четвер, 23 жовтня 2014 р.

Ціна дружби: як купують агроактиви

Сергій Гайдай залишився співвласником «Дружба-Нова», але з директорської посади пішов
 Власник «Кернела» Андрій Веревський дорого заплатив за високотехнологічну агрокомпанію «Дружба-Нова». Чому в підсумку він отримав лише хороший земельний банк?
Наприкінці квітня 2013 року Сергієві Гайдаю, співвласникові та керівникові компанії «Дружба-Нова», подзвонив власник агрохолдингу «Кернел» Андрій Веревський і попередив, що наступного дня приїде оглядати його господарство. Візит Веревського не порушив звичного розпорядку дня компанії. Вона славилася впровадженням інноваційних технологій, тому як мінімум раз на тиждень приймала іноземні делегації, високопоставлених українських чиновників чи великих бізнесменів.
Веревський оглянув виробничу базу компанії, агрохімічну лабораторію, поспостерігав за процесом GPS-моніторингу техніки в полі. Його, здається, вразило те, що він побачив: уже в червні «Кернел» придбав 83,34% компанії, викупивши частки ТОВ «Твеелінген Україна» (66,67%) і Володимира Попенка (16,665%). Гайдай залишився співвласником із часткою 16,665%.
Весь бізнес «Дружба-Нова» сторони оцінили в $180–190 млн, або $1700–1800 за гектар, що відповідає шести EBITDA за 2012 рік. Враховуючи борги компанії, Веревський заплатив за 83-відсоткову частку $68 млн. За словами директора інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital Михайла Гранчака, у першому півріччі 2013-го середня вартість агроактивів у перерахунку на 1 га становила близько $1500–1600.
«Дружба-Нова» виглядала привабливим активом із земельним банком 108 000 га, великими елеваторними потужностями. А головне – із сучасними технологіями. «Ці технології давали можливість досягати значно більшої врожайності, ніж на інших підприємствах на схожій землі, – каже керуючий директор Concorde Capital Роман Іванюк. – Саме це і було цікаво «Кернелу», для якого дуже важливо підвищити ефективність». Зважаючи на показники роботи агронапрямку, холдинг цієї мети не досяг.
Компанію «Дружба-Нова» з офісом в смт Варва Чернігівської області 2001 року створили друзі Сергій Гайдай і Володимир Попенко. Починали вони із земельного банку близько 2500 га. 2007-го, коли компанія залучила інвестора з Нідерландів Tweelingen Groep B.V., у неї вже було 10 000 га. Тоді бізнесмени продали 62,4% «Дружба-Нова» голландцям. За словами Гайдая, який керував компанією з моменту її заснування, Tweelingen заплатила їм із Попенком по $3 млн. Пізніше голландці збільшили свою участь до 66,67%.
Цена дружбы
 За допомогою позик власники вклали в «Дружба-Нова» близько $25 млн, із них $7 млн ​​припадало на міноритарних учасників. Інтереси «Твеелінген Україна» як голова наглядової ради спочатку представляв Сергій Ровнов, 2010-го його змінив нардеп Дмитро Сандлер. На думку багатьох учасників ринку, він був одним із бенефіціарів підприємства, але сам він називає себе лише найманим менеджером.
За підсумками 2012 року компанія збільшила виторг на 83%, якщо порівняти з попереднім роком, прибуток – на 26%. Урожайність кукурудзи сягала 6 т із гектара, тоді як середній показник по країні становив 3,4.
Зовні «Дружба-Нова» була зразково-показовою та інноваційною компанією, усередині ж назрівали конфлікти. Наприкінці 2012-го з компанії звільнилася дружина Попенка Світлана, яка була першим заступником Гайдая і не розділяла його підходів до управління. Як повідомив Forbes один із топ-менеджерів «Дружба-Нова», питання до генерального директора зароджувалися і в головних власників: мовляв, надто багато він почав витрачати на імідж підприємства. Гайдай каже, що цих претензій представники «Твеелінген Україна» йому не озвучували. За його словами, вони постійно тримали «Дружба-Нова» в «бойовій готовності» для продажу і просто чекали нагоди.
На початку квітня 2013 року Веревський зателефонував Сандлеру і висловив бажання купити компанію. Сандлер назвав ціну − Веревський кілька днів подумав і погодився. З моменту першої розмови до остаточного закриття угоди минуло не більше трьох місяців. У чому причина поспіху? Починався новий сезон, і продавцеві, і покупцеві потрібно було планувати бюджет. Наймати посередників для перевірки компанії «Кернел» не став, хоча при інших угодах його консультував Макар Пасенюк з ICU.
«Партнери домовилися не проводити аудит, оскільки він і так регулярно здійснювався, − стверджує колишній фінансовий директор «Дружба-Нова» Дмитро Попель. − Але основною причиною відмови від аудиту був високий рівень довіри між сторонами». І «Кернел», і «Дружба-Нова» співпрацювали з консалтинговою Baker Tilly Ukraine. На відміну від попередніх поглинань, «Кернел» не став домагатися зниження ціни − всіх початкових домовленостей було дотримано. На хід торгів не вплинуло навіть те, що майже одночасно з Веревським «Дружба-Нова» зацікавився ще один аграрний магнат − Олег Бахматюк.
Гайдай розповідає, що Веревський пообіцяв йому золоті гори: «Дружба-Нова» працюватиме як окремий підрозділ і не стане підкорятися центральному офісу «Кернела» у Києві, при цьому в елеваторне господарство і будівництво насіннєвого заводу буде інвестовано $70 млн. «При таких інвестиціях EBITDA могла досягти $70-80 млн», − згадує Гайдай, пояснюючи, чому прийняв пропозицію залишитися. Веревський не став коментувати угоду, коли до нього звернувся Forbes.
Але вже незабаром після покупки Веревському стало не до інвестицій. Макроекономічна ситуація в країні в другій половині 2013-го різко погіршилася. Ціни на кукурудзу обвалилися на 30-40% порівняно з минулим роком, і показники роботи «Кернела» пішли вниз. За підсумками першого півріччя 2014 фінансового року (він почався 1 липня 2013-го) EBITDA агронапрямку холдингу склала мінус $47,1 млн.
Інтеграція «Дружба-Нова» в структуру компанії «Кернел» пішла не так, як розраховував Гайдай. «Основні функції забезпечення життєдіяльності компанії почали перетягувати в центральний офіс. Блокувалися платежі, не було закупівель», − розповідає він. Між менеджерами з головного офісу «Кернела» і менеджерами «Дружба-Нова» почалися розбіжності. «Кернел» − одна з найбільш закритих організацій. Новачки в таких компаніях практично не приживаються», − зазначає голова українського офісу хедхантингової компанії Pedersen & Partners Executive Search Олексій Долгих.
Щоб залагодити конфлікт, Гайдай поїхав до Веревського. Проте зустріч результатів не принесла. «Він мені сказав, що ринок змінився, і спочатку я його неправильно зрозумів, − ділиться міноритарій. − І управління компанією тепер буде здійснюватися в подібному форматі». Після цієї розмови Гайдай звільнився. За інформацією партнера хедхантингової компанії Talent Advisors Романа Бондаря, міняти топ-менеджмент після покупки компанії − традиційна практика «Кернела».
Цього разу традиція призвела до звільнення 90% команди. Частину співробітників звільнив «Кернел» нібито як виконавців дублюючих функцій. «Були пропозиції залишитися і продовжити розвивати напрямок точного землеробства. Але команда «Кернела», підхід до управління, а також з самого початку скептичне ставлення до технологій мене не задовольнили. Я не бачив сенсу продовжувати просто працювати, а не розвиватися», − коментує колишній заступник генерального директора з науково-технологічного розвитку «Дружба-Нова» Ярослав Бойко, який тепер разом із Гайдаєм працює в консалтинговій компанії IST Agro Service.
Судячи з усього, «Кернелу» не вдається повною мірою використовувати технології, запроваджені в «Дружба-Нова». «Лабораторія діє, є спроби диференційованого внесення міндобрив, але на незначних площах. Багато елементів точного землеробства не працюють», − стверджує Бойко.

У зв'язку з тим що «Дружба-Нова» − тепер частина «Кернела», проаналізувати показники її діяльності практично неможливо. Але вже за підсумками 2013-го «Дружба-Нова» працювала в збиток, а EBITDA була, швидше за все, нульовою або навіть негативною. Тобто мультиплікатор, за яким її купив Веревський, стає космічно високим. Чи варто було поспішати? Директор консалтингового агентства ААА і власник фермерського господарства «Світанок» Сергій Наливка вважає, що «Кернелу» краще було б навести порядок у тому, що він купив до цього, а не розширюватися далі.

2 коментарі: