Про засідання бюджетної комісії.

 07 грудня 2018 року о 8 ранку відбулося засідання бюджетної комісії селищної ради. Що ж я так розумію що для чиновників Варвинської ОТГ життя покращується з дня в день. Захмарних зарплат та премій, які до речі приховуються, вже мало, далі більше – скорочення робочого дня. І не суть важливо чи це офіційно чи ні, головне що можна піти з роботи. У вівторок з 14 чи 15 години піти на концерт під час воєнного стану, а в п’ятницю о 14 на сабантуй, бо празник. А ви депутати швиденько і виконуйте, а ну давай на 8 ранку на засідання комісій.

Рішення як завжди не готові, того немає те забули, на помилки в текстах рішень взагалі ніхто не звертає уваги і так далі. Але хто депутатам винен, скоро я так розумію чиновники будуть плювати в спину та посилати під три чорти. До чого звучала інформація, що депутатів навіть не привітали та ніяк не згадали в публікаціях совєцької преси? А для чого Вас згадувати? Ви ж проголосували за витрати на те гидоття 400 тис. грн., що ще потрібно, для чого про вас писати, коли ви наче слухняні собачки поманив, а ви й прибігли. Голосуйте! Проголосували. Сідєть! Сіли. Лєжать! Лягли. І так далі за списком.

        Дивитися на цей весь цирк стає все гидкіше. І я так і не зрозумів для чого голова бюджетної комісії незадоволено озвучував те, що йому не надають інформації про виплати зарплат та премій чиновникам ОТГ? Депутат Цопа М.М. теж про це сказав, і запропонував діяти, але депутат Гармаш В.І. відразу перевів тему розмови на інше. Чи це був тролінг на користь чиновників? Чому дане питання не було поставлено в порядок денний незрозуміло, адже це дуже важливе питання – неповага до депутатів; хоча можна сказати і навпаки. Так звані фракції все влаштовує, кошти в бюджеті є, витрачати можна будь куди і будь як, працювати можна і лівою ногою; коли треба можна про це написати в совєцькій газеті, що ми ж такі всі хароші, благодійники, ми за людей, а ми за землю і так далі. Гидко.

       На засіданні комісії розглядалися до 20 питань, хоча за порядок денний засідання комісії і ніхто й не проголосував, адже ніхто і не знав який достеменно той перелік питань. Запитання депутата Цопи стосовно реагування на ненадання інформації залишився висіти в повітрі, бо самим депутатам виявляється це не потрібно. Тому почали розглядати зміни до бюджету, які описані в пояснювальній записці яку додаю.

А де мої таблички?

   Про що тут варто наголосити. Це, по перше, отримання коштів з державного бюджету в сумі близько 760 тис. грн., які розподілено наступним чином: 250 тис. грн. на два дитячі майданчики на вулицях Промисловій та Пилипенка; та 521 тис. грн.. на капітальний ремонт електромереж в дитсадку «Казка». Вже після оголошення всієї пояснювальної записки почалося обговорення стосовно дитячих майданчиків. Так знову згадалися майданчик для Перекопівки про який мова йде вже більше пів року, так само йде мова і про мікрорайон багатоповерхівок, про який також неодноразово згадувалося і так далі. На що селищний голова заявила, що то не я то люди попросили на Промислову, а на Пилипенка Любов Вікторівна, то не я, на що депутат Цопа відповів, що потрібно розглядати питання не однобічно, а зважувати з усіх боків, адже до 250 тисяч гривень на ці потреби виділяється 22,5 тис. грн. коштів селищного бюджету. Більше того з огляду на перевиконання бюджету в 4,12 млн грн. за 11 місяців, що також приховується від депутатів, і використання станом на сьогодні з цих 4,12 лише близько 1,1 млн, то кошти на майданчики можна знайти як мені здається.

    Що стосується 521 тис грн. на реконструкцію електромереж в дитсадку, то знову ж варто наголосити, що проект на дані роботи старий, кошторис однозначно потрібно перерахувати, на що необхідно виділити кошти, які ніхто знову ж не виділив. Але більше того, проект реконструкції електромереж старий не лише в частині кошторису, а й в частині технічній, тобто він морально застарілий. Ще в січні місяці я наголошував одному з чиновників, переробіть ті проекти, що ви їх  включаєте в програми, вони морально застарілі, але як бачимо все робиться все одно лівою ногою. Так що давайте дивитися на лівоногих «віртуозів» як вони бідолаги будуть викручуватися.

   З інших видатків варто відзначити чергове вливання в благоустрій, який вже догнали з 3 млн. грн.. до майже 4 млн. грн. (3,979 млн. грн..), що стосується видатків загального фонду. Також уваги потребує виділення коштів на ремонт транспорту та технологічного обладнання очисних споруд для КП «Господар» - 150 тис грн. Стосовно цього я б сказав би так: новий директор КП зважився заявити про очисні споруди, точніше про їх відсутність. Адже попередній директор про це заявляв вже більше як півтора року тому. І кошти, про які йде мова зараз, незрозуміло яким чином вирішать ті всі проблеми очисних споруд.

Плануються також чергові бюджетні вливання в реконструкцію вуличного освітлення. Особисто я вже остаточно заплутався скільки куди і для чого виділяються кошти на так зване вуличне освітлення, або там вже ніхто нічого не розуміє з тими роботами та витрачанням коштів на ці роботи, або там все так за корумповане, що саме цим і пояснюються надзвичайно високі видатки лише на проектні та перед проектні роботи.

Після закінчення доповіді начальника фінансового відділу почалися запитання у депутатів. І хоча найемоційніша була перепалка голови комісії з селищним головою стосовно відключення опалення в закладах освіти та культури, із-за чого  в окремих класах ліцею №2 ледве не половина дітей на лікарняних, а з них значна кількість із запаленням легенів, я б виділив інше запитання про виділення коштів, що також стосується ліцею №2. До речі закінчу стосовно опалення та запалення легенів, шановні депутати, саме ви найбільше відповідальні за такі хвороби і ваших дітей в тому числі. Чиновників призначали ви (окрім обраної Саверської, але яку висунула одна з фракцій), контроль за ними здійснюєте також ви, і саме вас вибирали  на виборах мешканці, як представників їх інтересів. Тому ці всі історії залежать саме від вас в першу чергу, а потім вже і від чиновників, яких ви не можете навіть пожурити. І як показує нам ситуація проблеми тільки наростають, якщо вчора був дитсадок у Леляках з кількома десятками дітей, то вже сьогодні це ліцей у Варві з кількома сотнями дітей і так далі по наростаючій.

Але повернемось до найпоказовішого моменту обговорення змін до видатків бюджету. У обговоренні слово взяв депутат Небрат В.І., і поцікавився не так безпосередньо речей що стосуються виборців його виборчого округу, як більш ширшого кола людей, питань, що пов’язані з його роботою директором ліцею №2. А питання його звучало приблизно як в підзаголовку: а де мої таблички? Василь Іванович дуже стиха оголосив певний перелік речей про які він вже і по пів року просить, а його немає. Іноді ці речі трохи може і банальні, але для нормального, з позиції здорового глузду, функціонування такого закладу як ліцей потрібні таблички для дверей, бо приміщення повинні бути підписані (рік тому там замінили всі внутрішні двері, а можливо і зовнішні). До прикладу в селищній раді таблички міняють швиденько та завжди і грошей достатньо, а в ліцеї № 2 я так розумію ще з минулого року двері поміняли, а таблички і так сайдьот. І саме цей випадок як на мене найяскравіше зображує відношення чиновників і деяких депутатів до витрачання наших спільних грошей. Тобто на себе любих, ми не забуваємо, ми не відмовляємо, ми не зважаємо ні на що, ми за ценой нє пастаім, і так далі. А от діточкам, якими так часто всі люблять прикриватися і так сайдьот. Правильно, а чого ж, нехай хворіють, значить так і треба, на виборах їх батьки гроші за щось отримували хай тепер розплачуються, а їм, чиновникам, ще на зарплату треба під берегти на наступний рік. Ви вдумайтеся в бюджеті перевиконання 4 мільйони, один мільйон лежить ще з нового року, а на таблички зась. Красавчики. Для мене особисто давно і дуже давно очевидно що за люди при владі та на посадах, і я вже втомився про це писати та говорити, мене дуже часто звинувачують у неповазі до влади та чиновників, але я вас всіх питаю за що поважати? За жадібність, тупість, безпринципність? За що? Так ви їх поважайте тоді вони точно почнуть срати вам прямо на голову. От будь ласка зараз вони вже не соромляться своїх бачень стосовно наших з вами грошей і відверто їх бережуть для себе любих, вони вже не соромляться заявити для чого саме вони туди прийшли працювати. Можливо ще лишилися божевільні які ще й досі вірять Саверській про її патріотизм та любов до Варви, як вона каже, але все вже до безміри очевидно вона і її подєльнікі задовольняють суто свій приватний інтерес, вони влаштовують своє життя от і все. І більшість їх дій це ілюстрація до цієї тези.

Петро Миколайович – архітектор.

Даний розділ цього допису буде присвячено ще одному яскравому як на мене моменту в засіданні комісії – обговоренню штатного розпису селищної ради. Це обговорення тривало десь пів години. Що саме в результаті проголосували я думаю не знає ніхто з учасників, а будуть те все узгоджувати вже перед сесією в кулуарах. Говорили балакали і далі за списком. Насправді що показало те обговорення: ні в чиновників, ні в депутатів немає чіткого розуміння хто що хоче і для чого, це перше. По друге ніхто не говорить про ефективність роботи як окремих чиновників, відділів так і органів в цілому. Чому так трапляється – читайте пояснення вище. Бо вони просто ходять на роботу, на якій платять дурні грубі гроші, місцями можна сказати задурно. І ніхто нічого не збирається розвивати, так окозамилення, штат заради штату. Як результат цього всього дурного обговорення у когось з чиновників, не то в селищного голови не то в когось з керівників відділів і вирвалася фраза Петро Миколайович архітектор. А чом би ні? Звичайно не святі ж горшки ліплять. Дуже вдалий термін – ліплять. Або ж чи не кухарка керує державою??? А громадою навіть не кухарка. І все нормально, а шо лавочки смітнички бєсєдки альтанки, налєтай нє скупісь пакупай живапісь. А лєнін який новий, у світлі софітів, хіба не цього ви хотіли?

Стосовно Петра Миколайовича я не збираюсь когось ображати чи зневажати, але якщо хтось погоджується на таку серйозну роботу не маючи ні освіти, ні досвіду, ні знань, коли інші це здобувають роками та десятиліттями, я особисто цього не розумію. Навпаки – це зневага до всіх нас, до всієї Громади.

От так не зовсім розуміючи що і як депутати проголосували ще за декілька штатних розписів і чи не десяток програм. І я більше ніж впевнений ніхто з них не розбирався, що саме за штатні одиниці там чи інде для чого вони і так далі. Можливо це очевидно стосовно дитсадка чи школи в Леляках де працює 5-10 працівників, а що до решти тут навіть сумнівів немає. Те ж саме і з програмами по 10-15 аркушів в об’ємі, ну хто там в чому міг розібратися, якщо і проекти скинули за день чи за 12 годин перед комісією???

Насамкінець секретар ради запропонувала на розгляд статути громади та КП «Господар», які взагалі ніхто і не дивився та і які відмовилися й голосувати. От так і пройшло це засідання, як на мене все симптоматично та сумно, але гарних новин я там не почув та не побачив, звиняйте.

10.12.2018

Павленко Дмитро