Підприємство, банкрут чи не банкрут?

       З таким запитанням я особисто нещодавно при зустрічі звернувся до директора комунального підприємства «Господар» Варвинської селищної ради О. Щербатюка. На що він мені відповів: «Так, банкрут». І пояснив, що на рахунку підприємства відсутні кошти, а тарифи які діють на даний час збиткові. І як на його думку, в цьому винні посадові особи селищної ради і селищний голова Саверська-Лихошва, яка очолює виконавчий комітет. Тож чому ти мовчиш, задаю йому питання.

       Ні, не мовчу, відповідає. Говорив про це селищному голові, висловлювався на сесії селищної ради. Просив депутатів створити комісію, щоб самим розібратися із тією ситуацією, що склалася на підприємстві. Направив звернення до голови виконавчого комітету тієї ж В. Саверської-Лихошви, яка його очолює, але вона не вносить це питання на його розгляд і розгляд сесії. Не створюється депутатська комісія.  І зазначив, що відчуває, що це робиться свідомо і навмисно.

      Я розумію Щербатюка. Опинившись в такій ситуації один, без підтримки селищного голови, виконкому та ради, ніхто не в працює і не виведе підприємство на позитивні результати.

       І в дечому я погоджуюся з Щербатюком. І сам бачу і усвідомлюю цю ситуацію яка склалася. Коли Саверська-Лихошва, як голова виконавчого комітету, самоусунулася від контролю за єдиним комунальним підприємством. Адже, до повноважень виконавчих органів, щодо управління комунальною власністю, відповідно до статті 29 Закону України «Про місцеве самоуправління в Україні», саме і належить: встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємства, заслуховування звітів про роботу керівника підприємства. А як виявляється, виконавчий комітет не розглядав ці питання і не заслуховував звіт керівника про роботу підприємства за роботу в 2019 році. І я про це висловився на останньому засіданні виконавчого комітету, задаючи запитання Саверській-Лихошві, «Чому не вносите на розгляд звіт директора та результати аудиту підприємства?». Саверська-Лихошва на це не відповіла, а мерщій закрила засідання виконкому. Оце і є відповідь, на те, чому такий стан комунального підприємства. Чи воно доводиться навмисно, чи не із-за не професійних дій селищного голови. Але де дії першого заступника селищного голови О. Кального, який і відповідає за підприємство, інших посадових осіб селищної ради. Адже створено і відділ в цій сфері. Хто нестиме відповідальність? 

      Проте, я чую на свою адресу, що в цьому моя вина в доведенні підприємства до банкрутства. Бо я оскаржив рішення на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення побутових відходів та їх судом скасовано. Але вибачте. Я особисто на засіданні виконавчого комітету, при встановленні тарифів, просив селищного голову і членів виконкому не поспішати приймати рішення, так як розроблені тарифи економічно не обґрунтовані і встановлюються в порушення законодавства, що і підтверджено рішеннями судів. Тоді мене не послухали, а тепер такий результат.  І перекладати відповідальність на громадськість, Саверській-Лихошві через місцеву газету, не потрібно. Читачі все розуміють. Та і один із посадових осіб мені сказав, що підприємство хочуть довести до банкрутства і в цьому звинуватити Остапця. Логіка в цьому є. Довести підприємство до банкрутства, його ліквідувати, а за одно знищити документацію щодо витрачання коштів. Але це не в моїх інтересах. А в інтересах тих хто розкрадав кошти споживачів, бюджету і це приховував.

        Бачачи такий стан підприємства, я звернувся з письмовими заявами до директора підприємства створити комісію, щодо звірки споживачів за моєю участі так, як і на цей час є такі бюджетні установи, які користуються послугами водопостачання та водовідведення і не перебувають на обліку підприємства. І про це я заявляв неодноразово, як на сесіях ради, виконкому і до самого підприємства. А облік необхідний в першу чергу для формування тарифу.               

        Вніс пропозицію надати безоплатну практичну допомогу в претензійно позовній роботі. Адже за даними підприємства дебіторська заборгованість споживачів складає більше 1 мільйона 300 тис. грн.

        А поданих до суду матеріалів про примусове стягнення немає. А це ж великі гроші для підприємства.

Та і взагалі, необхідно розібратися, що це за заборгованість така. Чи може безнадійна яку необхідно було давно списати. Бо читаючи аудит бачу що вона поточна.

        Що я пораджу Щербатюку. Не поспішати приймати необдуманих рішень. Прислухатися до старших які мають життєвий досвід. Враховувати думку громадськості. Бути вимогливим, як до себе так і працівників підприємства, до органу місцевого самоврядування та селищного голови і не забувати про законність.                  

        Цей зміст допису направляю і редактору газети «Слово Варвинщини» з надією оприлюднення.

18 листопада 2019 року

 Голова Варвинської районної громадської

 організації «За права споживачів»                                                                     В.Остапець