субота, 24 листопада 2012 р.

Які свята святкуємо?!



Які свята святкуємо?!

       На початку листопада всі адміністративно підлеглі ЗМІ області та районів проспівали нам про велику річницю «світлого» празника – 80 років Чернігівській області. Алілуя!!! Безперечно не пасли задніх і Варвинська РДА та наша «шанована» газета «Радянське життя» (можна ще називати «Перемога соціалізму», як кому зручніше). І стає в повній мірі зрозумілим, що вдавана скорбота цих Совків, що буде висловлена за тиждень, другий після цього «свята», з приводу однієї з найтрагічніших сторінок нашої минувшини – це просто блеф. Безперечно я маю на увазі голодомор 1932-33 років. І приклад святкування річниці утворення Чернігівської області окремий раз нам показує, що працівники адміністративних установ взагалі не усвідомлюють трагічних сторінок та їх наслідків, бо вони ж ходять на роботу, а там думати та знати не потрібно, там потрібно «бєспрікословно ісполнять»! Бо їм треба заробляти гроші, треба ж щось їсти! А в 32-му та 33-му практично не хотілося їсти, а кому хотілося того вже й немає, а немає чоловіка – немає й проблеми.
      Можливо хтось поцікавиться до  чого тут зв’язок утворення області з голодомором? То я в свою чергу поцікавлюся, а хтось взагалі уявляє собі таку ситуацію, що партія, наш рулєвой, рулює сьогодні в одному напрямку, а завтра в іншому? Та ще й у часи вождя всіх народів Сталіна? От наприклад в районці нам пишуть: «…15 жовтня 1932 року постановою ВУЦИКа створена Чернігівська область…», а за три дні до цього 12 жовтня відбувся пленум ЦК КП(б)У, після якого 25 жовтня було затверджено Постанову Політбюро ЦК КП(б)У « Про необхідність подолання відставання України у виконанні плану хлібозаготівель». В цьому документі ви можете прочитати наступне: «Октябрьский пленум ЦК КП(б)У* потребовал от всех партийных организаций Украины усиления боевой мобилизованности в борьбе за хлеб, за решительное и быстрое преодоление отставания Украины в выполнении плана хлебозаготовок…» або «…Приближается 15-я годовщина Октябрьской революции. В создавшихся конкретных условиях мы не мыслим подготовки и празднования этой великой годовщины без решительного усиления темпов хлебозаготовок. Последние дни подготовки к празднованию этой великой годовщины должны дать новый большой подъем активности, трудового производственного энтузиазма рабочих, колхозных масс и трудящихся единоличников на всех участках социалистического строительства.», а це взагалі без коментарів: «Только беспощадно подавляя все попытки классового врага и его агентуры, направленные к срыву хлебозаготовок; только при развертывании непримиримой борьбы с прямым саботажем хлебозаготовок, так и с элементами косности, растерянности, мелкобуржуазной распущенности, дезертирского пасования перед трудностями; только широко развернув массово-организаторскую работу по мобилизации масс колхозников и трудящихся единоличников на выполнение плана хлебозаготовок, усилив на деле свою мобилизованность и напрягая все силы партийных и советских организаций на селе, большевики Украины в решающем месяце хлебозаготовок сумеют преодолеть и ликвидировать наше позорное отставание в борьбе за хлеб и выйти в число передовых республик СССР
           А за два з половиною місяці до цього, а саме дев’ятого серпня 1932 року було затверджено ще одну нємаловажную постанову «Про заходи по боротьбі з спекуляцією хлібом». Де зокрема можна прочитати наступне: «Решением партии и правительства колхозная торговля хлебом разрешена только после 15 января 1933 г., после полного выполнения хлебозаготовок по Союзу. До этого срока продажа хлеба на базарах воспрещена. Это мероприятие должно облегчить борьбу с разбазариванием колхозного хлеба…», або «…Наряду с массовой работой необходимо умелое, твердое проведение судебно-репрессивных и административных мер, репрессии необходимо направить в первую очередь против перекупщиков хлеба - спекулянтов, против кулацко-зажиточной верхушки села. В то же время необходимо применять репрессии и против правлений колхозов, а также единоличников-контрактантов, невыполняющих своих обязательств по сдаче хлеба государству и продающих уже теперь хлеб (зерно, мука) на базарах.
Для этого:
1. Обязать советские органы, ГПУ и милицию обеспечить полное устранение с рынка перекупщиков зерна и муки.
2. Против кулацко-зажиточных хозяйств (твердосдатчиков), продающих хлеб, применять меры административной ответственности по закону 3 июля 1929 года, а также судебные репрессии.
3. Правления колхозов, продающие хлеб на базаре, должны быть привлечены к судебной ответственности, причем репрессии прежде всего направить против председателей и зав. хозяйством колхоза.».
    Окрім цього вище наведеного пропоную й такі яскраві документи:
ТЕЛЕГРАМА ЦК КП(б)У ВСІМ ОБЛАСНИМ
КОМІТЕТАМ ПАРТІЇ ПРО ВЖИТТЯ НЕГАЙНИХ ЗАХОДІВ
ПО ПОСИЛЕННЮ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ
31 липня 1932 р.
Надіслати областкомам таку телеграму:
ЦК вимагає від вас вжиття негайних заходів посилення хлібозаготівель. Створюється неподібний і неприпустимий стан. Збиральна кампанія України основному закінчена, а заготовлено до цього часу біля 3 млн. пудів хліба проти заготовлених на перше серпня минулого року 21 млн. пудів. На Україні в кінці липня постачати робітничі центри нема чим, в той час коли во всю розгорнулося розбазарювання, спекуляція хлібом. ЦК пропонує негайно кинути весь керівний актив хлібозаготівлі, в найближчі дні виправити становище. Дальшу затяжку розгортання хлібозаготівель розглядатимемо як бездіяльність, що сприяє зриву хлібозаготівель та постачання робочих центрів. Вжиті заходи обкомам негайно повідомити ЦК.
ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 236. Арк. 228.
ТЕЛЕГРАМА ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ РАДИ ПРАЦІ
І ОБОРОНИ В. В. КУЙБИШЕВА В ЦК КП(б)У ПРО НЕОБХІДНІСТЬ
ПРИСКОРЕННЯ ВІДВАНТАЖЕННЯ ЗЕРНА З УКРАЇНИ НА ЕКСПОРТ
27 серпня [1932 р.
Вместо установленного Вам правительством плана отгрузок августе порты 190 тыс. т Вами отгружено только 20 тыс. Таковое положение приводит большим валютным потерям, связанным невыполнением контрактов, простоем тоннажа, также подрыву авторитета рынках. Предлагаю немедленно усилить первую очередь отправку порты, отгрузить до конца месяца тоннах пшеницы 30 тыс., ячменя - 20 тыс., ржи - 10 тыс., не считая уже отгруженного. Примите как боевое задание ежедневных отгрузках, телеграфируйте комзагсто. Куйбышев.
ПА ІІП при ЦК Компартії України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 2091. Арк. 14.
То є зв’язок чи немає? Всі зазначені приклади дають нам чітко зрозуміти, що вчинення вилучення хліба, заборона його продавати, подальші переслідування – були чітко спланованими акціями. Тому не виглядає дивним й прийняття рішення, в цей час, про адміністративно-територіальну реформу. Згідно якої проводилося укрупнення територій, з 4-5 округ утворювали область, а з двох-трьох районів – один район. Внаслідок зменшення кількості населення після чітко спланованого голодомору, безперечно постає потреба укрупнення районів, ким же ж керувати, коли значна частина вимре? Окрім цього під шумок реформи можна спокійно усунути від влади на місцях неблагонадійних функціонерів, які не стійкі духом, можуть дати слабинку. А ще в майбутньому хохли (дурні українці) будуть святкувати день коли їхніх дідів мордували голодом. Й саме в цьому театрі абсурду ми живемо, а невидимі ляльководи смикають ниточки.
     Для більш детального ознайомлення з поставленою в цій статті проблематикою пропоную трохи статистики та математики. Для того щоб читач міг краще зорієнтуватися візьмемо до уваги місцеві умови й будемо розглядати приклад Варвинщини, а також захопимо наших сусідів срібнян, так як наша минувшина так тісно переплетена, що неможливо було б це випустити.
     Так от почнемо з 1923-го року, тоді Совєти провели першу масштабну адміністративно-територіальну реформу, були утворені округи, з центрами в регіонально значимих містах. Так ми разом з сусідами потрапили до Прилуцької округи. Доречі, як на мене, саме такий формат влаштування території найкращий саме для розвитку провінції та місцевого самоврядування. Центр територіального утворення, місто Прилука, знаходилося відносно на невеликій відстані (близько 100 км) до найвіддаленіших куточків, для порівняння: відстань від Варви до Чернігова близько 190 км; кількість районів в окрузі 10-12, відповідно охоплення владою території відносно щільне. Таке територіальне утворення частково повторювало устрій Гетьманщини, з поділом на полки та сотні, й Прилуцька округа у великій мірі відповідала Прилуцькому полку. Але ж повернемося до теми. В складі Прилуцької округи існували (станом на 1925 рік):
   Варвинський район:
Площа –                           528,2 км2;
Населення –                    35373 жит.;
Кількість сільрад –        13;
Центр району –              Варва.

   Срібнянський район:
Площа –                         526,8 км2;
Населення –                  41958 жит.;   
Кількість сільрад –      18;
Центр району –             Срібне.
    Я знову повторюся, на мою думку  цей устрій був оптимальним. Й не будемо забувати, що 1925 рік це період українізації, час відбудови територій, та всебічного розвитку України. Але не довго грала музика й от настав 1932 рік, утворено Чернігівську область, а в ній
Варвинський район (дані про населення станом на 1 січня 1933 року):
Площа –                           1104,6 км2;
Населення –                    82458 жит.;
Кількість сільрад –         31;
Центр району – Варва (3570 жит.)
   Нехай читач не дивується цифрам, тому що відбулося укрупнення, Варвинський район поглинув Срібнянщину з такими селами: Дігтярі, Горобіївка, Савинці, Гнатівка, Гурбинці, Дейманівка, Поділ, Срібне, Іванківці, Побочіївка, Грицівка, Олексіївщина, Олексинці, Лебединці, Хукалівка, Никонівка, Васьківці, Сокиренці, Калюженці та Тростянець, звичайно з численними хуторами. Й от пройшло три роки райони знову розділи (станом на грудень 1935 року):
   Варвинський район:
Площа –                          578,5 км2;
Населення –                   38,818 жит.;
Кількість сільрад –        14;
Центр району –  Варва (3483 жит.).

   Срібнянський район:
Площа –                         624,7 км2;
Населення –                  50,605 жит.;
Кількість сільрад –       19;
Центр району – Срібне (1688 жит.)
     На основі цього виникає запитання, а що ж трапилося? Чи може мало знищили люду, що укрупнення районів не підійшло? Чи можливе нормальне існування держави, коли кожні 3-5 років в ній робити територіальну реформу? (Це питання ставиться за умови усвідомлення того, що голодомору не було, тобто для совків). На мою думку ці всі броунівські рухи совкового керівництва напрямлені лише на заплутування статистики та приховування своїх страшних злочинів зі знищення власного населення. От скажіть, чи можливо  на основі загальних статистичних даних по районах за відповідні роки зробити висновок про кількість загиблих? Звичайно що ні, адже в 1932 році одна кількість населених пунктів, а в 1935 зовсім інша, й які села входили в 1935 році в обидва райони мені особисто невідомо. Та й більше всього ці дані за 1935 рік неправдиві, адже густота населення лишається незмінною, в середньому для обох районів разом – 74 жителя на кілометр квадратний, а це повний абсурд. А окрім цього на сьогодні ми маємо Книгу пам’яті, де на основі архівних матеріалів подано кількість померлих за 1933 рік, хоча ті дані відображають неповну інформацію про загиблих, а тільки віднайдену в архівах та зібрану від очевидців, але все ж не повну.
       Й наостанок, для повної картини демографічного стану нашої малої Батьківщини пропоную зведені таблиці про кількість населення за період в 150 років. Нехай кожен зробить власні висновки. Статистичні дані, що зазначені в таблицях взяті з офіційних джерел різних часів. Відомості за 1859 рік взято із «Списки населенных мест Полтавской губернии»;
 За 1897 рік з довідника «Населенные места Российской империи в 500 и более жителей»; відомості за 1925, 1930 та 1996 взято з енциклопедичного довідника «Прилуччина», відомості про кількість померлих в 1933 році взято з Книги пам’яті Чернігівської області; відомості за 1970 з «Історії міст та сіл УРСР. Чернігівська обл.» та відомості за 1988 з довідника «Чернігівщина». До 1959 року Руда була окремим селом, населення Варви до 1959 вказано без врахування Руди.


Назва населеного пункту
1859
1897
1925
1930
1933
1970
1988
1996
2010
Антонівка
2448
3498
4059
-
234
1873
989
835
536
Березка
3
-
352
366
2
-
-
31
9
Богдани
707
1008
1441
1485
-
-
-
350
250
Боханів
не існував
-
408
445
7
-
-
34
не існує
Брагінці
919
1344
1627
1693
49
590
356
315
236
Варва (Руда)
2553(175)
3442(-)
3819(236)
3484(391)
304
6300
9100
9400
8680
Гнідинці
1713
2186
2225
2357
1
1425
1115
1089
1118
Григорівщина
119
-
222
359
-
-
-
84
46
Дащенки
2080
2591
2813
2884
499
1372
700
519
348
Журавка
2491
3919
4033
4350
234
3120
3023
3252
2873
Калиновиця
452
578
778
773
1
400
376
356
298
Кулишівка
422
634
785
816
7
-
-
164
134
Кухарка
35
-
101
86
22
-
-
469
347
Леляки
879
1149
1252
1155
1
1004
542
478
398
Макіївка
549
862
1065
1132
-
-
-
277
201
Макушиха
390
521
803
857
-
-
-
336
187
Мармизівка
476
591
789
829
-
-
253
264
227
Озеряни
2749
4088
4908
5070
520
2051
1398
1512
1330
Остапівка
1781
2061
2086
2226
183
989
700
715
585
Світличне
1518
1920
2025
2080
101
994
714
658
532
Сіриків
не існував
-
208
229
-
-
-
14
1
Сіряківщина
91
-
221
240
-
-
-
31
3
Тонка
5
-
276
276
-
-
-
50
16
Хортиця
23
-
143
154
-
-
-
54
35
Ященків
6
-
186
209
-
-
-
59
20



Зведена таблиця по Срібнянщині. Село Загайки було приєднане до  Срібного в 1959 році. Тому до 1959-го населення Загайок подано в дужках окремо

 
Назва населеного пункту
1859
1897
1925
1930
1933
1970
1988
1996
Васьківці
2037
2308
2764
2831
70
1195
752
710
Гнатівка
590
788
1037
1038
22
-
-
441
Горобіївка
1664
1796
2095
1860
16
-
-
618
Гриціївка
1122
1453
1855
1487
31
-
416
382
Гурбинці
1409
1878
2040
2078
65
1332
909
755
Дейманівка
725
1137
1522
1413
82
-
-
263
Дігтярі
1220
1753
2376
1997
79
2300
2350
1500
Іванківці
1468
2210
3387
2490
113
-
-
849
Калюжинці
1571
1876
2724
2579
40
1158
780
630
Карпилівка
2508
2820
3278(1910р)
-
23
1102
742
648
Лебединці
526
862
1228
1330
8
-
-
432
Никонівка
1080
1322
1384
1330
18
-
-
288
Олексинці
1229
1295
1422
1404
22
663
522
459
Побочіївка
580
847
1066
1044
26
-
-
347
Поділ
1447
2174
2609
2296
33
1212
929
851
Савинці
2186
2249
3011
2664
16
1111
736
634
 Сокиренці
2951
3927
4795
4488
85
2203
1829
1589
Срібне (Загайки)
1334(572)
1675 (885)
1876 (1731)
1865 (1472)
31
3000
4000
4000
Точене
-
-
217
319
-
-
-
53
Харитонівка
1759
1989
2013(1910р)
-
20
933
651
555
Хукалівка
246
-
469
486
-
-
-
151




Павленко Дмитро

1 коментар:

  1. Скоро нас напевно чекатиме чергове укрупнення...

    ВідповістиВидалити