Нарешті 57 сесія закрилася.

       Під моральним тиском деяких депутатів та колег по громадській роботі мені прийшлося все таки звітувати в сесійній залі. Але з самого початку цього звіту мене мало хто хотів слухати, а я й не хотів виступати, і цей процес був обопільним. Я ніяким чином не достукався до основної маси присутніх, а основна маса просто чекала коли це вже скінчиться. Вийшло те що вийшло. Можливо, частково, причиною є моя різка реакція та поведінка після минулого засідання. Але я переконаний, що мене не хотіли слухати і до цього, і не тому, що я такий є, а тому що у всі ті підняті питання потрібно вникати, розбиратися, а вникати ніхто не хотів та не хоче.

І при тому не тільки в питання «Господаря», а у всі питання. А для чого, легше просто посидіти, послухати, покивати гривами,та і все. А то напружуйся, сварися з обітатєлямі кабінєтов, нє ми не такі. От і вся банальна причина.

       По суті мною було так сяк дано доповідь по трьох питаннях із шести. А далі почався балаган та вистава.  Паном Садовим була виголошена промова типу ідіть та самі й робіть, понаписували там що попало, його ніхто виконувати не буде, завтра звільнюся з роботи, ви хочете завалити підприємство. Валентина Василівна, теж сказала що вибачатися ні перед ким не буде, і не збирається, бо вона патріот, бо вона за громаду, за підприємство. Хочу окремо зупинитися на двірниках, які в штатному розписі знаходяться в житлово-експлуатаційній дільниці, а комісія рекомендувала вилучити їх з цієї дільниці, адже послуги з утримання прибудинкових територій не надаються. То лихо шва мене по суті звинуватила що я хочу щоб з підприємства звільнили цих людей. Я і не здивуюся цьому, можливо двірники мене вже ненавидять, але я цього не пропонував, якщо є дві людини, які виконують прибирання мікрорайону, то будь ласка переведіть їх до дільниці благоустрою і нехай працюють, і це буде правильно і логічно. Але для чого чиновникам вникати в суть справи, коли можна пограти на популізмі, пофігізмі і невігластві депутатів. Жоден депутат навіть не заікнувся про суму штрафу, про відповідальність і про таке інше, пох. Як і на всі решту питань та моментів.

       У підсумку звіт навіть не взяли до уваги, комісія типу ще працює. Прийняли проект рішення про зміни до статуту, от і все. Мною була виголошена репліка, що це не моє приватне питання, а і ваше та всієї громади, але за реакцією було зрозуміло, що слова звучали в пустоту. Ну і взагалі додам наступне: я сподіваюся що наступна каденція депутатів захоче все таки розібратися у питанні функціонування КП «Господар», і вже наступне скликання депутатів вирішить нагальні проблеми управління підприємством, і чекати залишилося недовго 3,5 місяці.

       Ще дехто  в залі закидав на адресу комісії, що працювали не спеціалісти, як можна робити якісь висновки? З приводу цього я задав запитання селищному голові, а скільки депутатів ознайомилося з напрацюваннями комісії, а ніскільки, жоден. От і вся відповідь. До речі про спеціалістів. Коли нами, окремими депутатами та членами громадських організацій ставилися питання про правильність розрахунків тарифів, про правильність розрахунків вартості послуги з вивезення ТПВ про правильність та законність прийняття рішень як селищною радою так і виконкомом, говорили те саме. Результати відомі – штрафні санкції. Ну що ж прийде час повилазять на поверхню і інші речі, брехня та незаконні дії цієї патріотичної команди спеціалістів, що будуть лялякати тоді?.

     А далі почалося найцікавіше, розгляд питань розподілу коштів. І отут вперше за всю каденцію стадо почало поводити себе принципово, виявляється багато депутатів вміє виступати, висловлювати думки, відстоювати свою позицію, голосувати з думкою, а не за все «за». І в цьому бачу свою заслугу, але потрібно було вжити оті слова, прирівняти до стада, принизити у відповідь на без принциповість, і тільки тоді приходить розуміння, що щось не так, що потрібно себе якось інакше поводити, що потрібно вникати в суть справ.

     Знову збиралися ремонтувати вулицю Нова. Але більшості депутатів це питання вже набило оскому, і більшість не сприймала його взагалі (здається 4 – за). А потім черга дійшла до вулиці Щорса. І якщо припустити, що на сесії перебувала б стороння людина, то вона б подумала що на вулиці Щорса живе один Цопа. Бо більшість суджень і думок зводилося до того. А далі було «побєда комунізма нєізбєжна». Встав депутат Іваненко і каже та Цопа такий сякий дере по 20 грн. за вхід, а хтось інший кричить хай сам робить дорогу. Медичні працівники мали свою аргументацію. Прозвучали думки що після ремонту водогону земля буде сідати, і тому немає чого дорогу взагалі прокладати, хоча ніхто не поцікавився а як накладається дорога на місце траншеї, і так далі і тому подібне. Спеціалісти в дорожній справі наговорили стільки всього, що мені здалося, що зробити тверде покриття вул. Щорса взагалі неможливо. В повітрі відчувався дух класової боротьби. Пролетарі висловили своє різке хве буржуям, і зокрема буржую Цопі, і все було як завжди.

    І от стосовно цього я змушений висловити і свою думку. Я голосував за ремонт даної вулиці. Звичайно пролетарські закиди я відкидаю на корню, і не тому що я не пролетарій. А тому що для мене є неприйнятна взагалі тєма класової боротьби. І тут варто зауважити, що цим соціалізм-комунізм і небезпечний, і для того він придуманий, щоб суспільство ніколи не доходило спільної думки, що б завжди була ота класовая борьба, щоб було руйнування суспільства зсередини. І всі прекрасно розуміють, що нерівність була завжди і буде, бо на те є як об’єктивні так і суб’єктивні причини. І я особисто вимірюю пролетарій чи буржуй не товщиною грошей у кишені. В сесійній залі є і ті, що вважають себе буржуями, із-за товщини кишені, але безперечно є совками, є соціалістами, і прагнуть класової боротьби. І мені в голову не прийде голосувати за щось, чи проти із-за класової приналежності, але так багато хто голосував.

    І саме ця класова нетерпимість висуває на поверхню інші моменти та проблеми. От хтось ляпнув у залі хай Цопа робить вулицю сам, а як він її зробить. Власник вуличного покриття, орган місцевого самоврядування; всі роботи фінансує, планує та організовує селищна рада, і ніхто інший. Уявимо собі, що Цопа зробив ремонт хоча б частини вулиці, і що далі? Прокуратура, служби, інспекції та судова тяганина чи що буде? Ви розумієте наскільки далеко люди йдуть в маразмі до мети. Якщо чиновники селищної ради вперлися рогом, і не збираються ремонтувати дорогу, при цьому підбурюючи окремих депутатів, звичайно ніякої дороги не буде.

    З іншого боку дана ситуація виглядає ще абсурдніше. На вулиці Щорса є комплекс відпочинку «Водограй». Безперечно, мені невідома вся історія його виникнення, і якщо в когось є питання чи претензії до його появи потрібно було на початках виносити це на поверхню, на суспільну дискусію, і зараз продовжувати це робити, але вже зараз він є, він функціонує. В балачках по кухнях багато балакунів говорить, що у Варві немає куди піти, немає де відпочити і що подивитися, де зелений туризм і все подібне. А як він може з’явитися при таких умовах та обставинах? Коли замість того щоб підтримати, допомогти підприємцю, частина суспільства та місцева влада робить все, що б напакостити. Чи буде в таких умовах підприємець нормально ставитися до влади? Чи буде хотіти прозоро працювати? Чи буде працювати на суспільну користь без корисливості? Кожен дасть відповідь сам на дані питання. Значна частина варвинчан відпочиває там, значна частина з відпочиваючих полюбляє там відпочивати, а в цей момент їхні знайомі, друзі і родичі в сесійній залі ведуть класову боротьбу.

      Вже зараз є можливість у «Водограї» приймати відпочиваючих з інших регіонів, і таким чином залучати до Варви притік коштів із зовні , і наскільки я розумію гості з Прилуки відвідують його, але ж доїхати до нього проблематично. Під час дощу майже неможливо. Але ж всі за світле майбутнє, за розвиток, і проти буржуїв.

     От така була сесія, в чомусь звичайна, в чомусь знакова, а в чомусь абсурдна. Так на цій сесії почалася дискусія стосовно багатьох питань, можливо з того щось буде. Питання доріг постало гостро, але при такому керівництві селища, на мою думку, ладу не буде з дорогами ніколи. Стосовно даної проблематики цікаву думку висловив депутат Мартиненко, але в залі було так багато «спеціалістів», що його затюкали відразу. І мені зрозумілі відчуття Мартиненка в той момент, бо я ті відчуття переживаю на кожній сесії, відчуття несприйняття, не тому що ти сказав якусь дурницю, а тому що ніхто тебе не слухає бо не збирається вникати, і тому, що в тебе немає ніякої ксіви, і ти не начальник, і сприймати тебе ніхто не буде.

Депутат селищної ради Павленко Д.В.