«Не завжди закон – найкращий порадник» або хочеш заробити – плюнь на закон.

    Останнім часом події розвиваються настільки швидко, що не завжди вистачає часу реагувати на все вчасно. Так, трохи повз промайнула епічна стаття лихо журналіста, а за сумісництвом редактора совєцької газети ЄЗими, в номері за 25 жовтня. І саме заголовок тієї епохальної статті став частиною заголовку цього допису. Можливо хтось і не здивується, прочитавши цей заголовок, можливо комусь і не дивно, що закон не може бути порадником, та мабуть для лихо журналістки це не те що не дивно, а це вже норма.  Адже коли потрібно за будь яких обставин вилизати та вибілити господарку, чи господарів, які можуть бути закони, принципи чи правила?

Єдиний закон  - відсутність будь-яких законів, а коли за це ще й платять, то що ж ще говорити.

   Чому ж ця стаття епохальна на мою думку? Тому, що горе журналістка, відкрито заявила, що закон для неї це ніщо. Відкрито, зловживаючи посадовим становищем, ставить під сумнів потребу в дотриманні законності, закриваючи її потребою десь там пропетляти заради суспільного інтересу, про який не має навіть уявлення, бо весь свій трудовий шлях на цій посаді обслуговувала чиновників, які б ті не були, і які відповідно постійно порушували той закон. Чи знайдете ви в публікаціях ЄЗими, хоч натяк на порушення законів наприклад Саверською, чи іншими чиновниками? Ви таких публікацій не знайдете та їх і не буде, навіть після вироків судів, хіба звернеться прокуратура чи СБУ, щоб надрукували той чи інший матеріал, а з власної ініціативи ніколи. То де ж в такому випадку суспільний інтерес? Суспільний інтерес в тому, мабуть, щоб суспільство менше знало і краще спало в той час як його одурюють та обкрадають, а на стражі спокою злодіїв і стоїть совєцька преса, яка так переймається, щоб суспільство не збурилось, хай і далі спить.

    На мою думку однією з основних причин того що ми бідні, бо дурні, або дурні, бо бідні, є саме нерозуміння що таке закон і для чого він потрібен. Для більшості населення то якась далека незрозуміла химера, потрібна лише для того, щоб в один прекрасний час кинути когось до буцегарні чи стягти з когось добрі гроші на користь держави чи якихось зацікавлених осіб. Звичайно, що так здебільшого зараз це все і працює, бо так і думає більшість людей в Україні. Натомість в будь якій розвинутій, тим більше багатій країні люди думають інакше. Закон для них це правила гри, які мають виконувати всі без винятку за будь яких обставин. І всі чітко знають ці правила гри, що оце потрібно робити так, а цього робити не можна, інакше завжди буде кара. Невже всі ми не хочемо простих зрозумілих правил гри? Невже ми не прагнемо справедливості для всіх, кожному за діяння, особливо для злочинців, а ще більше, що стосується чиновників? Тоді запитання до публіки: можливо потрібно змінити оцю дрібничку – ставлення кожного до закону,  а там дивись все навколо почне змінюватись?

    Звичайно саме не почне, потрібна і ваша участь, бо феміда сліпа, потрібно їй показати на того злодія, і на того хто злодія покриває, і тут шановні всім вам визначатися, що ж ви хочете.

    Коли я тут говорю про закон, я вживаю цей термін в загальному значенні, а не стосовно конкретного нормативного акту чи конкретної норми того чи іншого законодавчого акту, так само як це і вжито у совєцькій пресі. А якщо ми говоримо про якісь конкретні речі, то потрібно звичайно чітко на них посилатися. Безперечно, що в нас як не в правовій державі, ціла низка законів написана під щось чи під когось, або щось викинуте з того чи іншого закону, щоб була в законі дірка через яку і лізуть злодії. Але таких речей менше ніж речей потрібних, і це просто людський стереотип, що закони в нас погані. Значна частина законів в Україні виписана нормально і добре, а місцями можливо краще ніж в інших розвинутіших країнах, але причина тут виникає в іншому – в невиконанні цих законів. Це є перша та основна причина беззаконня і тих стереотипів. Безперечно здоровий глузд має бути спочатку, але чи він є у діях влади, наприклад в конкретному випадку описаному її обслугою?

    Якщо ми конкретно поглянемо на цей випадок, про що я вже до речі писав відразу після того засідання 18 жовтня (http://varva-news.blogspot.com/2018/10/blog-post_20.html), то тут яскравий приклад наявності чітких норм законів для побудови системи поводження з відходами. До речі я про це не сказав вище, але ще однією з функцій закону, законодавчих та інших нормативних актів, є також функція так би мовити дорожної карти, як вибудувати ту чи іншу систему, або той чи інший процес. Наприклад є законодавство про поводження з відходами (ЗУ «Про відходи», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правила надання послуг з вивезення відходів, Правила благоустрою, ціла низка Постанов Уряду, які регламентують як що і коли виконувати; державні стандарти, зокрема із розробки схем санітарного очищення населених пунктів, якої до речі немає у Варві, в сенсі сучасних вимог), але чи потрібне воно чиновникам та їх обслузі? От сидить Саверська в кріслі та й не тужить, ставить пам’ятники, тулить звьозди, влаштовує звані обіди з окремими категоріями населення, відвідує Чернігів через день, через тиждень столицю, все добре, а тут приходять до неї комунальники і кажуть: « Нам немає де висипати сміття, немає куди його вже звозити». Вона їм каже: «Викиньте там на городах поблизу, а ми потім людям дамо нові городи». І так далі, тут їй приходить звернення, наприклад від Павленка, де написано щось на зразок: у відповідності до того чи до цього потрібно оте, а тут оте, бо це не дозволяє організувати оце і так далі. Саверська глянула на те все одним оком, і каже типу: яке оте чи оце в мене тут люди, званий обід, а воно пише тут закони, вимоги, правила, воно ото людям треба? До речі саме таке питання і звучало на засіданні виконкому 18 жовтня 2018 року від лихої саверської свити. Я достатньо оприлюднив матеріалів стосовно полігону та відходів, щоб кожен зробив свої висновки. Як видно з публікації ЄЗими, в них, в тієї шайки, на захист своєї позиції аргументів немає, тому і з’являється такі заголовки та маніпуляції на зразок, що якщо ми щось почнемо робити, то це ляже на плечі людей. Звичайно, коли Саверська власноруч проголосувала та потім підкріпила своїм підписом тариф на сміття вдвічі чи втричі вищий ніж він мав би бути, то це на плечі людей не лягло, а тут бач оговталася за людей почала думати.

    Трохи згодом я ознайомлю вас з тим як маніпулюють тарифом, і як за ваші плечі печеться Саверська, а зараз робіть кожен свої висновки, чергове дно пробите, закон – не порадник. І це на шпальтах преси, яка перша має діяти за законом і викривати тих хто ним нехтує. А всім мешканцям Варви я хочу сказати наступне: чим дужче ви будете мовчати, тим дужче про ваші плечі буде турбуватися влада, починаючи від Саверської і далі, і не читайте совєцької преси, як заповідав відомий персонаж.

03.11.2018

Павленко Дмитро