вівторок, 2 березня 2021 р.

Кому ж належала автостанція?


        УкрАінскій нарід живе переважно міфами і у міфах, прикладів цього є дуже багато. У міфах не украЇнських, а у всіх інших: московських, совєцьких, пост совєцьких, сучасних дебільних міфах і тому подібних. Причина цього є небажання чи неспроможність розібратися навіть у найпростіших речах.     

        Яскравим прикладом цих тез в житті і є історія з автостанцією у Варві. Невідомо точно в кого і які були права на цю будівлю до 2011 року, але той факт, що ніжинська автобусна кантора звернулася до виконкому селищної ради в 2011 році вже свідчить, що громада розпоряджалася цим майном. Звернення до виконкому як неналежного органу можна пояснити, що цей орган менш публічний, там немає народних обранців, там немає такої уваги до його діяльності так як це є у ради, де різні депутати, де просто так не домовишся та просто так не вирішиш це питання в незаконний спосіб.

      А доказом того, що це майно належало громаді, принаймні в 1994 році, є рішення виконкому Варвинської селищної ради від 16.06.1994 року № 140, яким передавалася в оренду частина приміщень автостанції приватним особам для здійснення торгівлі.



     Для тих хто не дуже хоче розбиратися в деталях, а буде просто чіплятися за слова, та за окремі тези пояснюю, що в 1994 році виконком мав повноваження передавати в оренду комунальне майно, що і передбачалося пунктом другим частини першої статті 35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-12/ed19970521#o2), який був чинний до 1997 року, а потім чинність втратив в зв’язку з затвердженням нового закону «Про місцеве самоврядування в Україні», який діє й до теперішнього часу.

      На підтвердження додаю копію рішення виконкому від 16.06.1994 року, яка і свідчить про те, що автостанція перебувала в комунальній власності, і саме виконком передавав її в оренду приватним особам.

      А щодо Саверської, яка голосувала та підписувала незаконне рішення в 2011 році, то тут не має різниці чи вона взяла хабаря і зробила те що зробила, чи вона безпорадна і просрала комунальне майно, результат відомий – громада втратила об’єкт нерухомості, який могла продати з таким же ж успіхом як і будь який приватний власник, і втратила об’єкт соціальної інфраструктури, яким постійно користувалися мешканці не тільки Варви, а й всього колишнього району, і який потрібно створювати знову, і витрачати кошти.

    І про вибори я тут писати не буду, і так все зрозуміло, а тим кому ні, то тим вже нічого не допоможе.

01.03.2021

Павленко Дмитро


3 коментарі:

  1. Пане Дмитре!

    В даній ситуації тільки суд може встановити істину і повернути незаконно відчуджену будівдю в комунальну власність. За рахунок тих осіб (чи особи), які неправомірно здійснили (чи здійснила) акт відчудження. Ініціюйте позов і Варвинщина Вас підтримає!

    ВідповістиВидалити
  2. а що з цього? вашi рекомендацii?

    ВідповістиВидалити
  3. Зрозуміло хто цю справу спускає на гальмах. Ми знаємо хто. І це далеко не Варвинська сторона. Але рано чи пізно "сядуть усє". "Паровоз", звісно, у Варві.!

    ВідповістиВидалити