Як уже повідомлялося на цій сторінці, 20
вересня 2018 року відбулася чергова сесія селищної ради. Мабуть, що це була
перша сеcія з
багатьох можливих наступних сесій, на яких основними питаннями будуть численні земельні питання зі звернення
громадян стосовно приватизації земельних ділянок. Бо саме так було на цій
сесії, 30 питань з 50 порядку денного були земельними, а близько 20 з них
стосувалися розгляду персональних заяв мешканців на отримання ділянок у
власність чи в оренду. Як показало дане засідання більшість депутатів не були
готові навіть до розгляду таких питань, довго думали що і як їм робити,
голосували то за, то проти, а то й утримувалися на перший погляд незрозуміло за
яких причин, мали розгублений вигляд та намагалися зрозуміти як же ж правильно
треба проголосувати.
Така неготовність депутатів на мою думку була зумовлена
перш за все неготовністю питань та неготовністю чиновників, що ті питання
готували, а вже потім на цю причину нашарувалося купа особистих причин кожного
з депутатів. Але про все по черзі.
Спочатку, як на мою думку потрібно згадати
про основні земельні питання, що не мають персонального характеру. Серед таких
я б відмітив питання 5, 9 та 14 порядку денного, що в свою чергу стосувалися
ділянки для церкви московського патріархату; питання оренди землі ТОВ
«Воскресенське-Агро» та питання надання
дозволу Варваагролісу на випилювання дерев на території гідрологічного
заказника місцевого значення «Полівщина». До селищної ради звернувся священик
УПЦ МП церкви «Різдва Богородиці» смт Варва Юрій Луценко з проханням надати церкві
земельну ділянку 10 соток для будівництва трапезної. Дане прохання не знайшло
відгуку та розуміння в більшості депутатів – і як результат всього 9 «за» при
14 необхідних, звернення церкви не підтримано. Свою позицію стосовно
голосування з цього питання висловив депутат Андрієнко І.І., який повідомив, що
мова йде про земельний масив паркової зони, і експертиза при отриманні проекту
землеустрою не затвердить проекту на виведення землі в парковій зоні. На
підтвердження цього він навів приклад, що стосується землі під будівництво
церкви Київського патріархату в цій же ж парковій зоні, і на яку ще й досі не
отримано відповідної документації саме за відсутності позитивного рішення
експертизи стосовно паркової зони.
На одній з минулих сесій приймали рішення
стосовно орендованої землі товариством «Воскресенське-Агро», при цьому
збільшували ставку оренди з 3 до 8 %, але виявляється орендар землі
відмовляється платити такий відсоток, і виявляє згоду за умови збільшення
терміну оренди землі до 2039 року. За що депутати і проголосували, ціна питання
плюс 500 тис грн. щороку.
І що стосується дозволу на санітарну чи якусь
там вирубку. Знову ж таки як на мою
думку це нагадує недавню історію з розчисткою пляжу. Говорили про розчистку, а
що буде потім почуємо. Для мене одне очевидне депутати як завжди бездумно
проголосували невідомо за що. Їм ніхто нічого не пояснив та й вони не дуже і запитували.
Я задав питання начальнику земельного відділу: чи не варто зачекати з дозволом
на рубку, коли вже за кілька місяців може вирішиться питання передачі агролісу
в ОТГ? Внятної відповіді я не почув, почув від другого заступника селищного
голови, що там лютує короїд. Виявляється, що він такий голодний, що з хвойних
порід переключився на дуб та вільху. Бо саме такі породи переважають, як кажуть
спеціалісти в гідрологічному заказнику «Полівщина».
Ну і цього разу відмітилась заслужений
«краєзнавець» Варвинщини Саверська-Лихошва. Виявляється Полівщина це десь у
Мостищі. Мало того що історії не знає, географію ще й більше. Хоч би подумала
де там ліс та ще й на землях Варвинської ОТГ. Якийсь парад ідіотів, а не
розгляд питань. От так депутатам брешуть, ті не цікавляться, а потім приймаються
рішення такі як приймаються, а потім з району вивозиться десятками тон пісок,
за ним ліс, і так далі.
Приблизно таким чином розглядалися і
земельні питання приватного характеру. Депутатам знову ж подали інформацію
обмежено, одні заяви розглядаємо, інші ні, одні пишуть заяви на 40 га, іншим
попадає лише 0,9 га. Загальної картини депутати не знають, відповідно рішення
приймають виходячи з обмеженої інформації, що подана ось саме в цей час. А
завтра вже буде інша історія і інша обмежена інформація. Так депутати і
голосували. Хтось не знав що йому робити й казати, і приймав рішення навмання,
керуючись незрозуміло чим, чи громадським інтересом, чи власним, чи власними
якимись стереотипами. Хтось голосував за все за, а хтось навпаки утримувався
майже у всіх голосуваннях. От так
приймалися рішення з розпорядженням стратегічним ресурсом громади. Висновки
зробить кожен сам собі, і тут не відомо чи хтось зацікавлений в саме такому
розгляді питань, чи це все само собою, так би мовити по недогляду чи по
дурості, невідомо.
Після земельних питань розглядали ще близько
20 питань порядку денного. Основну масу з цих майже 20 питань були питання
затвердження штатних розписів практично всіх установ ОТГ, що склали половину
всіх неземельних питань порядку денного. Як змінилися штатні розписи тих чи
інших установ, хто де додався чи навпаки подівся невідомо, депутатам не
пояснювали та й для чого воно їм. Депутати освітяни із загальної освіти
«воювали» зі своїми колегами з суміжних установ. І якщо учкомбінат затверджений
штат отримав, то позашкільна освіта, тобто гуртки, таких штатів не отримали, що
буде далі подивимось. Але найцікавіше було зі штатом кантори. Практично на
кожній сесії коли мова йшла про штат ОТГ, тобто органів місцевого
самоврядування де хто з депутатів «принципово» настоював на тому, що штат
зростати вже не буде, от є 44 штатних одиниці так і буде надалі. Але сталося
так, як не гадалося. І був затверджений штат вже з 47 осіб. Більше того
створено під цей штат ще одну службу у якихось там справах, як юридичну особу в
кількості аж 1 чоловіка, начальника. Що ж «принципові» депутати можуть балакати
і далі на них як ми бачимо ніхто особливо уваги не звертає, але ще більше на їх
балачки. А «злі» язики говорять, що ті всі служби зі штатом аж в одну посадову
особу, селищний голова підготувала для своєї доньки, от трохи згодом і побачимо
чи язики злі чи не дуже, і хто ж виграє
«конкурс» на цю посаду.
В продовження питань штатів розглянули питання
внесення змін до рішення про селищний бюджет. Що ж ми побачили знову,
збільшення видатків на зарплату в благоустрій
112 тис. грн.; збільшення видатків на совєцьку газету 68 тис. грн.; і не
менш цікавим було питання збільшення видатків на зарплату освітянам 250 тис. грн..
Так от ці останні видатки, взагалі не були передбачені в бюджеті, адже мали б
здійснюватися за рахунок освітньої субвенції, а виявляється зараз на це
витрачаються власні кошти селищного бюджету. Я хотів про це все запитати, але
мені не надали слово. До речі ця інформація поряд з затримками зарплат медикам
наштовхує на неприємні думки. Що ж буде далі? Як взагалі за таких умов буде
виконуватись селищний бюджет, і за рахунок чого? Чи є доречним в цей час
створення додаткових служб, чи є доречним виплата премій по 100 %? Я думаю все
це ми дізнаємось вже в жовтні.
Також на цій сесії прийняли рішення про офіційний сайт селищної
ради. На звернення народного депутата Кодоли О.М. перейменували одну з вулиць
селища в честь Левка Лук’яненка. Але особисто на мою думку, вулицю Озерну, яка
мала чіткий географічний підтекст не треба було перейменовувати, адже поряд з
нею були вулиці Щаслива та інші, які не несли в собі ніякого смислового
навантаження, і які варто було б перейменувати, але такі думки не для цього
скликання та не для цих чиновників.
Ну і насамкінець історія, що стосується
правил благоустрою, до речі які не затвердили, а подали на доопрацювання. Так
чиновники «хотіли» їх прийняття, ховали по старих сайтах, так пропонували
депутатам на ознайомлення, що депутати як завжди нічого не бачили та не знали,
а тут почали дочитуватися і аж вжахнулися. Але то так пусте, за винятком
окремих депутатів основна маса людей, яка стала обранцями взагалі не розуміє
для чого вони там, так все і голосується.
24.09.2018
Павленко
Д.В.
Відео засіданя:
Немає коментарів:
Дописати коментар