Про четверту сесію селищної ради.

     Що ж, шановні варвинчани, відбулася чергова 4-а сесія селищної ради, в чомусь схожа і на попередні, але в багатьох моментах можна відзначити і нові віяння вітерця свободомислія, я б так сказав, бо дехто з депутатів і сам відмічав, що сесія стала цікавішою, почалися обговорення, запитання зауваження, а не просто голосування по команді, і на обличчях з’явився рум’янець, депутати ожили.

     Порядок денний цієї сесії  складався аж з 43 питань порядку денного та Різного. Сумбур в складанні порядку денного, потребі розгляду тих чи інших питань, пріоритетності їх розгляду тощо знову не брався до уваги, і тут не скажеш, що немає людей чи ще щось там. Відповідальність секретаря ради організувати роботу в комісіях, координацію цієї роботи, вчасне надання та підготовку матеріалів до розгляду комісій ніхто не відміняв, але цієї роботи наразі практично не видно.

   Так, наприклад, на розгляд сесії було винесено 6 різноманітних програм, на які мали б передбачатися кошти для їх виконання; при цьому відповідних змін до бюджету не передбачалося приймати, тобто раді пропонувалося приймати програми в стіл, так би мовити. Частину з яких рада прийняла, а частину повернула на доопрацювання. Хоча який сенс був приймати програму для людей, про діабет, коли на реалізацію цієї програми не виділено коштів, кому від того стало легше, яким людям, для чого це окозамилювання. Вже завтра при розгляді питань про виділення коштів на ці програми знову постане питання про перегляд вже затверджених питань і знову 45 питань в порядку денному, а може вже буде 65 чи може 85, чи як?

      На підтвердження вкрай слабкої підготовки питань порядку денного апаратом ради,  варто згадати і кодекс етики депутата чи щось там таке, з якого довго гикали по фейсбуках, і депутати перенесли розгляд і цього питання, критику сприйняли позитивно. До речі це не єдине питання, розгляд якого перенесли у зв’язку з зауваженнями та пропозиціями, що були висловлені на адресу ради безпосередньо чи в  Інтернеті на сторінках соціальних мереж, і в цьому я вдячний депутатам, що на відміну від посадовців не проявляли дурної впертості, а прийняли зважені рішення. Як цікава ілюстрація до цих тез був розгляд затвердження Програми розвитку дошкільної освіти. Доповідаючи це питання голова комісії депутат Прищенко Тетяна вказала на ряд суперечностей та недоречностей в програмі, на що селищний голова видала такий перл: типу та затвердіть хоч що-небудь, якби було, а потім почала верзти всіляку ахінею, що із-за відсутності цієї програми і дитсадки завтра стануть і зарплати працівники не отримають. Оце вибрали голову, в якої за більше ніж сім років нічого в голові і не затрималось.

     Серед відкладених питань порядку денного було і питання створення робочої групи із розроблення Статуту громади. В проекті рішення в робочій групі були одні чиновники – голова, її заступники та інші її ж підлеглі, депутати також звернули увагу на відсутність там інших зацікавлених осіб, що і треба в майбутньому виправити.

     Цікавим був розгляд питання впровадження Прозоро (вже втретє). І в цьому випадку вилізло все те, що і призвело до трьох розглядів цього питання. Начебто за весь цей час, за всі ці баталії і в залах, і в коридорах, і в мережах більшість депутатів вже визначилися, що закупівлі і товарів і послуг будуть відбуватися з порогової відмітки в 50 тисяч гривень. І тут вже перед голосуванням прокинулась сумнозвісна голова, і почала переконувати депутатів що 50 тисяч це дуже низький поріг, давайте піднімемо хоч на послуги, і почала вигадувати щось там про 200 тисяч гривень, але депутати були незворушні. І цей випадок показав і зацікавлену особу в цій перепитії, і що їй потрібно, так Ви вгадали – громада (як об’єкт зиску). Саверська добалакалась до того, що депутат Кодола пригрозив наче б то їй, що більше не буде залучати кошти до Варви, якщо тут будуть купувати щось через Прозоро, бо через Прозоро, на думку Саверської, і мабуть і Кодоли, принаймні це так звучало, якісних речей та обладнання придбати не можна; оце так «голова» (хвора особа, як на мене). Хоча моя особиста думка, що порогова сума не могла бути більшою за 10 000 грн.

   Негативними моментами серед інших, що мали місце на цій сесії я вважаю прийняття рішень стосовно КП «Господар»: це Програма з відшкодування тарифів на водовідведення, повністю абсурдна та протизаконна. В цьому ж напрямку – виділення 100 тисяч гривень на поповнення статутного капіталу для цих же ж потреб, що теж є на мою думку незаконним. І як ягідка на пиріг – нульова ставка відрахування частини прибутку до селищного бюджету, під гучні вигуки окремих депутатів – на розвиток, щоб розвивалось підприємство. Безперечно це вигукували ті, хто уяви немає як те підприємство працює, і чому ж воно не розвивається з року в рік, все хтось заважає. І те що КП «Господар» виділили 100 000 грн. ніяким чином не змінить ситуації, і її не вирішить, і це є головним моментом розгляду цих питань, бо проблеми нікуди не подінуться, а можливо і навпаки тільки поглибляться.

    Серед 27 питань порядку денного за виключенням земельних питань, вище описані, були на мою думку основними, варто лише згадати, що на цій сесії був затверджений Передавальний акт на об’єкти сфери культури в селищі, тобто будинок культури, кінотеатр, музей та музична школа з моменту підписання цього рішення перейдуть у власність об’єднаної громади. Це по суті перша власність району яка перейшла до ОТГ, але ж знову підготовка рішень кульгає, затвердили акт без самого акту, бо депутати акту не бачили, і в додатках та матеріалах до рішення ні акту інвентаризації ні якогось іншого акту не було.

    Дане скликання депутатів вперше на цій сесії розглядало земельні питання. І як на мене це випробування загалом пройшли нормально. Було безліч питань, вигуків та просто балачок. Було багато заяв на конфлікт інтересів, я чесно кажучи трохи заплутався. Голова постійної депутатської комісії з питань землеустрою Андрієнко оголосив конфлікт до трьох чи й більше рішень, я взагалі не зрозумів цього, що це таке? А як він тоді їх доповідав? І що взагалі це за робота комісії та її голови. А в процесі розгляду виявилося, що до одного не оголосив, чи що то було, взагалі, важко сказати.

   Але менше з тим, серед інших земельних питань вагомим на мою думку було питання про передачу земельних ділянок з державної власності в комунальну. Тут мова йде про ті сумнозвісні обіцянки уряду про передачу земель за межами населених пунктів об’єднаним громадам. Обіцяли вже роками і от нарешті наче б то з 01 березня така передача почне відбуватися. Звичайно буде довгий і важкий процес інвентаризації земель, але все одно цей процес вже почався. На сесії озвучили і орієнтовну площу земель державної власності що передається – це близько 3815 га, але мова не йде лише про землю, що ніким не використовується, там різні земельні ділянки.

   Не важливим по суті, але важливим до прикладу для громади, був розгляд питання гаражу Мєлконяна.  Це така собі сантабарбара по варвинськи, і кого там тільки немає, і чого там тільки немає, Боже збав про це щось писати, але висновок тут один – самовільна забудова, безхазяйне майно, відсутність документів це тягар, і цей випадок це яскраво ілюструє.

    Ну й найбільш гучним із земельних питань було питання ринку, точніше звернень РайСТа стосовно врегулювань питань земельної ділянки під ринок І от тут почало вилазити. Це питання дуже широке, і потребує більш детального вивчення та висвітлення, тому це прийдеться робити десь окремо. Але причини того що ринок не працює, а виявляється він не працює, тому і зачинено м’ясний павільйон, в діях Варвинського селищного голови, які були вчинені нею ще протягом 2017 року, а зараз все тільки вилазить. І на питання та докори і мені особисто, і до депутатів попереднього скликання – куди ж ви типу дивилися, я можу впевнено говорити, що мене і так звинувачували і що КП «Господар» не може із за мене працювати, і що я хочу дитсадок закрити, і що я заважаю працювати святій із святих, і травили мене в кожному номері горе газети, так що я Вам скажу от саме в питанні базару я й не розбирався, не ліз туди, і не заважав там працювати, як і мої колеги, а що з того вийшло, і вийде от і побачимо.

     Оце й в принципі все що хотілося описати про те дійство. На цьому засіданні все ж таки не було вирішено питання зарплат деяким установам в лютому місяці, про що я неодноразово писав, так що можливо вже в понеділок буде позачергова сесія, і тут ми знову бачимо організаторські здібності голови без голови. Не було розглянуто належно і питання, що були в Різному, а це питання роботи кафе «Магнолія» та питання діяльності КП «Господар» і знову ж горе голови в світлі звернення Петренка Степана Йосиповича, яке висвітлювалося в мережі на різних сторінка, і яке стосується обслуговування багатоквартирних будинків. До речі на будинку 75 б по вулиці Шевченка шатровий дах вже почав валитися. Кошти за його ремонт підприємство систематично брало, але ремонту як не було так і немає по цей час, і реакції немає від горе голови. Можливо депутати все таки звернуть увагу на ці проблеми та розглянуть звернення громадян не у різному, а окремо в порядку денному, як і просив заявник.

   Так що шановні варвинчани все «веселе» тільки починається, то ж витримки всім нам.

23.02.2018

Павленко Дмитро.