Які свята святкуємо?!

Які свята святкуємо?!

       На початку листопада всі адміністративно підлеглі ЗМІ області та районів проспівали нам про велику річницю «світлого» празника – 80 років Чернігівській області. Алілуя!!! Безперечно не пасли задніх і Варвинська РДА та наша «шанована» газета «Радянське життя» (можна ще називати «Перемога соціалізму», як кому зручніше). І стає в повній мірі зрозумілим, що вдавана скорбота цих Совків, що буде висловлена за тиждень, другий після цього «свята», з приводу однієї з найтрагічніших сторінок нашої минувшини – це просто блеф. Безперечно я маю на увазі голодомор 1932-33 років. І приклад святкування річниці утворення Чернігівської області окремий раз нам показує, що працівники адміністративних установ взагалі не усвідомлюють трагічних сторінок та їх наслідків, бо вони ж ходять на роботу, а там думати та знати не потрібно, там потрібно «бєспрікословно ісполнять»! Бо їм треба заробляти гроші, треба ж щось їсти! А в 32-му та 33-му практично не хотілося їсти, а кому хотілося того вже й немає, а немає чоловіка – немає й проблеми.

      Можливо хтось поцікавиться до  чого тут зв’язок утворення області з голодомором? То я в свою чергу поцікавлюся, а хтось взагалі уявляє собі таку ситуацію, що партія, наш рулєвой, рулює сьогодні в одному напрямку, а завтра в іншому? Та ще й у часи вождя всіх народів Сталіна? От наприклад в районці нам пишуть: «…15 жовтня 1932 року постановою ВУЦИКа створена Чернігівська область…», а за три дні до цього 12 жовтня відбувся пленум ЦК КП(б)У, після якого 25 жовтня було затверджено Постанову Політбюро ЦК КП(б)У « Про необхідність подолання відставання України у виконанні плану хлібозаготівель». В цьому документі ви можете прочитати наступне: «Октябрьский пленум ЦК КП(б)У* потребовал от всех партийных организаций Украины усиления боевой мобилизованности в борьбе за хлеб, за решительное и быстрое преодоление отставания Украины в выполнении плана хлебозаготовок…» або «…Приближается 15-я годовщина Октябрьской революции. В создавшихся конкретных условиях мы не мыслим подготовки и празднования этой великой годовщины без решительного усиления темпов хлебозаготовок. Последние дни подготовки к празднованию этой великой годовщины должны дать новый большой подъем активности, трудового производственного энтузиазма рабочих, колхозных масс и трудящихся единоличников на всех участках социалистического строительства.», а це взагалі без коментарів: «Только беспощадно подавляя все попытки классового врага и его агентуры, направленные к срыву хлебозаготовок; только при развертывании непримиримой борьбы с прямым саботажем хлебозаготовок, так и с элементами косности, растерянности, мелкобуржуазной распущенности, дезертирского пасования перед трудностями; только широко развернув массово-организаторскую работу по мобилизации масс колхозников и трудящихся единоличников на выполнение плана хлебозаготовок, усилив на деле свою мобилизованность и напрягая все силы партийных и советских организаций на селе, большевики Украины в решающем месяце хлебозаготовок сумеют преодолеть и ликвидировать наше позорное отставание в борьбе за хлеб и выйти в число передовых республик СССР.»

           А за два з половиною місяці до цього, а саме дев’ятого серпня 1932 року було затверджено ще одну нємаловажную постанову «Про заходи по боротьбі з спекуляцією хлібом». Де зокрема можна прочитати наступне: «Решением партии и правительства колхозная торговля хлебом разрешена только после 15 января 1933 г., после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. До этого срока продажа хлеба на базарах воспрещена. Это мероприятие должно облегчить борьбу с разбазариванием колхозного хлеба…», або «…Наряду с массовой работой необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и административных мер, репрессии необходимо направить в первую очередь против перекупщиков хлеба - спекулянтов, против кулацко-зажиточной верхушки села. В то же время необходимо применять репрессии и против правлений колхозов, а также единоличников-контрактантов, невыполняющих своих обязательств по сдаче хлеба государству и продающих уже теперь хлеб (зерно, мука) на базарах.

Для этого:

1. Обязать советские органы, ГПУ и милицию обеспечить полное устранение с рынка перекупщиков зерна и муки.

2. Против кулацко-зажиточных хозяйств (твердосдатчиков), продающих хлеб, применять меры административной ответственности по закону 3 июля 1929 года, а также судебные репрессии.

3. Правления колхозов, продающие хлеб на базаре, должны быть привлечены к судебной ответственности, причем репрессии прежде всего направить против председателей и зав. хозяйством колхоза.».
    Окрім цього вище наведеного пропоную й такі яскраві документи:

ТЕЛЕГРАМА ЦК КП(б)У ВСІМ ОБЛАСНИМ
КОМІТЕТАМ ПАРТІЇ ПРО ВЖИТТЯ НЕГАЙНИХ ЗАХОДІВ
ПО ПОСИЛЕННЮ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

31 липня 1932 р.

Надіслати областкомам таку телеграму:
ЦК вимагає від вас вжиття негайних заходів посилення хлібозаготівель. Створюється неподібний і неприпустимий стан. Збиральна кампанія України основному закінчена, а заготовлено до цього часу біля 3 млн. пудів хліба проти заготовлених на перше серпня минулого року 21 млн. пудів. На Україні в кінці липня постачати робітничі центри нема чим, в той час коли во всю розгорнулося розбазарювання, спекуляція хлібом. ЦК пропонує негайно кинути весь керівний актив хлібозаготівлі, в найближчі дні виправити становище. Дальшу затяжку розгортання хлібозаготівель розглядатимемо як бездіяльність, що сприяє зриву хлібозаготівель та постачання робочих центрів. Вжиті заходи обкомам негайно повідомити ЦК.

ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 236. Арк. 228.

ТЕЛЕГРАМА ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ РАДИ ПРАЦІ
І ОБОРОНИ В. В. КУЙБИШЕВА В ЦК КП(б)У ПРО НЕОБХІДНІСТЬ
ПРИСКОРЕННЯ ВІДВАНТАЖЕННЯ ЗЕРНА З УКРАЇНИ НА ЕКСПОРТ

27 серпня [1932 р.

Вместо установленного Вам правительством плана отгрузок августе порты 190 тыс. т Вами отгружено только 20 тыс. Таковое положение приводит большим валютным потерям, связанным невыполнением контрактов, простоем тоннажа, также подрыву авторитета рынках. Предлагаю немедленно усилить первую очередь отправку порты, отгрузить до конца месяца тоннах пшеницы 30 тыс., ячменя - 20 тыс., ржи - 10 тыс., не считая уже отгруженного. Примите как боевое задание ежедневных отгрузках, телеграфируйте комзагсто. Куйбышев.

ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 2091. Арк. 14.

То є зв’язок чи немає? Всі зазначені приклади дають нам чітко зрозуміти, що вчинення вилучення хліба, заборона його продавати, подальші переслідування – були чітко спланованими акціями. Тому не виглядає дивним й прийняття рішення, в цей час, про адміністративно-територіальну реформу. Згідно якої проводилося укрупнення територій, з 4-5 округ утворювали область, а з двох-трьох районів – один район. Внаслідок зменшення кількості населення після чітко спланованого голодомору, безперечно постає потреба укрупнення районів, ким же ж керувати, коли значна частина вимре? Окрім цього під шумок реформи можна спокійно усунути від влади на місцях неблагонадійних функціонерів, які не стійкі духом, можуть дати слабинку. А ще в майбутньому хохли (дурні українці) будуть святкувати день коли їхніх дідів мордували голодом. Й саме в цьому театрі абсурду ми живемо, а невидимі ляльководи смикають ниточки.

     Для більш детального ознайомлення з поставленою в цій статті проблематикою пропоную трохи статистики та математики. Для того щоб читач міг краще зорієнтуватися візьмемо до уваги місцеві умови й будемо розглядати приклад Варвинщини, а також захопимо наших сусідів срібнян, так як наша минувшина так тісно переплетена, що неможливо було б це випустити.

     Так от почнемо з 1923-го року, тоді Совєти провели першу масштабну адміністративно-територіальну реформу, були утворені округи, з центрами в регіонально значимих містах. Так ми разом з сусідами потрапили до Прилуцької округи. Доречі, як на мене, саме такий формат влаштування території найкращий саме для розвитку провінції та місцевого самоврядування. Центр територіального утворення, місто Прилука, знаходилося відносно на невеликій відстані (близько 100 км) до найвіддаленіших куточків, для порівняння: відстань від Варви до Чернігова близько 190 км; кількість районів в окрузі 10-12, відповідно охоплення владою території відносно щільне. Таке територіальне утворення частково повторювало устрій Гетьманщини, з поділом на полки та сотні, й Прилуцька округа у великій мірі відповідала Прилуцькому полку. Але ж повернемося до теми. В складі Прилуцької округи існували (станом на 1925 рік):

   Варвинський район:

Площа –                           528,2 км²;

Населення –                    35373 жит.;

Кількість сільрад –        13;

Центр району –              Варва.

   Срібнянський район:

Площа –                         526,8 км²;

Населення –                  41958 жит.;   

Кількість сільрад –      18;

Центр району –             Срібне.

    Я знову повторюся, на мою думку  цей устрій був оптимальним. Й не будемо забувати, що 1925 рік це період українізації, час відбудови територій, та всебічного розвитку України. Але не довго грала музика й от настав 1932 рік, утворено Чернігівську область, а в ній

Варвинський район (дані про населення станом на 1 січня 1933 року):

Площа –                           1104,6 км²;

Населення –                    82458 жит.;

Кількість сільрад –         31;

Центр району – Варва (3570 жит.)

   Нехай читач не дивується цифрам, тому що відбулося укрупнення, Варвинський район поглинув Срібнянщину з такими селами: Дігтярі, Горобіївка, Савинці, Гнатівка, Гурбинці, Дейманівка, Поділ, Срібне, Іванківці, Побочіївка, Грицівка, Олексіївщина, Олексинці, Лебединці, Хукалівка, Никонівка, Васьківці, Сокиренці, Калюженці та Тростянець, звичайно з численними хуторами. Й от пройшло три роки райони знову розділи (станом на грудень 1935 року):

   Варвинський район:

Площа –                          578,5 км²;

Населення –                   38,818 жит.;

Кількість сільрад –        14;

Центр району –  Варва (3483 жит.).

   Срібнянський район:

Площа –                         624,7 км²;

Населення –                  50,605 жит.;

Кількість сільрад –       19;

Центр району – Срібне (1688 жит.)

     На основі цього виникає запитання, а що ж трапилося? Чи може мало знищили люду, що укрупнення районів не підійшло? Чи можливе нормальне існування держави, коли кожні 3-5 років в ній робити територіальну реформу? (Це питання ставиться за умови усвідомлення того, що голодомору не було, тобто для совків). На мою думку ці всі броунівські рухи совкового керівництва напрямлені лише на заплутування статистики та приховування своїх страшних злочинів зі знищення власного населення. От скажіть, чи можливо  на основі загальних статистичних даних по районах за відповідні роки зробити висновок про кількість загиблих? Звичайно що ні, адже в 1932 році одна кількість населених пунктів, а в 1935 зовсім інша, й які села входили в 1935 році в обидва райони мені особисто невідомо. Та й більше всього ці дані за 1935 рік неправдиві, адже густота населення лишається незмінною, в середньому для обох районів разом – 74 жителя на кілометр квадратний, а це повний абсурд. А окрім цього на сьогодні ми маємо Книгу пам’яті, де на основі архівних матеріалів подано кількість померлих за 1933 рік, хоча ті дані відображають неповну інформацію про загиблих, а тільки віднайдену в архівах та зібрану від очевидців, але все ж не повну.

       Й наостанок, для повної картини демографічного стану нашої малої Батьківщини пропоную зведені таблиці про кількість населення за період в 150 років. Нехай кожен зробить власні висновки. Статистичні дані, що зазначені в таблицях взяті з офіційних джерел різних часів. Відомості за 1859 рік взято із «Списки населенных мест Полтавской губернии»;

 За 1897 рік з довідника «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей»; відомості за 1925, 1930 та 1996 взято з енциклопедичного довідника «Прилуччина», відомості про кількість померлих в 1933 році взято з Книги пам’яті Чернігівської області; відомості за 1970 з «Історії міст та сіл УРСР. Чернігівська обл.» та відомості за 1988 з довідника «Чернігівщина». До 1959 року Руда була окремим селом, населення Варви до 1959 вказано без врахування Руди.

Назва населеного пункту	1859	1897	1925	1930	1933	1970	1988	1996	2010
Антонівка	2448	3498	4059	-	234	1873	989	835	536
Березка	3	-	352	366	2	-	-	31	9
Богдани	707	1008	1441	1485	-	-	-	350	250
Боханів	не існував	-	408	445	7	-	-	34	не існує
Брагінці	919	1344	1627	1693	49	590	356	315	236
Варва (Руда)	2553(175)	3442(-)	3819(236)	3484(391)	304	6300	9100	9400	8680
Гнідинці	1713	2186	2225	2357	1	1425	1115	1089	1118
Григорівщина	119	-	222	359	-	-	-	84	46
Дащенки	2080	2591	2813	2884	499	1372	700	519	348
Журавка	2491	3919	4033	4350	234	3120	3023	3252	2873
Калиновиця	452	578	778	773	1	400	376	356	298
Кулишівка	422	634	785	816	7	-	-	164	134
Кухарка	35	-	101	86	22	-	-	469	347
Леляки	879	1149	1252	1155	1	1004	542	478	398
Макіївка	549	862	1065	1132	-	-	-	277	201
Макушиха	390	521	803	857	-	-	-	336	187
Мармизівка	476	591	789	829	-	-	253	264	227
Озеряни	2749	4088	4908	5070	520	2051	1398	1512	1330
Остапівка	1781	2061	2086	2226	183	989	700	715	585
Світличне	1518	1920	2025	2080	101	994	714	658	532
Сіриків	не існував	-	208	229	-	-	-	14	1
Сіряківщина	91	-	221	240	-	-	-	31	3
Тонка	5	-	276	276	-	-	-	50	16
Хортиця	23	-	143	154	-	-	-	54	35
Ященків	6	-	186	209	-	-	-	59	20

Зведена таблиця по Срібнянщині. Село Загайки було приєднане до  Срібного в 1959 році. Тому до 1959-го населення Загайок подано в дужках окремо

 

Назва населеного пункту	1859	1897	1925	1930	1933	1970	1988	1996
Васьківці	2037	2308	2764	2831	70	1195	752	710
Гнатівка	590	788	1037	1038	22	-	-	441
Горобіївка	1664	1796	2095	1860	16	-	-	618
Гриціївка	1122	1453	1855	1487	31	-	416	382
Гурбинці	1409	1878	2040	2078	65	1332	909	755
Дейманівка	725	1137	1522	1413	82	-	-	263
Дігтярі	1220	1753	2376	1997	79	2300	2350	1500
Іванківці	1468	2210	3387	2490	113	-	-	849
Калюжинці	1571	1876	2724	2579	40	1158	780	630
Карпилівка	2508	2820	3278(1910р)	-	23	1102	742	648
Лебединці	526	862	1228	1330	8	-	-	432
Никонівка	1080	1322	1384	1330	18	-	-	288
Олексинці	1229	1295	1422	1404	22	663	522	459
Побочіївка	580	847	1066	1044	26	-	-	347
Поділ	1447	2174	2609	2296	33	1212	929	851
Савинці	2186	2249	3011	2664	16	1111	736	634
Сокиренці	2951	3927	4795	4488	85	2203	1829	1589
Срібне (Загайки)	1334(572)	1675 (885)	1876 (1731)	1865 (1472)	31	3000	4000	4000
Точене	-	-	217	319	-	-	-	53
Харитонівка	1759	1989	2013(1910р)	-	20	933	651	555
Хукалівка	246	-	469	486	-	-	-	151

Павленко Дмитро