Чи Україна від слова украсти?

Темою цих роздумів не буде етимологічне дослідження слів «украсти» та «Україна», але слів з пісні не викинеш й наші реалії наводять саме на такі аналогії.  
Поява цієї статті була спонукана останньою позачерговою сесією Варвинської селищної ради від  06.02.2013.

       В переддень сесії на запитання про те, які питання будуть розглядатися, мені особисто та іншим депутатам, надавали просту відповідь: в зв’язку з появою можливості розрахуватися за екскаватор та бульдозер (а перед цим такої можливості не було, тому що казначейство не здійснювало таких перерахувань), необхідно прийняти рішення про виділення коштів з перехідних залишків з 2012 року (перед сесією збирали лише бюджетну комісію). Дане формулювання не передбачало нічого дивного й незвичного, але справжня мета зібрання позачергової сесії відкрилася в процесі розгляду.

          Для того щоб ввести в курс справи стороннього спостерігача потрібно деяким чином окреслити предмет цього допису. Тому вважаю за потрібне трішки розтлумачити бюджетні дрібниці й питання навколо них. Перш за все вашій увазі надаю копію рішення позачергової сесії від 06.02.2013.

 На перший погляд там немає нічого дивного чи особливого, рішення як рішення. Але коли сторонній спостерігач дізнається, що на всі ці напрямки витрат, кошти вже передбачені у відповідному додатку до бюджету на 2013 рік (дивись копію додаток5), то безперечно виникне запитання, а для чого потрібно вдруге виділяти кошти на ті ж самі статті, та ще й з перехідних залишків 2012 року за які ще немає звіту? 
Додаток 5. 

Великі стратеги даних операцій, в першу чергу депутат селищної ради Віра Іванівна Повар, за її власними словами, запропонувала виділити кошти з перехідних залишків на бульдозер та екскаватор, бо вони вже є на рахунках селищної ради, а ті надходження, що заплановані на 2013 рік хтозна коли надійдуть, десь в третьому чи четвертому кварталі. Під таку логіку було внесено також фінансування робіт з розробки Генплану. Але найцікавішим пунктом є останній – фінансування ремонту в дитсадку «Джерельце» з заміни вікон сумою в 352 тисячі гривень. Особисто в мене виникло запитання до головуючої на сесії Саверської-Лихошви: яка нагальна потреба є в фінансуванні заміни вікон, щоб дане питання було винесено на позачергову сесію? Мені так ніхто на нього не відповів, послалися на нерозуміння в чому суть питання, на те що питання це було не цивілізованим, не вписувалося в регламент й інакшу ахінею я міг почути, тільки не відповідь на нього. Можливо в стороннього спостерігача виникне зустрічне питання: а в чому полягає така моя увага до цих вікон, можливо я проти того щоб замінити вікна в «Джерельці»? Безперечно в мене й думки не могло з’явитися говорити проти заміни вікон в дитсадку, але які обставини цієї можливої заміни, це вже інше.

Як ви можете бачити в додатку 5 до селищного бюджету на 2013 року, роботи по заміні вікон в ДНЗ «Джерельці» заплановано профінансувати в розмірі 350 тисяч гривень, тоді в чому цей поспіх у фінансуванні даних робіт, щоб проводити їх так оперативно та ще з грошей про які не прозвітовано (звіт про бюджет 2012 року ще не зроблено)?

       Щоб дати відповідь на запитання в чому той поспіх, потрібно сказати ще про одне рішення від 09 січня 2013 року «Про використання коштів бюджету розвитку» (дивись копію).

Як ви можете бачити дане рішення зобов’язує апарат селищної ради розробити положення про використання бюджетних коштів, та подати його на розгляд та затвердження чергової сесії. Дане положення повинно передбачати проведення конкурсу із визначення виконавців тих чи інших послуг. Поки такого положення немає бюджетні кошти витрачаються без конкурсу, на власний розсуд Варвинського селищного голови в розмірах обмежених тільки рішенням про бюджет, й зовсім не ситуацією на ринку тих чи інших послуг. Надіюся що уважний сторонній спостерігач зрозумів в чому суть справи, й чому фінансування заміни вікон потрібно проводити так оперативно.

        Та сама історія й з ремонтом даху будинку №53 по вулиці Шевченка, що навпроти адміністрації (дивись додаток 5 до бюджету). Я думаю не тільки мешканці цього будинку, але й багато інших мешканців Варви дивувалися, чому в дощ та сніг, в небезпечних для даних робіт умовах відбувається той ремонт, невже в когось не вистачає клепки? Та ні шановні, в тих стратєгів зовсім інші клопоти, поки немає положення про використання коштів, поки немає конкурсу з обрання виконавця, потрібно якомога швидше робити роботи. Й я не здивуюся коли завтра почнуть вставляти вікна в дитсадку. Й саме це все, описане вище, було причиною зібрання позачергової сесії, а не бульдозер та екскаватор, який до речі придбається по тендеру.

       Й на останок зосереджу увагу на обставинах за яких було проведено позачергові засідання сесії селищної ради і дев’ятого січня, й шостого лютого. При розгляді бюджету на 2013 рік постало питання, лише в деяких депутатів, а звідки беруться цифри тих чи інших видатків? Тобто, чому ремонт даху будинку №53 по вул.. Шевченка коштує  100 000 грн., а не наприклад 87 500 грн. або 113 600грн.? А тому, кажуть, що така витрата передбачена кошторисом. А хто розробляв кошторис? А отой Петро. А які витрати в кошторисі, який розробляв Іван або Василь? А ми не знаємо, кажуть, бо не зверталися ні до кого крім Петра. А можливо у Петра вдвічі дорожче? То й що, експертиза показала, що все нормально. Й саме після таких балачок з’явилася потреба в затвердженні положення про використання коштів, запропонована депутатом Рептюхом. Селищний голова не погодилась з таким станом речей, й на підтвердження того, той поспіх з виконання вище описаних робіт та їх фінансування.

А що ж депутати, як вони реагували, можливо хтось хоч задав якесь запитання чи чим поцікавився? Та ні, знайшлися лише ті, що зробили зауваження депутату Рептюху, про те що він порушує регламент (Пронь Лариса Дмитрівна). Й саме в такому контексті хотілося б акцентувати увагу стороннього спостерігача на дуже частих балачках про те скільки крадеться бюджетних коштів. Але на мою думку потрібно вживати слово не крадеться, хоча воно логічне, а слово розмивається, або невмотивовано розтрачається. Бо саме така риторика буде в більшій мірі відображати стан речей. Справа в тому, що всі так звані розкрадання бюджету робляться законно, згідно рішень про бюджет. Не більше і не менше. Й ніякі компетентні органи не зможуть виявити ніяких порушень, бо всі витрати бюджету затверджені та проголосовані. Й от саме цікаве в цій всій історії те, що насправді вся відповідальність за витрачання бюджетних коштів лежить не на тих хто безпосередньо витрачає, селищний голова та апарат селищної ради, а саме на депутатах, бо вони голосують за те чи інакше рішення. Й на цьому ґрунті виникає запитання чи затверджувати витрати на вікна в дитсадку в розмірі 350000 грн., чи може в розмірі 702000 грн., чи може в якому іншому розмірі?

        Так що шановний сторонній спостерігачу, можеш плюватися й клясти по кухнях отих злодіїв, що розкрадають безбожно бюджет, хоч до скінчення своїх літ, вони все одно їх будуть красти, бо ти обирав на виборах тих хто затверджує ті розкрадання, бо ти жодного разу не прийшов на жодне засідання, жодної сесії й не побачив як твій обранець мовчки, як вівця, тягне руку за будь-яке рішення запропоноване селищним головою. Бо ти в свою чергу, потім не запитав у того обранця, чому ти мовчав коли збиралися красти ті гроші?

        Й от повертаючись до заголовку хотілося б думати, що цей стан речей повинен змінитися, бо Україна не від украсти, але коли те станеться питання риторичне.

Депутат Варвинської селищної ради                                                  Павленко Дмитро