Думку громади треба завжди враховувати.

 

В започаткованій реформі органів місцевого самоврядування багатьох хвилює саме перспектива масштабного об’єднання нинішніх сільських рад в “одну” громаду — адміністративно-територіальну одиницю базового рівня. Масштаби справді вражають — з 11, 5 тис. міських, селищних та сільських рад в результаті реформ, як презентовано, має бути сформовано 1,5 тис. громад по Україні. Очевидно, що найбільшою мірою доведеться ліквідувати сільські ради, яких найбільше по Україні -10,3 тис. одиниць. По області з 525 заплановано залишити лише 53 сільські ради, але в рішенні обласної ради при затвердженні Перспективного плану подано 81 громаду. З Варвинського району, за пропозицією районної робочої групи, внесена до перспективного плану нашої області 1 громада.

Чи виправдає очікування суспільства таке об’єднання громад, чи буде воно за своїм змістом насправді добровільним, чи стануть ті громади самодостатніми та ефективними покаже найближче майбутнє, разом з тим ризиків у цій царині більш ніж достатньо — від суто кабінетного розуміння сутності реформ, до їх буквального несприйняття самими громадами. Спочатку необхідно було б здійснити напрацювання законодавчої бази, проведення бюджетної, податкової та інших реформ, які по справжньому поліпшать ситуацію в економіці країни, забезпечать покращення рівня життя людей; а вже після цього готувати заходи в контексті згаданої реформи, яка б обов’язково передбачала проведення серйозних наукових досліджень і державно-правових експериментів, враховуючи волевиявлення громад, як це передбачає Конституція України та ратифікована Парламентом Хартія місцевого самоврядування.

Об’єднання не повинно перетворитись у фасадні утворення “штучних -громад”, не стати панацеєю — “мусимо всіх об’єднати, а коли добровільно не захочуть, то ми їх через перспективні плани все одно зведемо в одне ціле”.

В який же спосіб проходять ці заходи на теренах нашого району. Чи дотримані вимоги відкритості та прозорості?

Якщо враховувати роботу районної робочої групи, то можна сказати, що намагань дотриматися таких критеріїв, на жаль, не було. Враховуючи складність та відповідальність щодо змін територій, робочій групі варто було б пам’ятати, що вона своїм сукупним інтелектом не може замінити колективний розум. Разом з тим, судячи з її роботи, якраз і є намагання робочою групою знехтувати колективним розумом громад. Хіба не варто було б врахувати думки гнідинцівської громади, яка, можливо, й не в повній мірі враховує всі ризики майбутнього об’єднання громад, але переконливо довела, що ця громада має всі можливості для свого існування. В зв’язку з цим, така пропозиція й була внесена гнідинчанами до Перспективного обласного плану.

Районна робоча група, ігноруючи пропозиції громад, не вважала за потрібне включити їх до Перспективного плану. І дуже дивно, що представники громадськості не були представлені до складу районної робочої групи.

Рішення районної робочої групи про створення лише одної громади навколо селища не можна вважати зрозумілою для переважної більшості населення району. Адже в Срібнянському, Ічнянському, Талалаївському та інших районах в Перспективний план області були внесені по кілька громад, що свідчить, що тамтешні робочі групи врахували пропозиції своїх людей.

Робоча група нашого району керувалась виключно методикою формування спроможних громад, а не думкою представників асоціації органів місцевого самоврядування Варвинського району, які запропонували внести до перспективного плану 5 громад і які представляють інтереси громад всього району.

Члени робочої групи з числа наших обласних депутатів не проявили належної толерантності в дискусії про необхідність створення лише однієї громади в нашому районі. Вони навпаки зводили нанівець інші думки, вважаючи існуючу методику формування спроможних громад постулатом, який вважається непорушним. А не виключена можливість, що коли б пропозиції сільських громад були б глибоко вивчені, то і методику їх формування варто було б внести деякі зміни, хоча ніяка методика чи тиск чиновника не має права впливати на думку людей, які вносять пропозицію.

Рішення районної робочої групи щодо внесення до Перспективного плану однієї громади було прийняте. Тому й не дивно що при голосуванні за ці внесені пропозиції до Перспективного плану не було одностайного рішення.

Дуже прикро, що в самій робочій групі була відсутня дискусія, яка б чіпала повний аналіз та пропозиції представників громад.

Дивно, що представники сільських громад, за винятком Гнідинцівського сільського голови Міщенко Н.І. та депутата Варвинської районної ради Бойка М.І. не висловились щодо думок своїх односельців, а тільки говорили про те, що самотужки не виживемо. Це необхідно аналізувати, вивчати, рахувати, а озвучені пропозиції людей — членів громад та їх представників все-таки повинні бути в Перспективному плані.

Прикро, що дане питання не удостоїлись навіть розглянути на сесії районної ради, що підтверджує байдужість керівництво цього представницького органу.

Ми повинні всі пам’ятати, що реформування місцевого самоврядування базового рівня не повинно бути самоціллю, а мати важливішу суспільну мету — запобігти занепаду українського села і започаткувати відновлювальні процеси.

Слід також звернути увагу на те, що в Європейських країнах при здійсненні територіальних реформ, започатковано проведення опитування населення шляхом проведення референдумів.

Без пілотного проекту в даному питанні навіть робоча група не мала можливості в деталях пояснити населенню, як воно буде жити в об’єднаній громаді. Люди не вірять в декларовані проекти щодо забезпечення життєздатності в нових умовах. Та поспішність при проведенні таких перетворень та в такий спосіб, як в нашому районі, свідчить лише про те, що принцип відкритості в цій справі був порушений з самого початку навіть ініціаторами цієї робочої групи.

Депутат Варвинської районної ради,                       Давиденко О.М.