Караван починає глохнути. Думають, які вагони відчіпляти.

           Продовжуючи тему залежності життя в громаді від ефективного використання бюджетних коштів, буду продовжувати писати про селищний бюджет та діяльність нашого славного широко коаліційного каравану.

         10 червня 2021 року відбулася чергова сесія селищної ради, була відносно короткою, бо розглядалося лише 25 питань порядку денного. Всі питання порядку денного голосували швидко й особливо не обговорюючи. І лише під час розгляду питання про внесення змін до селищного бюджету було довге причитання, а місцями голосіння не по суті внесених змін, а про «немає грошей», рятуйте.

Імітація оргазму.

 

       Цей допис мав би бути можливо про якийсь медичний заклад психіатричного лікування (по народному дурдом), де пацієнти бавляться в якісь ігри та імітують бурну діяльність, але цей допис буде про нашу дійсність, про життя в нашій громаді. І я знову змушений писати про селищний бюджет. Вже неодноразово я стверджував, що питання бюджету стосуються всіх мешканців громади без виключення, когось прямо, а когось опосередковано. І та катастрофічна ситуація в яку загнали нас всіх теперішні чиновники відіб’ється на всіх мешканцях громади.

Битий небитого везе.

 

        Поки вам зі сторінок совєцької газети розповідають про ворогів народу, про те, що всім треба платити податки, і платити чим більше тим краще, бо на премію не вистачає, в цей час нас всіх вчергове взувають. Ось наприклад як через норми утворення твердих побутових відходів. Все кажуть робимо для людей, так стараємось, так стараємось, а ж тут антимонопольний комітет каже, ви так старались, що одні платять по новому, а інші ще по старому, як так? Ви ж стараєтесь, але для кого? Може зробите так як треба, як книжка пише? А через місяць нам повідомите.