«…розуміння важливості й нагальності питання до кожного керівника,
до обранців всіх місцевих рад прийде хіба тоді, коли, не дай, Боже,
виникне якась особиста ситуація, де потрібна буде термінова медична допомога»,
директор комунального закладу «Варвинська районна лікарня», Юрій Полонець.
Той хто потроху слідкує за цією сторінкою та новинами в мережі, щодо Варви та наших місцевих питань, той читав мій короткий допис, щодо подій минулого тижня, та тенденцій навколо того. Загалом мені невідомо як сприймаються ці новини та думки широким колом варвинчан, які думки виникають у них, і наскільки серйозно вони сприймають застереження висловлені мною. А от як це сприймає влада достеменно відомо. Там після мого допису підгоріло, та ще й так, що наче не підгорало ніколи, а в колеса так щось закрутило, що з самоката прийшлося впасти.
Про що я. Відразу на трьох сторінках в фейсбуці, після обіду в понеділок, наче по команді три штатні чи позаштатні служаки, це не суть важливо, виригнули свої помиї стосовно мене, що в мене борода, що я не такий як всі, що я там зібрався рятувати лікарню, а це насправді загроза лікарні, бо я вже там десь щось рятував, і що я зазіхаю на святе із святих діскотєку, і так далі, хто захоче знайде прочитає, або вже це прочитав (можете дивитись особисту сторінку помийниці, потім барахолка, яка перетворилася на ще більшу помийницю, і вчителькам на допомогу прийшов супер зелений вчитель Денисенко, поборник РДА). З тих всіх слів, сенсів піни та помий, що там вилито, я особисто роблю висновок один, будь яка критика влади, при тому конкретна, стосовно конкретних дій, з посиланням на документи і так далі, оце перша та справжня загроза для рєбят при владі. Злоба та ненависть з якою, після планьорок, оті владні приблуди, а це у їх випадку дуже м’яка характеристика, виливають свої помиї, свідчить про те, що сидіти на тих владних стільцях стає все не зручніше, уявлення, що робити, немає, грошей з кожним днем все менше, проблем все більше, але про це говорити ніхто не збирається, щось робити тим більше, роздратування зашкалює, що тут зробиш, лишається поговорити про мою бороду. Варвинчани, шановні, це для цього вам потрібна така влада, для цього ви їх винаймали? Щоб вони вам брехали за ваші ж гроші, а в результаті маємо те що маємо? По суті висловлених мною думок, взагалі, ніхто не збирається нічого говорити чи коментувати, головне перевести всю балачку на мене особисто. І з всього цього я роблю такий висновок, коли для влади, основний виклик це не ті питання і проблеми які стоять перед громадою, а поодинока критика, яку треба будь якими методами та способами забити, знівелювати, забрехати, то з огляду на скаженість владних приблуд, така влада і є найпершим викликом для громади. Якщо хтось думає, що та вся кампанія направлена саме проти мене, конкретної особи, Павленка Дмитра, то ви дуже помиляєтесь. Завтра, за будь яких обставин, будь хто з мешканців, хто не так подивиться, хто опиниться не в тому місці, не в той час може отримати в кращому випадку, помиї у газеті та у фейсбуці, а не дай Боже ви працюєте у бюджетній сфері, то і безпосереднє цькування, а то і звільнення. Як ви думаєте, для цього вам влада потрібна шановні варвинчани, чи щоб вирішувати місцеві питання, це найняті вами менеджери чи ваші господарі? І це є насправді виклик для всієї громади.
Але я хотів підкреслити і менш глобальні, але нагальні та небезпечні виклики. Я вже не знаю скільки дописів присвятив проблемі лікарні в контексті реформування фінансування медицини. Час ішов, хтось просто мовчав, хтось відтягував час, владні приблуди, відбріхувались, що все начебто нормально, йде реформа, а може її й не буде, та все під контролем, хоча останній допис показав як все підгоріло. І тут нарешті вчора на сайті газети вийшло коротке інтерв’ю з головним лікарем лікарні . Так, воно коротке бо дуже поверхово зачіпає аспекти реформування. При цьому навіть це інтерв’ю доносить інформацію про те, що багато чого не визначено, що потрібно купу грошей на до фінансування з місцевих бюджетів, що їх на даний час ніхто не надав і не пообіцяв. Саме тому я наголошував, що вже завтра, потрібна буде кожна, не те що гривня, копійка в бюджеті. Але що ми чули і бачили від приблуд – а подивіться яка там борода, ну дебіли, більш влучних медичних термінів я не знаю.
Подібна ситуація була і взагалі з реформою фінансування медицини на загальнодержавному рівні. Пам’ятаєте історію про доктора смерть? А подивіться на неї вона така, вона сяка, з рюкзаком, ось прийде Зєля, писав Денисенко, стане рай на землі! Я знову скажу – дебіли! І шо ваш зєля? Чому ж не відмінив реформу та не заклеймив доктора смерть? Як вони вас, з вами ж разом, зробили? Га? Ми до речі можемо побачити відголоски цього і в інтерв’ю з Юрієм Полонцем, де теж мова йшла про відміну реформи. Але це балачки для дурнів, щоб відволікти увагу, і це вже мали б зрозуміти всі дурні до одного, але в нас дурні вперті та витривалі. Денисенко ще й досі вєщає, який зєля святий. Переважна більшість громадян України нічого не знає про внутрішню кухню в медицині, ми не знаємо, як там все влаштовано, тим більше як має там все бути влаштовано. В зв’язку з певними обставинами медицина була зовсім закритою галуззю, хоча стосується кожного, більше того стосується життя та здоров’я кожного. І як ми можемо бачити по подіям що розвиваються медицина продовжує залишатися такою ж закритою, головний лікар лише за два тижні до початку впровадження реформи спромігся сказати кілька речень. Я вже не говорю про владу та начебто газету. Тобто влада, разом з газетою, яка мала б доносити хоч якусь інформацію, разом з медиками та їхнім керівництвом просто приховують від нас споживачів цих послуг будь яку інформацію. І саме це є виклик для громади. Наразі, тим більше в контексті корона вірусу, це найбільший найнагальніший виклик, що постав перед варвинською громадою прямо зараз. І те як мене обливали своїми помиями владні приблуди свідчить лише про це, що це і є основна причина такої реакції, саме вимога хоч щось говорити про проблему, це є отим що муляє, що попало в колеса та заважає рухатись нашій лихо владі.
Я зрозумів ситуацію, що склалася, такою, що всі причетні посадові особи просто чекають як все повернеться, скільки грошей перепаде від служби здоров’я, а там, так би мовити, побачимо. Хоча в інтерв’ю пан Полонець вже заявив, що можливо скоротять третину не кваліфікованого персоналу, а це близько 70 чоловік. До речі у Варві існують різні думки щодо цього, які теж висловлюють тихенько на кухні, наприклад, що така бальніца нікому не треба, бо тут калічать і так далі. Звичайно, що такі балачки беруться не на пустому місці, можливо хтось переживав щось конкретно і на собі, але тут важко не погодитись і з головним лікарем, слова якого в епіграфі до цього допису. І так кожен сам собі на кухнях ми можемо довго пошепки перемовляться, хоча для вирішення проблем потрібна фахова дискусія при цьому публічна, щоб окремим хитро зробленим не було можливості брехати та маніпулювати. А можна так як селищний голова заявити, що йде реформа, вона така як є, а в Прилуках є опорна лікарня, от що хочете те й робіть. Наприклад, на минулому тижні при зустрічі запитав голову райради, який безпосередньо відповідає за стан лікарні перед громадою району, так а що з лікарнею? На що почув відповідь, а може реформу відмінять. Ага відмінили.
Підсумовуючи. Так от, шановні, реформування лікарні, її фінансове забезпечення, публічне обговорення цих процесів є великим нагальним викликом для нас всіх прямо зараз. Це і виклик для того хто безпосередньо захворів вже зараз, це і виклик в контексті корона вірусу, це і виклик з зайнятістю населення, це і в майбутньому за умови значного звільнення медперсоналу виклик і по надходженнях до бюджету. Це купа викликів, звичайно, можна сидіти мовчки чекаючи поки розсмокчеться, можливо хтось так і планував робити. А тих хто починав про це говорити з усіх помийниць відразу помиями. Але без початку публічного обговорення цієї проблеми вирішень її не буде. Той настрій який можна побачити в інтерв’ю пана Полонця може бути применшенням проблеми, щоб типу не було паніки, особисто я в цьому переконаний. Ситуація там в середині набагато складніша від того, що можна прочитати. Якщо до цього моменту, накласти питання надходжень до бюджету в контексті карантину та економічної кризи, то тоді мої слова про кожну копійку, набувають ще більшого значення. І в той час коли хтось отримує сотні відсотків премій, десятки відсотків за престижність і так далі, в цей момент ми можемо втратити найбільшу в районі комунальну установу, та ще й від якої залежить наше здоров’я та життя.
18.03.2020
Павленко Дмитро
Немає коментарів:
Дописати коментар