Колгосп на марші.

      Перш за все хотів розставити акценти та визначитися з поняттями. Колгосп в даному дописі використовується не в значенні сільськогосподарського підприємства, а в значенні суспільно-політичної чи громадської форми взаємодії чи влаштування тих чи інших процесів, а колгоспник – в сенсі певний психотип тієї чи іншої людини, або її громадська позиція.

     Так от, шановне панство, побував і я цього четверга в колгоспі, а точніше на засіданні Варвинської районної ради. Я все міг припустити, але щоб отак, з таким розмахом, я просто в шоці. Але про все по черзі.

    23 листопада на черговій сесії районної ради розглядалося 23 питання порядку денного та Різне. Першим питанням було розгляд звіту голови районної ради про роботу, чи то його чи то ради, я чесно кажучи за всіма перипетіями не встиг зорієнтуватися. Звіт кажуть був за рік, тільки от незрозуміло, за який за 2016 чи за який? 2017 ще не закінчився, можна зрозуміти, якщо цей звіт був зроблений перед майбутніми виборами, то знову ж незрозуміло, районна рада працює далі, депутати до неї були обрані з них вибране керівництво цієї ради, що вам шановні піаритись, займайтеся роботою, а не оди співайте собі. А ода співалася Петром Івановичем ще та. Ви знаєте шановні читачі, я теж про це не здогадувався, виявляється Петро Іванович тільки поїхав до Києва, до міністерських кабінетів, і вже на наступний день Укрнафті видали відповідні ліцензії на родовища, оце тобі й робота, а не аби як. Решта досягнень, озвучених Петром Івановичем, звичайно поступалися укрнафтівським, але все одно наближали всіх нас до світлого майбутнього, принаймні так видавалося зі слів голови. Єдине щоб я додав до того виступу це в його кінці – Алілуя, було б дуже природньо. Якраз перед гучними оплесками. Так, а оплески були, так «правильні депутати» зустрічали оваціями виступ свого голови. Колгосп на марші, шановні. Ну я все можу зрозуміти, наприклад, в КНДР не будеш плескати коли виступає вождь чи напів бог, то тебе можуть розстріляти, а ви чого, шановні колгоспники, що Вам зробить пан Бакуменко? Чи можливо я про щось не знаю чи не здогадуюсь? Аж страшно.

    От Вам, шановна Громадо, ми обрали таких «правильних депутатів» до районної ради. Зі мною все ясно давно, це зрозуміло, а от з цими харошими як? Замість того, щоб спитати голову про те як він працював, які є недоліки, недопрацювання, обговорити це, можливо внести якісь пропозиції до змін в якихось положеннях чи підходах до роботи в тій чи іншій галузі?! А для чого – це ж колгосп, а в колгоспі все харашо, все матьйоговйоб.

    Але суто колгоспна організація та принципи в роботі цього органу на цьому не закінчилися. Після оплесків колгосп тільки розцвів. Я не знаю чи повірите ви мені чи ні, але на тому засіданні більше питання ніякі не розглядалися. За винятком внесення змін до рішення про районний бюджет, де начальник фінуправління доповіла про якісь додаткові потреби що не були розглянуті на комісії, і звичайно була перепалка стосовно дитсадків. Так, з наступних 22 питань порядку денного ніяких доповідей виступів чи питань, окрім вже згаданого про виділення коштів. Ви можете собі це уявити? Якщо хтось із Вас був на засіданні паганої селищної ради, де доповідається головами комісій всі питання, зачитуються чи демонструються на екрані всі проекти рішень, то може порівняти, а тут нічогісінько. Голова районної ради зачитує назву питання, потім традиційно говорить, що проекти рішень розглянуті на комісіях та роздані депутатам, голосуємо. І вони голосують і не персонально поіменно, а колгоспом, каже хто за, підняли руки, хто проти, опустили, одноголосно, амінь. Для кого цей орган працює? Для себе, чи для громади, і взагалі це орган місцевого самоврядування чи може колгосп? Де основний принцип роботи аматьйоговйоб!!!

  Можливо хтось з читачів не в курсі справи стосовно своїх прав та обов’язків депутатів, або хтось ще й досі вважає, що в нас погані закони і їх треба змінювати, а виконавці цих законів ні до чого? Тому для Вас невеличкий лікбез.

ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Стаття 46. Сесія ради

…

17. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

А що маємо ми на прикладі районної ради? Щось там на комісіях розглядали чи не розглядали, і давай голосувати, руками, не поіменне голосування, коли Іваненко каже за, а Петренко проти, а руками одноголосно. Яке там гласно, нічого не ясно про що йде мова, тільки заголовок до рішення прочитав та й годі; рішення приймаються на засіданні після обговорення, а таке ж воно і буде. В мене під рукою немає регламенту районної ради, щоб процитувати тим горе обранцям, але там має бути те ж саме. І от ви мені скажіть для чого колгоспнику Конституція і якісь там закони, та каже матьйоговйоб, хай дурні читають.

    І в цьому контексті, хай дурні читають, мене найбільше вражають депутати освітяни, я вам кажу, це найбільші правові нігілісти й пофігісти. Але тоді виникає питання, а як ви вчите дітей у школі, і чи вчите, коли ви самі нічого не хочете ні читати, ні вчити? Чи які там завдання ставляться освітянами в школі???

   Цікавим в цьому «цирку» був ще один епізод з орендою комунального майна в лікарні без проведення конкурсу, але я вже втомився розписувати ці всі фінти, хай органи за ними слідкують та пишуть. До речі відповідні органи також наскільки я зрозумів були присутні на засіданні, то хай і реагують, я в Різному попросив голову адміністрації відреагувати на порушення вимог законів, а там хай як хочуть.

   Так що шановне панство, от так я побував в колгоспі. Не скоро нам з нього виходити.

   До речі ще один момент майже випустив з уваги, це дитсадки. Скільки було крику, скільки було понтів, про те як вони люблять дітей, а хтось ні, скільки було дурні всілякої сказано, що типу от там є буйні, а їм якби тільки по судах ходити, ні щоб прийти та поговорити, домовитися і так далі. От я й дивлюся, що Журавці мабуть вдалося домовитися? То ми, представники селищної ради, до отримали в свій бюджет кошти передбачені вимогами Бюджетного кодексу, не всі, але хай хоч так, а от в Журавці немає коштів і дві ями на центральних дорогах залатати, все на утримання дитсадка пішло, от так вони й домовилися.

    І в цьому моменті, оцінки діяльності органів місцевого самоврядування, окремих посадовців, окремих депутатів, ще й досі продовжує грати вирішальну роль совєцька преса, ведучи по суті проти громади інформаційну війну, показуючи те, що треба окремому чиновнику, і не виконуючи для громади інформативної функції по суті взагалі. Не показуючи як саме працює система самоврядування, і як вона має працювати. Звідси і наслідок, незнання громади обставин роботи представницьких органів, окремих обранців, нерозуміння процесів, і як наслідок результати тих чи інших виборів.

Павленко Дмитро