субота, 13 липня 2013 р.

Містечко на трьох річках

Містечко Варва розташоване на трьох річках, які протікають, чи протікали, безпосередньо в містечку й тісно пов’язані з його минувшиною. Це Удай, середня річка, права притока Сули; Варва, мала річка, ліва притока Удаю; Варвиця, мала річка, ліва притока Удаю. На сьогодні точаться суперечки стосовно гідронімів Варва, Варвиця, Рудка, нижче буде роз’яснено всі обставини вживання та використання даних гідронімів. Але про все по-черзі.

Сучасні обставини життя Української землі спонукають суспільство постійно вести розмови про бідність, кризи, дефіцит бюджету. Але наша бідність перш за все виражається, навіть, не у тотальній відсутності коштів чи їхнього розкрадання. Місцями повне забуття та сліпота по відношенню до минувшини, от де проявляється наша бідність, і в цьому полягає одна з причин бідності фінансової, і не тільки. Наша пам’ять обрізана, знищені або пішли у небуття пам’ятки писемності, архітектури, творчі набутки народу. Нам кажуть, що на наших теренах були лише партизани, а до них й життя тут майже не існувало. Ну хіба що Бодянський тут народився та й все.
    На такому ґрунті пам’ять народу, що збереглася в топонімах та гідронімах, є неоціненним скарбом. Тому мета даної розвідки й буде напрямлена на повернення з небуття хоч шматочку отієї народної пам’яті.
    Тема річок на теренах Варвинщини описана не дуже глибоко, а в контексті лише Варви взагалі такі спроби не робилися, хоча з приводу цього точаться дискусії, й як би не було дивним, єдиної чіткої думки з приводу цього немає.
     Серед досліджень, темою яких були річки саме Варвинщини можна виділити лише працю нашого сусіда, краєзнавця з Прилуки Олексія Савона «Удай тихоплинний». Безперечно, автор витворив глибоке та надзвичайно цінне дослідження, витягнувши з небуття величезний пласт інформації. В даній розвідці в основному будуть використовуватися матеріали праці О. Савона. Але й прилуцький краєзнавець не висвітлив всієї повноти, та місцевих обставин даної тематики, залишивши деякі моменти поза увагою. Тому вважаю за необхідне зосередитися на всіх деталях й остаточно розставити крапки над «і».
     Містечко Варва розташоване на трьох річках, які протікають, чи протікали, безпосередньо в містечку й тісно пов’язані з його минувшиною. Це Удай, середня річка, права притока Сули; Варва, мала річка, ліва притока Удаю; Варвиця, мала річка, ліва притока Удаю. На сьогодні точаться суперечки стосовно гідронімів Варва, Варвиця, Рудка, нижче буде роз’яснено всі обставини вживання та використання даних гідронімів. Але про все по-черзі.

1.      Удай
   Містечко Варва знаходиться в середній течії Удаю, десь близько між 168 та 173 км., якщо відлік вести від гирла. Перш за все необхідно зауважити, що коли ми говоримо, що Удай протікає північно-західною околицею містечка, то при цьому треба розуміти, що річкова долина Удаю поблизу Варви це величезна площа (кілька тисяч гектарів) водно-болотяних угідь, помережаних річковими рукавами, та вкрита очеретом, чагарниками та лісовими масивами. Починаючи з півночі від Федоренкового хутора долина Удаю дугоподібно простягається на захід повз Перекопівку та Зарічку аж до Березняка.
Стариця Удаю вид на Замкову гору
 Протяжність річкової долини Удаю в межах містечка Варви складає близько 4-5 км. Стариця (старе русло) Удаю поблизу центральної частини містечка (Перекопівка, Зарічка) в давніші часи протікала безпосередньо під схилами на яких розташовані дані кутки Варви. 

Стариця Удаю вид на Марківщину
Але вже в другій половині 20-го століття стариця зійшла нанівець. В кінці 80 років того ж століття було проведено поглиблення та вирівнювання русла в межах Перекопівки та Зарічки й зараз ми бачимо вже штучний ландшафт.
 
Сага
     Територія долини річки Удай за старицею в районі сучасного кінотеатру звалася Прогін. Дана назва, ймовірніше за все, утворилася в зв’язку з використанням цієї ділянки долини для прогону скота до багатої на луки Саги, яка в свою чергу знаходилася за Прогоном через Другий спуст.  Прогін доволі інтенсивно використовувався жителями Варви і в якості сільгоспугідь десь до початку 60-х років ХХ-го ст. (тут були й сінокоси, й городи, а також колгоспний баштан), поки меліорація не зробила своєї справи, зараз тут чагарі. Ще раніше на Сазі був хутір з однойменною назвою, що був заснований Петром Івановичем Носенком, вперше згадується в 1718 році [1, 422], який ми можемо побачити на карті Шуберта другої половини ХІХ ст., поряд з х. Сага ми можемо бачити й х. Кут. На початку 20-х років ХХ-го століття жителі хутора були переселені на південні околиці Варви (сучасна вулиця 9-го травня), забравши з собою й назву місця проживання, тобто їх нове місце звалося по старому – Сага. А цих самих бувших хуторян звали Сагунами.
     У праці О. Савона при описі Удаю йде мова про те що 1708 року Карл ХІІ планував перевозити свій головний штаб з Лубен до Прилуки Удаєм [2, 29]. На підтвердження тези про бувшу повноводність Удаю необхідно відмітити, що на Перекопівці, за сучасним кінотеатром, є куточок, що раніше звався Пристань. 
Долина Удаю Марківщина
    Серед варвинських особливостей Удаю слід згадати й про два рукави, що звуться спустами, тобто 1-й спуст та 2-й спуст, які так би мовити скорочують довжину річки, тобто сполучують собою річкову лучину. Стосовно 1-го спусту, то як мовиться в місцевій легенді, то колись там в ХІХ столітті, щоб відвести трохи воду від Варви мешканці й зробили той 1-й спуст. А стосовно Другого, то невідомо чи він утворився сам, тобто має природнє походження, чи теж є рукотворним. Утворення спустів стало причиною занепаду стариці, про яку йшла мова вище. На даний час стан старого русла також перебуває не в найкращому стані. Стариця, вже поновлена, від Пристані попід Замковою горою через гирло Варвиці та до Марківщини майже повністю пересихає на літню пору. Особливо вражаюче контраст в даному питанні проглядається на основі спогадів про місця купання.
Стародубове
 Так от, ліворуч від гирла Варвиці під схилом було місце для купання Стародубове, трішки далі за течією ближче до Марківщини, було ще одне місце для купання. Також поблизу цегельного заводу перед Березняком було ще одне місце для купання на річці Удай, називали його «в Кручі». Зараз в цих місцях не купаються вони або мілкі, або взагалі висохли (як Стародубове).
Поблизу Стародубового

2.      Варва (річка).
      Варва – мала річка, бере початок в південно-західних околицях села Остапівка та протікає селами Остапівка, Гнідинці та впадає в Удай в межах містечка Варва, звідки й отримала свою назву, має довжину 23 км та площу басейну 128 км2 [2, 133]. Доречі, в історичній Варвинщині всі малі річки отримали свої назви від місць де вони впадають в більшу річку. Наприклад: Лисогір впадає в Удай навпроти Лисої Гори; Скородна впадає в Удай в урочищі Скородне; р. Варва впадає в Удай у містечку Варва; р. Журавка впадає в Удай в містечку Журавка; Дачишин впадає у р. Варву в урочищі Дачишин; р. Калиновиця впадає у Варву в долині Калиновиця тощо. З огляду на це можна сміливо зробити висновок, що утворення гідронімів (а саме назв малих річок) похідне від топонімів, що позначають місце їх впадання.
Варва - Боплан
     Першим історичним джерелом, що згадує річку Варву є безперечно Спеціальний і докладний план України Ґійома Левассера де Боплана карбований в 1650 року. На якому річка, що підписана як Варва протікає через Гнідинці та Варву (Остапівки як села тоді ще не існувало). Про подальші історичні відомості О. Савон пише наступне: «По опису 1740 року річку називали Варвиця. 1785 року її називають Руда. 1786 вона мала дві назви: «Варвиця вона ж і Рудка». По паспорту 1991 року вона названа Варва…» [2, 133]. Саме тут, поки що я не буду коментувати тверджень Олексія Савона. Зосередимо увагу лише на тому, що гідронім Варва від часів Боплана й мабуть до часів радянських в документальних джерелах не вживався.
     В межах Варви протяжність р. Варва складає близько 5,5 км., практично вся територія містечка знаходиться на лівому березі річки, за винятком Підгори та Федоренкового хутора.
р. Варва на Руді
Починаючи свою течію в межах містечка від Руди, омиваючи її зі східного боку Варва протікає повз такі кутки на лівому своєму березі: Дрислівка, Галетина, Кут, Перекопівка, а на правому через урочища та кутки: долина Калиновиця, Басківщина, Першуха, Підгора, Федоренків хутір.

р. Варва на Руді 2

      Із вище зазначеного можна зробити висновок, що річка Варва протікає околицею містечка, й лише в нижній частині її нижньої течії (1,5-2 км від гирла) вона розділяє між собою деякі кутки містечка Варви.
      В межах містечка Варви через річку Варву є два мостові переходи. Це міст на Руді в долині Калиновиця, та міст між Підгорою та Кутом практично біля підніжжя Холодниці. Окрім цього існують й пішохідні переходи: на Галетині; з кутка Могилка в бік Першухи (по середині вулиці Коцюбинського) та з Кута до Підгори (в кінці вулиці Коцюбинського); на Перекопівці до Холодниці ( приблизно по середині вулиці Щорса); з Перекопівки до Федоренкового хутора, останній пішохідний перехід на річці Варва. Доволі велика кількість пішохідних переходів через річку свідчить про те що правий берег Варви хоч і не заселений, але інтенсивно використовується населенням.
р Варва на Галетині
      І звичайно необхідно окремо наголосити на водному стані річки Варва. Так як малі річки нашого регіону в основному мають снігове живлення, тому відповідно наявність води в річковій долині залежить від пори року. Якщо охарактеризувати коротко стан речей з водністю річки Варва можна однозначно говорити, що вона катастрофічна. Зарегульованість річкового русла як Варви так і її приток у верхів’ях та в середній частині течії зумовлює практично повну відсутність води в нижній течії річки вже в кінці червня. Тим більше такий стан речей сприймається шокуюче коли на очі потрапляють світлини Варви навіть 40 річної давнини, або хтось ділиться вражіннями про минуле, коли й на Руді, й на Галетині, вже не говорячи про місток на Федоренків хутір, можна було купатися. Доволі людяним було місце для купання, що звалося Сюрове, яке знаходилося за течією перед Підгорянським мостом, обабіч крутого повороту на вулиці Пилипенка перед мостом. 
р Варва 60-ті роки ХХ ст.

Нажаль на сьогодні стан річки вражає, але з негативного боку, і відомості з минулого лише підсилюють такий ефект.
р Варва з холодниці на хутір 60-ті роки

3.      Варвиця
       Варвиця – мала річка, ліва притока Удаю. На сьогоднішній момент взагалі не досліджена та не описана. В праці О. Савона взагалі не згадується (мається на увазі не назва, а саме річка). Річкова долина Варвиці бере початок обабіч перехрестя Антонівського та Лохвицького шляхів (з північно-східного боку), пролягає звивистим руслом з південного заходу на північний схід, та у містечку Варва впадає в Удай. Річкова долина має довжину близько 15 км.
       Особливістю річкової долини Варвиці є те, що її верхня та середня частини називаються Сухим яром, й за свідченням варвинчан в декількох поколіннях, вода в Сухому яру давно відсутня, але як давно невідомо. Сухий яр закінчується на прямій ділянці між вул.. Трудовою та Варвинською районною гімназією, принаймні нижче річковою долиною дана назва не зустрічається. Ближче до наших днів річка Варвиця, ймовірно, брала початок саме на повороті річкової долини в трикутнику: кінець вул. Трудової – кінець вул.. Української – районна гімназія. З огляду на це можна вважати Варвицю суто внутрішньою річкою містечка Варва. До слова, варто згадати й місцеву легенду з приводу відсутності води в Сухому яру, яку автору переповів Цопа Віталій Миколайович, мешканець Варви. Колись давно жив в містечку пан, в якого була донька, й от одного разу трапився нещасний випадок, його донька втонула у Варвиці. Тоді пан із горя й наказав, так би мовити, за тампонувати річкові джерела овечими шкірами, звідтоді й немає води у яру, й стали називати його Сухим.
         От така сумна історія. Але повернемося до предмету розгляду. Й саме зараз варто згадати про утворення назви річки. Вище при опису річки Варви, було означено принцип утворення назв малих річок, а саме від місця впадання малої річки в більшу річку. Але як бути коли у Варві в Удай впадає дві річки? Звичайно народ не міг назвати їх Варва 1 та Варва 2, адже це занадто «сухо». Народна мудрість більш довершена ніж якась суха статистика, тому й з’являється поряд з річкою Варвою її «молодша сестра» Варвиця. Це на думку автора основний аргумент в питанні визначення назв річок та їх розташування, тобто потрібно чітко усвідомлювати:
1.      Є єдиний принцип утворення назв малих річок;
2.      В межах містечка Варва в Удай впадає дві річки;
3.      Звідси: Варва та Варвиця це різні річки.
        Й для того, щоб остаточно розставити всі акценти з назвами річок потрібно згадати про Рудку. Так, безперечно, в історичних джерелах 18-19 століть ми бачимо появу такої назви на позначення річки Варви, але не Варвиці. На мою думку гідронім Рудка по-перше: є набагато молодшим ніж гідронім Варва (корінь Вар один з найстаріших коренів в індоєвропейських мовах); по-друге якщо брати до уваги природу появи такого гідроніма, а це залягання болотяних залізних руд в річковій долині річки Варви, то явище залягання залізних руд має надто локальний характер (спостерігається в двох місцях зосередження болотяних масивів: це болото на Галетині та болотяний масив в долині Дачишин), щоб бути підставою для назви всієї річки. Тому, на думку автора, гідронім Рудка повинен мати місце, але як локальний, на позначення частини річки, й лише так. При цьому потрібно наголосити, що назва річки Рудка не підлягає принципу, що був описаний вище, на відміну від гідроніму Варва.
      Та повернемось до Варвиці. Вперше в історичних джерелах Варвиця згадується у «Черниговского намесничества топографическое описание» О. Шафонського написане у1786 році. Де між іншим зазначено: «Містечко Варва лежить на лівому березі Удаю, а на правому річки Варвиці…».
Долина Варвиці підніжжя Замкової гори
Хочу наголосити, що саме про правий берег йде мова, хоча містечко Варва знаходиться на лівому березі річки Варва! Слідом за Шафонським всі пізніші довідники та історичні праці повторюють те, що містечко Варва знаходиться на річках Удаю та Варвиці, при цьому не уточнюючи на якому березі. На підтвердження тези про те, що річка Варва це не Варвиця, свідчать спогади мешканки Варви Бурляй Катерини Луківни, в яких зокрема говориться, що Зарічка це пагорб за річкою Варвицею (мається на увазі відносно Перекопівки). От такі історичні відомості стосовно Варвиці є в наявності, та які чітко означують її розташування. 
Замкова гора
     Вище вже зазначалося що Варвиця це суто внутрішня річка містечка Варва. Хоча ця теза трішки не відповідає дійсності, адже річкова долина бере початок далеко за межами містечка. Та все ж потрібно сказати не рахуючи верхньої частини річкової долини, вже в середній частині долини Варвиці обидва її береги використовуються варвинчанами як сільгоспугіддя. На правому березі знаходиться дачне товариство «Нафтовик». На лівому навпроти через річкове русло знаходиться інше, садове товариство «Мрія». Ці товариства були створені для мешканців Варви протягом 80-90-х років минулого століття за кошт Гнідинцівського ГПЗ, наразі як товариства, тобто об’єднання власників чи громадян не існують. Поряд з дачним товариством на правому березі Варвиці через Криничковий яр знаходиться Другий водо підйом, це виробничий об’єкт Гнідинцівського ГПЗ який постачає удайську воду для технічних потреб заводу. Відразу внизу за течією від Криничкового яру через русло Варвиці споруджено греблю, яка собою створює водойму названу 2-га дамба, й з’єднує території згаданих товариств. Це утворення є технічною водоймою й використовується як проміжний «резервуар» для постачання технічної води на Гнідинцівський ГПЗ. 2-га дамба займає частину долини річки Варвиця від греблі між дачним та садовим товариствами й простягається на близько 1,5 км. вгору річковою долиною.
     Нижче річковою долиною, праворуч від русла Варвиці, після дачного товариства, знаходиться територія лісництва на якому в свій час був розплідник фруктових та інших садових рослин. Після розплідника починається забудова містечка Варва, мікрорайон Сад, що розташовується на місці колишнього колгоспного саду.
Долина Варвиці вид від сучасної гімназії 50-ті
Мікрорайон Сад розташовується на правому березі ще однієї штучної водойми, що влаштована в Сухому яру, тобто в долині Варвиці, це Перша дамба. Водойма площею близько 5 га довжиною 400-500м. По греблі Першої дамби проходить проїзна частина вулиці Космонавтів. Нижче річковою долиною забудова містечка починається з обох боків річкового русла. В межах Варви на правому березі Варвиці знаходяться: мікрорайон Нафтовик, центральна частина містечка та Перекопівка. На лівому березі річкової долини знаходиться куток Зарічка (вул.. Трудова та Українська), Росумаківка та знову Зарічка (вул.. Бодянських). Між Перекопівкою та Зарічкою в районі Замкової гори Варвиця впадає в Удай.
вул Зарічна перехід через долину Варвиці 60 роки
     Вище вже було згадано про дві греблі через річкову долину Варвиці, це греблі Першої й Другої дамб. Наступною спорудою через річкову долину є насип під проїзною частиною вулиці Зарічної. Дана споруда має також тунельний прохід поблизу будівлі телерадіокомпанії «Оріон». 
місточок через р Варвицю
Приблизно через 200 метрів нижче по річковій долині від проїзної частини вул.. Зарічної знаходиться пішохідний місток між вулицями Бодянських та Кондратця.
Варвиця 30-ті роки
     Серед відомої автору інформації про річку  Варвицю відсутні відомості про місця для купання, й взагалі про її повноводність. Певним чином цей аспект відображають світлини 30-х років варвинчанина Матроса. А от на сьогоднішній день річки Варвиці не існує навіть в якійсь певній частині. Навіть весняна повінь не створює течії хоч протягом якогось її відрізку. Причиною цього напевно є те, що дві водойми в середній частині річкової долини акумулюють всю повеневу воду. Окрім цього загальна тенденція зниження рівня поверхневих та ґрунтових вод накладає свій відбиток.
     Й насамкінець підсумовуючи все, що було описано вище необхідно відмітити, що особливості містечка Варви, його назва, найменування його кутків, найменування малих річок, що впадають чи впадали в його межах  в Удай тісно пов’язані. Назви річок Варва та Варвиця похідні від назви самого містечка, але в свою чергу саме річки творячи собою певний ландшафт, створили й те «захищене місце». Та про це наступного разу.

Література:
1.      Енциклопедичний довідник «Прилуччина», Шкоропад Д.О., Савон О.А.;
2.      О. Савон «Удай тихоплинний».

Павленко Дмитро.

3 коментарі:

  1. «…Народжувався новій день. З-за лісу сонце золотило галявину, виблискувало на тихій гладі повноводної річки. До високого берега обережно підпливали люди – суворі, озброєні. Старший подав сигнал мечем, і весляри підняли весла. Човен ще проплив декілька метрів і причалив до пологого берега. Люди обережно вийшли на сушу.
    Перед ними відкрилася чудова місцевість. Високе плато з трьох боків омивалося водами річок. Лише з одного боку був вузький перешийок, котрий з’єднував «півострів» з «материком».
    Прибульці ретельно оглянули місцевість, і вона припала їм до душі. Ідеальні природні перепони, що слугували захистом ворога. Це – стрімкі кручі з північного заходу – з боку основної річки та правого боку нижньої притоки з північного сходу «півострів» омивала верхня притока основної річки.
    Старший вирішив: можна сюди й общину переправляти. І частина загону відбула туди, звідки їх човен принесли води могутньої ріки. Відпливали, щоб знову повернутися з плем’ям.
    Люди взялися за впорядкування свого нового місця проживання, нової батьківщини. Зводили оборонні укріплення, рилися рови і заповнювалися водою, будувалося житло …»
    Було саме так чи дещо по-іншому, сказати сьогодні, мабуть, неможливо, але, тим не менше, на березі річки Удай і її притоків народилось поселення прадавніх предків Варин (в більш пізніших документах це містечко називають Варва)…»

    ВідповістиВидалити
  2. Сага (запоз. з тюрк., сер. казах. «… гирло річки, низина») - низинне, осоково-очеретяне болото в заплаві р. Удай. З 1984 року гідрологічний заказник – площа 38 га.
    Сага ( пізніше хут. Сазький) – слобідка в Варвинській сотні Прилуцького полку. Розміщена на правому березі р. Удай в трьох верстах від Варви. Вперше згадується в 1718 р. Заснована полковим хорунжим Петром Ів. Носенком. В 1737р. - в слобідці « 10 госп. селян і 1 госп. підсусідків».
    Руда (Рудове, Рудовий, Рудівський)- хутір Варвинського р-ну, розміщений на лівому березі р. Варви (Варвиця, Руда, Рудка - ліва притока р. Удай; бере свій початок біля села Кухарка). Вперше згадується в 1781р. В ті часи хутір належав “банчуковому товар. Петру Тарнавському і капітану князю Володимиру Орбеліану».
    Рудня – одна з форм металургійного виробництва по видобутку і переробці болотних і дернових руд в басейні лівих приток Дніпра. Рудні Чернігівщини проіснували більше двох сторіч і зникли на початку 19ст., залишивши згадку про себе в назвах поселень: Руда, Рудня і ін. (слово руда в українській та білоруській мовах означає також грязюку, невисихаюче болото).

    ВідповістиВидалити
  3. «Прилуцький краєзнавець О.А.Савон, співставивши погляди дослідників на етимологію назви річки, дійшов висновку, що у слові Удай є відозмінений корінь "дан". У північносхідній групі давньоіранських мов, зокрема скіфській та сарматській мовах, "дан" означає "річка".
    «…на думку лінгвіста Ю.С.Виноградського, свою назву річка могла отримати і від індоарійського слова "дан", що може тлумачитися як "водний потік", "хвиля". На нашу думку, друга версія назви є більш достовірною і може означати "хвилясту водну поверхню".
    «ВАРВА – ліва притока Удаю, вона ж Варвиця. Ймовірно, в основу назви покладено індоарійське в а р, в а р і – "вода бурхлива, кипляча". У слов’янських мовах слово "вар" означає "воду, яка б’є ключем", "вода, яка кипить", "окріп" [7]. Ні у минулому, ні зараз вода у Варві не відзначалась геотермальними властивостями, але річка у давні часи була повноводнішою і бурхливою, вода у ній пінилась, особливо під час весняних повеней, створюючи враження окропу. Тому її назва може тлумачитися як "піна на воді".

    О.Ю.Москаленко
    Про що говорить топоніміка Прилуччини?

    ВідповістиВидалити