочитати у Вікіпедії. Коротко я скажу про них далі.

Але в першу чергу хочу звернути увагу на те, що Георгій Вороний походив з села Журавка, що на Чернігівщині (біля Прилук), працюючи у Варшаві (таке призначення він отримав по закінченні Петербурзького університету) протягом всього життя підтримував зв’язок з рідною землею і, згідно із заповітом, похований у Журавці. Тобто тут , у Журавці - витоки його світосприйняття, тут, можна сказати, вітає його дух. Вороний і творив свої наукові праці, головним чином влітку, у Журавці, про що свідчить архів вченого, який зберігається в Києві, в Інституті рукописів Національної бібліотеки імені В.Вернадського (Вороний був дуже пунктуальним і завжди помічав дату і місце, де був зроблений запис).
Тому, на мою думку, Журавка має стати святим місцем збереження пам’яті про Великого Українця, вченого світового рівня, має стати місцем, куди в майбутньому будуть навідуватися і численні туристи, які цікавляться історією України, зокрема, її наукової думки, і вчені з різних куточків світу, як це робили учасники п’яти Міжнародних конференцій, присвячених розвитку ідей Вороного в сучасній науці (а серед них переважали іноземці), що відбулися в Києві протягом 1993-2013 років.

У 2018 році виповнюється 150 років з дня народження Георгія Вороного (1868-1908). Ця дата має бути достойним чином відзначена в нашій державі, і навіть у світі. На жаль, проблеми, якими займався Вороний, в Україні поки що не знайшли свого продовження, тому так важко дається відзначення його пам’яті. Це, на моє переконання, тимчасове явище, але ювілейну дату не можна знехтувати.
Я вже більше 30 років займаюся питанням увічнення пам’яті Георгія Вороного, взагалі – поверненням в Україну імен її видатних вчених, які, в силу певних історичних причин, були або певний час викинуті з історії науки (як, скажімо, Михайло Кравчук, або Микола Чайковський), або за роки радянської влади стали вважатися російськими вченими, а їх національне походження ігнорувалося (напр., Михайло Остроградський, Георгій Вороний). На малій батьківщині Михайла Остроградського (село Хорішки на Полтавщині) та Михайла Кравчука (село Човниця на Волині) вже давно, - з середини 80-х років минулого ст., існують і активно поповнюються експонатами шкільні музеї, присвячені своїм видатним землякам. У 2013 році вчителі цих місцевих шкільних музеїв приїжджали до Києва і брали участь у заходах Педагогічного музею, пов’язаних з роботою народних музеїв. У випадку з Журавкою якось не знаходиться людини, яка б взяла на себе труд по упорядкуванню такої музейної кімнати, жаліються на брак грошей (на жаль, в наш час це стає все більш актуальним). Соромно казати, але навіть будинок сім’ї Вороних, який існував в Журавці і був взятий на облік як пам’ятка історії у 1976 році, рішенням сходу села був знесений у 1993 році… Тепер сусід розширив свої володіння і вирощує там гарбузи …

Мені пощастило у 1982 році познайомитися з донькою Георгія Вороного – Марією Юр’ївною Вороною-Василенко (1900-1984). Вона жила у Борисполі. Я кілька разів навідувалася до неї і вона розповіла мені багато цікавого про свою родину. Зокрема, про діда - педагога, який працював у Ніжинському ліцеї, був директором Прилуцької гімназії, де залишив про себе багато похвальних споминів. В свій час він, студент Київського університету, став ініціатором створення в Києві безкоштовних недільних шкіл для робочої молоді. Один з синів Георгія Вороного – Юрій, був хірургом і першим у світі зробив операцію по пересадці нирки людині (це трапилося у 1933 році у Харкові). Відходячи з життя, Марія Юр’ївна заповідала мені не забувати її родини, того доброго, що зробили вони на землі (я вже не раз розповідала про це, але повторю ще раз) : «Мій дід, батько, мої брати і сестри – вони були справжні, бо нас в родині вчили ніколи не думати про багатство, і навіть не про славу, а тільки про славу України».

Тому звертаюся до своїх ФБ друзів, в першу чергу до чернігівців: може, хтось підкаже, як зацікавити місцеву громаду села Журавка знайти можливість створити у відведеній в школі кімнаті повноцінний музей сім’ї Вороних. Постаті Феодосія Вороного, Георгія Вороного, Юрія Вороного і його дружини Віри Нечаївської (яка була членом Української Центральної Ради у 1917 році) заслуговують на вдячну пам’ять про себе. Крім того, в селі існує ще один цікавий об’єкт – Журавська палеолітична стоянка, відкрита небожем Георгія Вороного – Андрієм у 1927 році. А само село, згідно довідників, засновано у 1618 році – тобто, у тому ж 2018 році має відзначати свій 400-річний ювілей.


Тепер трохи про наукову спадщину Георгія Вороного.
Діаграми Георгія Вороного ( найбільш відомий математичний об’єкт, пов’язаний з іменем Георгія Вороного) в наші дні стали важливим інструментом у сучасних дослідженнях в багатьох самих різних галузях знань, як теоретичних, так і в практичних застосуваннях, зокрема у комп'ютерній графіці, обробці зображень, робототехніці, біології, біоінформатиці, хімії, фізиці, астрономії, матеріалознавстві, машинобудуванні, у побудові географічних інформаційних систем, в моделюванні в області твердого тіла, в плануванні руху, реконструкції поверхонь, телекомунікації і навіть в архітектурі, мистецтві, тощо. Наукові результати Вороного – а він працював, головним чином, в області теорії чисел, здавалось би, самої абстрактної гілки математики, – знайшли своє широке застосування саме в наш час, час, так би мовити, комп’ютеризації багатьох галузей людської діяльності. Це – красномовне свідчення того, що результати наукових здобутків неможливо передбачити в короткій перспективі, на це потрібен час.
Про надзвичайно широке використання діаграм Вороного – найбільш популярного об’єкту, пов’язаного з іменем Вороного, – свідчать десятки (сотні) тисяч посилань в Wikipedia, the free encyclopedia і в Google на такі терміни, як voronoi diagrams, voronoi tessellation, applications of voronoi diagrams, voronoi art, voronoi diagrams nature, voronoi design, voronoi architecture design, voronoi urban design та ін.

Роботи Вороного відомі фахівцям в усіх країнах, де створено потужні наукові школи з перелічених вище галузей знань. У міжнародних конференціях, які проходять в Києві раз на п’ять років (починаючи з 1993 року), беруть участь фахівці практично з усіх країн Європи, з Канади, США, з країн Південної Америки, Кореї (де створено Дослідницький центр з діаграм Вороного), Японії, Гон-Конгу, Індії, Австралії, Нової Зеландії, тощо.
Конференції, присвячені діаграмам Вороного та їх численним застосуванням, проходять з року в рік в різних країнах світу, зокрема, з 2004 протягом 10 років з ініціативи японських вчених і Дослідницького центру з діаграм Вороного в Сеулі відбулися щорічні Симпозіуми з діаграм Вороного в Токіо (Японія, 2004), Сеулі (Корея, 2005) , Калгарі (Канада, 2006), Гламоргані (Великобританія, 2007) Києві (Україна, 2008 ), Копенгагені (Данїя, 2009), Квебеку (Канада, 2010) Квіндао (Китай, 2011), Ратджерсі (США, 2012), Санкт-Петербурзі (Росія, 2013).
Крім конференцій, існують також спільні проекти фахівців різних країн, які розробляють певні аспекти застосувань діаграм Вороного, Напр., у 2011-1013 роках був реалізований спільний дослідницький проект «Просторові розкладання і графіки» (коротке назва якого «Вороний»), він включав в себе 8 партнерів з 6 різних країн Європи, і це - частина програми EuroGIGA Європейської наукової фундації (European Science Foundation (ESF) ( http://eurogiga.inf.fu-berlin.de/w/VORONOI/ ).
Чи багато кому в Україні відомо про такий феномен?

Ім’я Георгія Вороного має знати кожен українець і пишатися своїм геніальним співвітчизником.

Немає коментарів:

Дописати коментар