суботу, 10 листопада 2018 р.

Про засідання постійних комісій селищної ради.


    В четвер та п’ятницю на цьому тижні відповідно 08 та 09 листопада в селищній раді напередодні проведення 15 листопада 19 сесії  пройшли засідання постійних депутатських комісій. Особисто я був на двох засіданнях: в четвер на засіданні земельної комісії, а вже в п’ятницю на засідання бюджетної, про що і буде йтися в цьому дописі.

    Почну за хронологією з земельної комісії. До речі я за весь цей рік вперше був на засіданні цієї комісії. З одного боку нічого особливого, але для розуміння процесів потрібно бачити як відбуваються процеси, як подається інформація. В залі на цьому засіданні перебувало близько 30 чоловік. Я так розумію така велелюдність зумовлена певними обставинами, і не всі засідання цієї комісії є такими популярними, але цього разу відбувалося саме так.
   На засіданні в четвер було розглянуто ледве не 40 питань, що виносяться на порядок денний пленарного засідання,  що відбудеться на наступному тижні. Звичайно про всі питання говорити немає сенсу, я хотів би наголосити на загальних моментах розгляду земельних питань. На сьогодні як знає кожен мешканець нашої громади, що цікавиться громадськими питаннями, після передачі права розпоряджатися  землями за межами населених пунктів, розгляд земельних питань набув небувалого ажіотажу, тому і зросла кількість і відвідувачів засідань комісії, і зросла кількість питань, що виносяться на розгляд сесій селищної ради. Але як би не зростала кількість питань розгляду, як би не зростала кількість потраченого часу на їх розгляд, це ніяк не впливає на бажання чи розуміння в депутатського корпусу потреби системного підходу до розгляду земельних питань. Депутати продовжують розглядати кожен трикутничок землі сам по собі. Наче ті трикутнички це щось таке не пов’язане між собою. Одну заяву розглядають і дають відмову, бо немає землі, відразу після неї говорять, що ось знайшлася земля яка ні за ким не оформлена, але використовується, і ось людина яка її знайшла, то давайте цю землю їй віддамо; а ось ще один заявник написав звернення і знайшов шматок землі десь там в яру під Воскресенським, і звичайно, яка різниця, що то яр, а там схил, а там ерозія і так далі. Але на це ніхто не дивиться та не слухає, голосують практично все підряд. Про що кажуть такі обставини: земельні питання продовжують бути надзвичайно заангажованими; ні чиновники, що готують до розгляду на сесію матеріали з земельних питань, ні депутати не збираються розглядати ці питання системно, тобто з позиції спільного інтересу громади; невідомий хтось, щодня вишукує якісь нові земельні ділянки на користь окремих заявників, при цьому основній масі заявників говорять, що землі немає і всіх це влаштовує, депутати мовчать. Цим користуються жадібні чиновники, з цього виникають і ті ситуації з городниками, коли навіть без задньої думки, люди нахабно пишуть заяви на 10, 15 чи 20 га землі. Пишуть ці заяви на щось розраховуючи, при цьому отримують підтримку третини депутатів. До речі і на цій комісії розглядалися питання городників, і якщо минулого разу було близько 10 заявників, то цього разу заявників було більше 30, і депутати вже задумались а як голосувати? Але я нагадаю, що така задумливість з’явилася після гучного громадського обговорення та резонансу, і вже зараз депутати задумались. Як результат 10 га з 56 га городів вирішили зарезервувати для учасників АТО, а решта подати на аукціон. Представники городників пробували переконувати депутатів в тому, що необхідно цю землю віддати саме їм, бо вони городники, і саме в такому розмірі як вони хотіли, але депутати були принциповими. Але ж це не позиція депутатів все таки. Чомусь принциповість з’являється тільки після колотнечі та резонансу.
Підсумовуючи загалом і вище викладене і саме засідання комісії хочу наголосити: депутатський корпус, і зокрема члени земельної комісії, біжать туди куди їм показують. З’явився громадський розголос чи резонанс, перестають бігти, починають задумуватись. Чи повинно це все працювати саме так? Звичайно що ні, то ж дивимось на це збоку і розуміємо, що із землею питань більше ніж відповідей, і позитивного руху поки що не бачимо.
    Вже після закриття засідання комісії попросили слова підприємці які утримують орендовані земельні ділянки комунальної власності та відповідно платять за це кошти до місцевого бюджету. Так би мовити трохи прокинулись. Справа в тому що з 01 січня 2019 року зросте нормативно-грошова оцінка землі в три рази відповідно зросте втричі і плата за користування землею. Тому підприємці просять зменшити ставку оренди з 12 % до 5%. Депутати погоджуються, що це занадто різке зростання, тому питання обов’язково буде розглянуте. При цьому всі говорять про регуляторні акти та відповідну процедуру. Хоча незрозуміло, що саме будуть вставляти в той план регуляторної діяльності, яке рішення будуть приймати чи переглядати незрозуміло, адже ніякого проекту рішення наскільки я зрозумів немає. Є пропозиція змінити рівень ставок оренди, що повинно змінюватися шляхом перегляду умов кожного договору, одним словом як завжди говорили балакали…

    Що стосується бюджетної комісії, засідання якої відбулося в п’ятницю. То тут все було швидше, організованіше та зрозуміліше. Було розглянуто 5 питань, що будуть подані на розгляд сесії. Розгляд питань змін до ставок податку на нерухомість відбувся без питань, підтримано одноголосно, ставки земельного податку також були підтримані на засіданні земельної комісії. Також було запропоновано зміни до кількох програм: соціального захисту окремих категорій населення, так як звернення громадян постійно зростають, відповідно зростають видатки, такі зміни були погоджені; а от з другою програмою «Шкільний автобус» все було зовсім інакше. Голова бюджетної комісії поставив ряд питань на які не отримав відповідь, зокрема стосовно витрат пального на відповідний транспорт, що суперечить як технічним характеристикам виробника так і вимогам відповідного наказу Мінтрансу. Так технічні характеристики на один з автобусів лінійної витрати пального складає від 15 до 18 літрів на 100 км, а в Програму закладено витрату в 22 літри, що звичайно не може не викликати питань. Як результат комісія повернула Програму на доопрацювання.
    Окремо необхідно виділити питання внесення змін до бюджету. Нажаль пояснювальна записка яка є в моєму розпорядженні не відповідає в повній мірі тій, яку зачитували на засіданні комісії, там відбулися певні зміни ще до засідання. Дані зміни до бюджету загалом можна охарактеризувати так: згребли по гривні з усіх залишків. Перевиконання бюджету достатнього не було, серйозних видатків в цих змінах не здійснено, просто було перерозподілено певні залишки коштів з багатьох напрямків, де кошти не використали чи лишилась економія після конкурсних торгів, от  і все. Пояснювальна записка дуже об’ємна і важко читається, але все одно до вашої уваги її подаю.



    Найпроблемнішим питанням кількох останніх сесій є питання спів фінансування кількох районних установ. Наскільки я розумію, дані питання хоч і не вирішилися до кінця, але зрушення є. Так, в цих змінах є виділення коштів на всі проблемні установи, хоча і не в повній мірі до кінця року.
    І хоча питання спів фінансування потроху вирішується, але чомусь питання створення тер центру так і продовжує ставитися на розгляд депутатів. Причину частково озвучив голова бюджетної комісії, звертаючись до присутнього на засіданні керівника районного тер центру, чи згодні працівники тер центру попрацювати над узгодженням як штатних одиниць так і спів фінансування установи. На що пан Булава відповів ствердно. Депутати бюджетної комісії в своїй більшості не підтримали створення тер центру, але наскільки я зрозумів це питання може постати знову, так що будемо чекати результатів перемовин.
    Підсумовуючи питання спів фінансування установ можу сказати лише одне: чіткої притомної інформації про стан справ надання тих чи інших послуг тією чи іншою бюджетною установою немає. Можна довго жонглювати з одного боку до іншого мертвими душами, але це питання ніяк не вирішить, потрібно зібрати та подати чітку інформацію на розгляд депутатів і поставити в цих питаннях крапку і йти далі.
  Наприкінці засідання бюджетної комісії перед депутатами знову виступили підприємці, точніше особа яка їх представляє, пані Деревко, стосовно того ж питання – ставок оренди комунальної землі. Голова бюджетної комісії даючи слово виступаючій наголосив, що він і, мабуть, решта депутатів розуміє прохання підприємців, але ж ви хоч договори оренди заключіть (в кількох підписантів даного звернення 6 і більше років не заключені  договори оренди, і вони відповідно взагалі не сплачують ніяких коштів).
   Виступаюча запевнила, що все буде добре, договори будуть заключені, і попросила депутатів піти їм на зустріч.
   Що ж 15 листопада відбудеться засідання сесії селищної ради тоді й побачимо результати цих засідань. Будемо спостерігати.
10.11.2018

Павленко Дмитро

4 коментарі:

  1. Призабутий земляк із Варви

    1808, 12 листопада – у с. Варва на Чернігівщині народився Осип Бодянський – український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, письменник, видавець.

    Народився в сім'ї священика. Навчаючись у духовній семінарії в Переяславі, захопився фольклористичними студіями, брав участь в аматорських театральних виставах. У 1834 р. закінчив Московський університет. Протягом 1837-1842 pp. перебував у науковому відрядженні у південних та західних слов’янських країнах. У 1842-1868 pp. був професором Московського університету, а з 1845 року – секретарем Московського товариства історії та старожитностей. У 1846-1848 pp. і 1858-1877 pp. Осип Бодянський редагував університетське періодичне видання «Чтение Московского общества истории и древностей российских», у яких опублікував багато цінних матеріалів з історії України, народні пісні.

    О.Бодянський у своїх працях «Розгляд різних поглядів про давню мову північних і південних русів» (1835, рос. мовою), «Г. [господину] возводителю к общеславянскому коренному звуку» (1843), у літературно-критичні розвідці про твори Г. Квітки-Основ'яненка (1834) обгрунтував давність і самобутність української мови, досліджував її історію, фонетику, граматику, стилістику, обстоював фонетичні принципи українського правопису, нормалізацію української літературної мови на основі полтавського діалекту, відзначав милозвучність української мови. Започаткував порівняльне вивчення української та інших слов'янських мов. Переклав російською мовою ряд праць П. Шафарика та ін. слов'янських учених. Зібрані Бодянським українські народні пісні опублікував 1978 у кн. «Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських». Автор праць з історії «Про погляди відносно походження Русі» (1835 рік), «Про час виникнення слов'янських племен» (1855 рік) та слов'янської філології «Розгляд різних думок про давню мову північних і південних русів» (1837 рік) та ін. Послідовно відстоював самобутність і самостійність української мови й літератури. У 1846 році вперше видав «Літопис Самовидця» (можливий автор – Р. Ракушка-Романовський) та «Історію Русів», був ініціатором видання «Народних пісень Галицької і Угорської Русі» Я. Головацького.

    О. Бодянський був знайомим і перебував у дружніх стосунках з М. Гоголем, Т. Шевченком, М. Максимовичем. Найвище цінував він дружні контакти з Шевченком. Обговорював з ним видання «Живописной Украины», зацікавив Кобзаря історією чехів та Шафариком, котрому український поет присвятив поему «Єретик». Плануючи видання всеслов’янського альманаху, Бодянський переписав для нього 15 творів Шевченка. Він підтримував поета в роки заслання, переживав за його важку долю, як за рідного брата. Уболівав, скільки Шевченко міг би створити шедеврів, якби не те вороже заслання. 9 травня 1861 р. О.Бодянський був серед тих, хто прощався з Шевченком у церкві Тихона-чудотворця у Москві.

    Помер О. Бодянський 18 вересня 1877 року в Москві, де й похований.

    ВідповістиВидалити
  2. Чому забутий, у Варві є оригінальний памятник !

    ВідповістиВидалити
  3. Дивіться дату народження!
    Які заходи були проведені?
    Виходить, що всі ті полум’яні слова, які були в свій час сказані, виявилися пустою балаканиною, за якими в душі нічого святого немає...
    Оце вам і "Бода-фест"...

    ВідповістиВидалити