Як «злили Укрнафту».

 Яценюк сказав — Яценюк зробив: забезпечив проведення зборів акціонерів найбільшої нафтовидобувної компанії країни ПАТ "Укрнафта" та отримав на держпакет майже 1,9 млрд грн дивідендів. Таку тональність новин на перший погляд можна розцінити не інакше, як перемогу Арсенія Петровича.
Але якщо розібратися, то у виграші залишилася інша сторона — міноритарний акціонер, група "Приват" на чолі з Ігорем Коломойським.
За можливість отримати належні за законом гроші прем'єр закрив очі на катастрофічну ситуацію увиробництві та фінансах "Укрнафти", а також на відверті схеми їїпограбування.

З огляду на те, що менеджмент компанії залишився колишнім, можна припустити, що обкатані схеми працюватимуть й далі. Яценюку ж довелося елементарно погодитися з цим. На сучасному жаргоні це називається "злити".

Операцію було проведено за шаблоном, уперше розробленим та застосованим у 2010 р. І реалізовано, слід визнати, блискуче. Одвічну потребу уряду та чергового прем'єра в грошах і

піарі Ігор Коломойський використав по повній.

Впевненості в проведенні зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" 10 жовтня не було до останнього дня. Шпагат, на який Коломойський посадив Яценюка, дозволив йому домогтися бажаної мети. Але спочатку кілька слів про розклади.

Формально державі в "Укрнафті" належить контрольний пакет — 50% + 1 акція. Однак реально ніякої участі в управлінні компанією держава не бере, і вже дуже давно. З 2003 р. правління очолюють ставленики групи "Приват", яка, за різними даними, консолідувала від 43 до 48% акцій "Укрнафти". Це дозволяє групі блокувати проведення зборів акціонерів, тому що за законом для їх проведення необхідний кворум, тобто присутність власників не менш як 60% акцій.

Узимку 2010 р. дніпропетровці ще сильніше зацементували свої позиції, уперше феєрично зігравши на передвиборних потребах політиків. Між двома турами президентських виборів Коломойський з братією домоглися підписання акціонерної угоди про взаєморозуміння і співробітництво з "Нафтогазом України" (який формально управляє держпакетом акцій "Укрнафти"). Відповідно до цього документа "приватні" акціонери здобули право формувати правління ПАТ, компетенція якого водночас була істотно розширена. Формально "Нафтогаз України" отримав більшість у наглядовій раді —

6 з 11 членів і місце його голови. Однак, по-перше, наглядова рада — це багато в чому "весільний" орган, по-друге, міноритаріям досить заручитися симпатіями одного-двох членів наглядової ради з державного боку — і більшість уже гарантована.

Останній приклад: 2010 року з боку "Нафтогазу" у наглядову раду  був призначений Валентин Франчук — багаторічний менеджер підприємств "Привату". Взагалі він відомий як однокурсник і близький друг Ігоря Палиці й Олександра Лазорка — найбільш відомих "нафтогазових" пташенят із гнізда дніпропетровської бізнес-групи. На знак подяки за акціонерну угоду уряд кандидата в президенти Юлії Тимошенко відрапортував про "перемогу", тобто про розподіл чистого прибутку в 5,09 млрд грн за 2006–2008 рр. Як бачимо, реалізований Коломойським у жовтні 2014-го сценарій ідентичний операції 2010 року навіть за періодом нагромадження нерозподіленого прибутку — три роки.

Та що ж виторгував собі Коломойський цього разу? Або яку люб'язність надав "приватівцям" Яценюк, аби отримати й без того належні державі гроші? Розпочнімо з того, що уряд відмовився від своєї ініціативи змінити главу правління "Укрнафти" Пітера Ван Хеке. На сьогодні з перевагами бельгійця, який стартував 2011 р. як незалежна кандидатура, все зрозуміло. Як кажуть джерела в "Нафтогазі", пан Ван Хеке вже кілька років як практично не з'являється в Україні, опікуючись у рідній Бельгії власним футбольним клубом. Тим часом, тільки офіційна зарплата топ-менеджера наполовину державної компанії, за наявними даними, становить 2 млн дол. на рік.

А от самопочуття довіреної цьому громадянину компанії набагато гірше, про що красномовно свідчать фінансово-виробничі показники "Укрнафти" за останні три роки (див. табл.).

Звертає на себе увагу той факт, що на тлі 10% падіння видобутку нафти та 14% зниження чистого доходу показник чистого прибутку 2013 р. обрушився в 11,5 разу порівняно з 2011 р. Дивно, чи не так?

Як йдеться в матеріалах спеціальної групи, що займалася підготовкою до зборів акціонерів "Укрнафти", "ПАТ "Укрнафта" та її структурний підрозділ НГВУ "Полтаванафтогаз" здійснили в 2012–2014 рр. закупівлю геолого-тематичних робіт у ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" на загальну суму 2,262 млрд грн... На сьогодні органи фіскальної служби проводять досудове розслідування в кримінальній справі з перерахування ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" коштів за геолого-тематичні роботи на користь ТОВ "БК "Гефест Альянс" (субпідрядна організація), яка має ознаки фіктивності", — йдеться в записці, підготовленій департаментом економічної, інформаційної, промислової безпеки та управління ризиками НАК "Нафтогаз України".

За даними з інших джерел, стало відомо, що в 2011–2013 рр. "Укрнафта" також зазнала збитку в розмірі 1,136 млрд грн від реалізації нафтопродуктів через свою мережу АЗС. Усе геніальне просто: рівень валового прибутку становив 568,3 млн грн, що не змогло перекрити витрати на збут у розмірі 1704,7 млн грн. Ще 439 млн грн збитку принесла "Укрнафті" оптова торгівля паливом. Секрет успіху так само простий: продажі велися за цінами нижчими, ніж закупівельна вартість. Для довідки: всі нафтопродукти для оптової та роздрібної реалізації "Укрнафта" купує в компаній з орбіти "Привату".

Тільки два згаданих "шматки" — фіктивні витрати та штучні збитки — важать

3,9 млрд грн доходу "Укрнафти" 2011–2013 рр. Але ж є ще незрозумілі операції з продовольством, феросплавами, карбамідами, які "Укрнафта" навіщось купує в "приватівських" компаніях і згодом експортує в якісь офшори. Це також означає те, що 50% доходу виводиться з "Укрнафти". Відповідно, держава на зборах акціонерів 10 жовтня отримала в найкращому разі половину від реальних дивідендів. Достеменно відомо, що Яценюк був поінформований про цю ситуацію.

"На загальних зборах акціонерів 10 жовтня необхідно розглянути питання про ефективність управління фінансово-господарською діяльністю "Укрнафти", а також провести комплексну ревізію. Необхідно повністю змінити склад правління та наглядової ради... Результати прибутку за 2013 р. не затверджувати, прибуток за 2013 р. не розподіляти, призначити незалежний аудит фінансової діяльності за результатами 2013 р.", — такі були висновки та рекомендації спеціальної групи, яка вела підготовку до зборів акціонерів "Укрнафти".

Збори 10 жовтня в минулому, питання 2013 р. не порушувалося, Пітер Ван Хеке залишається на своєму місці. НАК завів у наглядову раду нову команду на чолі зі своїм лідером — головою "Нафтогазу України" Андрієм Коболєвим. Але навряд чи їм удасться щось змінити. Особливо, якщо зважити, що після наступних виборів великою є ймовірність втрати своїх посад наківськими чиновниками, а це автоматично зробить із них "тушок" для скуповування їхніх голосів на користь міноритарного акціонера.

Щоб забезпечити остаточний розгром умовного противника, напередодні зборів акціонерів Ігор Валерійович застосував нову "зброю". Стало відомо, що "Укрнафта" відмовляється платити ренту на видобуток нафти та газу, сформувавши за два місяці борг понад 1 млрд грн. Чудовий приклад для платників податків країни, яким фіскальна служба останнім часом викручує руки за кожну тисячу гривень...

Хай там як, збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" відбулися. У підсумку Арсеній Яценюк отримав хіба що передвиборний піар (коли будуть гроші, ще не зрозуміло, це питання, як і раніше, контролює "Приват"). А Ігор Коломойський із властивою йому скромністю здобув усе: черговий патріотичний піар (допоміг країні її ж грошима), законно одержав свої дивіденди від "Укрнафти", легалізував "ефективну" роботу свого менеджменту в 2011–2013 рр., а головне — зберіг усі позиції в компанії. Незабаром, імовірно, буде новий прем'єр, і він теж буде готовий закрити очі на все, аби тільки отримати заповітні дивіденди.

Джерело