Відверта розмова

 У четвер, цього тижня, повертаючись з центру Варви додому, на вулиці Миру зустрівся з Миколою Гайдаєм, секретарем ради, членом виконавчого комітету і відбулася з ним відверта розмова. М.Гайдай запитав мене «Чому я до його так відношуся з вимогами». На що я йому відповів, що як до людини, як приватної особи, у мене немає зауважень. А от як до секретаря ради і члена виконкому  маю зауваження, щодо виконання посадових обов’язків, ініціативи, використання коштів громади на преміювання, інтенсивності. І нагадав йому, що він є публічною особою і критику, зауваження потрібно сприймати без обіди та брати її до уваги.  На тому і розійшлися. Я подумав, що напевно він прочитав мій допис «Хомути не допомогли» в мережі Інтернет на сторінці Варва – Інфо, оприлюдненого у вівторок, де я його згадував і тому мав якусь обіду.    

     Можливо, я би і не писав цей допис, забувши про цю зустріч і розмову.  Але в дома, взявши почитати свіжий номер газети «Слово Варвинщини» від 6 січня, побачив на другій сторінці згаданого вище Миколу Гайдая, з дописом і фотографіями більше чим на цілу сторінку редактора газети Є.Зими.

     Спочатку я подумав, з якого це диву. Вчитуюсь, аж тут нагорода за багаторічну сумлінну працю грамотою Верховної Ради України із врученням пам’ятного знака. Цікаво. А хто ж ініціював це подання до Верховної ради України? На скільки мені відомо це питання не обговорювалося у селищній раді. Але мене більш здивувало приховану інформацію з біографічної довідки нашого газетного героя. Зокрема в комсомольсько-партійних органах. Стидно чи боязно їх згадати?

     Наприклад, я з гордістю згадую, як першим у військовій частині у 1975 року отримав комсомольський квиток нового зразка і зберігаю його до цього часу. І не приховую, що був членом комуністичної партії. І цим пишаюсь. І відкрито на одному із партійних зібрань сказав «в партії ні ума, ні честі, ні совісті». Звісно, за ці слова раніше і посадили б, але вже йшов 1989 рік. 

     Проте вернімося до газети і нашого героя. Редактор газети Є.Зима пише у дописі, що «Микола Гайдай зробив вагомий внесок у соціально-економічний розвиток регіону. За час його роботи в органах влади район займав лідируючі позиції в області, створювалися нові робочі місця, розвивався малий бізнес, забезпечувався соціальний захист населення». Зачекайте. А хто відповість за РТП, сільхозхімію, маслозавод, хлібозавод, сільськогосподарські підприємства та інші. Саме з 1995 по 2010 рік Микола Гайдай був заступником, першим заступником і головою районної державної адміністрації. Скаже, що він до цього непричетний, так було по всій державі. Так ні. І ми самі бачимо, де були справжні керівники, хазяїни там все збереглося. І приклад цьому є Микола Бойко, який також працював у ті часи. Та і в наших сусідів, як наприклад у Пирятині, виготовляють масло і хліб. Не втратила свої позиції і Лохвиця. Та і в Срібному не занедбаною залишилося РТП.  

     А чому так старається редактор газети Є.Зима, висвітлювати в газеті як то М.Гайдая, В.Саверську-Лихошву і їхні «успіхи»? Як на мою думку, це її дяка за чергове виділення коштів з бюджету громади на 2022 рік в сумі 450 тис. грн. ТОВ «Редакція газети «Слово Варвинщини». Тож їй можна буде і далі за кошти громади розігрувати призи, нараховувати собі зарплати та продовжувати хвалити угодних їй чиновників, правлячі партії та через газету принижувати окремих депутатів, громадських активістів.

Чи підтвердиться моя думка, поживемо – побачимо. 

     08 січня 2022 року

Голова Варвинської районної громадської організації «За права споживачів»  Остапець В.П.