Гарна подія – гарний привід.

       Все не зберуся відновити свої дописи до цього блогу, та все не знав як, тем для написання наче й багато, але всі вони більше про сумне та невеселе. А вчора відбулася подія, яка на мою думку буде гарним приводом звернути увагу на наше тихе сільське життя. Ідейний натхненник цієї події Сергій Єлєцьких, мешканець Північного Кіпру, а також нащадок роду Горільченків, колись відомого і значного в нашому містечку.

       Знайомство та зустріч була тепла та приємна.  На прохання Сергія вчора показував йому та його дружині,стару частину Варви – Перекопівку. Я старався, чи було цікаво, надіюся Сергій напише. Як на мене після подорожі був задоволений, було трішки жарку вато, але загалом все було добре. Наприкінці зустрічі зайшли та трохи перепочили до перекопівського подолу, у Водограй, де своєрідна атмосфера та затишок.

      До речі, маю надію, що пан Сергій вдихне життя в майбутнє вивчення історії родини Горільченків, що має істотне значення для вивчення історії Варви загалом. По перше напередодні совєцького перевороту, Юхим Горільченко, один з найбагатших варвинчан, поряд з цим, окрім нього промислових об’єктів на території містечка ніхто не мав, тобто хоч якийсь розвиток промисловості забезпечував по суті тільки він. Також брав участь і в культурному житті громади; донька Марія працювала у Варві вчителькою.

     А от подальша доля Юхима Петровича та його численної родини невідома, і на прикладі саме Горільченків, ми не можемо зробити хоч якісь висновки, а як відбувалося оте перше розкуркулення та знищення великих власників ще у 1919-1921 роках???

Шкода зі світлинами в мене трохи не склалося, ніяк та ніколи було фотографувати.

18.08.2017

Павленко Дмитро