Що ж, як і в усій країні чи в усьому світі, так, мабуть і у Варві, всі живуть в очікуванні розвитку пандемії та подій, що з цим пов’язані. Карантинні заходи даються в знаки, люди постійно перебувають в напруженні, туди не йди, того не роби, і що ж буде вже завтра? В принципі всі події, що відбуваються, пов’язані з цим вірусом та можливими наслідками від його дії. Тому особливих подій у Варві за минулий тиждень і не відбулося, хоча певні заходи та події відбулися про що і буде йтися нижче.
У четвер 19 березня відбулося засідання сесії Варвинської селищної ради з одним питанням порядку денного – внесення змін до селищного бюджету на 2020 рік. Основним серед напрямків фінансування було перерозподіл коштів, а також розподіл додаткової освітньої субвенції на заробітну плату педагогічним працівникам. Серед іншого також було виділено кошти в сумі 50 тисяч гривень на потреби лікарні, що пов’язані з заходами в контексті протидії пандемії. До речі, з заявленої потреби більше ніж в сто тисяч виявилося тільки п’ятдесят. Сарафанне радіо повідомляє, що якусь суму виділила Гнідинська сільська рада, але ця інформація офіційно не підтверджена. Звичайно 50 тисяч краще ніж минулого тижня було 0, але все таки виникає питання, а хтось розглядав це питання достеменно? Насправді, яка потреба в цих коштах, як швидко потрібні ті чи інші засоби захисту чи інші засоби? І так далі. Наразі знову це все в підкилимній сфері, поза людським оком. Мабуть, так зручніше комусь.
І от виділили хоч якісь кошти, але вже на наступний день 20 березня в п’ятницю на барахолочці почали збирати кошти на безконтактні термометри для потреб лікарні. Я особисто взагалі не зрозумів цієї історії. Що в бюджетах немає грошей? Керівнику лікарні відмовили, хоча він звертався до селищного голови та голови райради? Що відбулося? Яка була потреба займатися цим безглуздям в інтернеті, замість того, щоб організувати централізовано за рахунок бюджету потребу в усіх засобах, які необхідні для реагування на виклики, що ставить перед громадою пандемія? Збирати кошти через інтернет, через сторонніх приватних осіб, на приватну банківську картку, при тому, що лікарня має спецфонд, має рахунок куди можна перерахувати кошти і так далі. Чи це якась приватна ініціатива окремого працівника лікарні? Це треба розуміти як, що в лікарні кожен кабінет живе своїм життям, а головний лікар про те не знає чи не хоче знати? Ця історія в мене не вміщається до голови, і можливо на думку когось все добре, і хтось вже придбав якийсь там термометр і так далі, але з такою організацією не те що проти пандемії боротися, нежить навіть не вийде подолати. І коли така історія накладається на загальне питання забезпечення фінансовим ресурсом лікарні загалом, то після цього напрошується лише один невтішний висновок – завтра барахолочка дасть об’яву про збір коштів на зарплату працівникам лікарні.
На подіях минулого тижня можна було б зупинитися в принципі більше нічого значного в публічному житті Варви і не відбувалося, але в п’ятницю 20 березня відбулося позачергове засідання виконкому на якому прогнозовано були встановлені нові тарифи на водопостачання та водовідведення, про що я не так давно згадував в одному зі своїх дописів. Незважаючи ні на що з мотивацією, грошей немає, було проголосоване щопопало. І звичайно на фоні коронавірусу це взагалі не подія, але тут варто це все описати, бо цей випадок і ця історія пояснює багато чого, в принципі майже все, щоб розуміти чому ми маємо таку безпорадну владу, що на місцях, що загалом в державі.
Чому випадок з встановленням тарифів на мою думку є показовим? А тому, що пройшло трохи більше ніж пів року, а виконком знову приймає незаконне рішення, і знову з того ж питання, хоча півроку тому рішенням суду були визнані незаконні дії наших славних чиновників з цього питання. Більше того ті незаконні рішення та дії чиновників потягли за собою додаткові витрати з селищного бюджету близько як на мільйон гривень, але виконком все одно наступає на старі граблі. Чому ж так відбувається? А тому, що немає ніякої відповідальності посадових осіб. Вони ж у нас якщо не сонцесяйні, то як мінімум святі. І кому цікаво зрозуміти причини цих процесів пропоную переглянути оце не таке давнє відео на проміжку від 1 хв 45 с до 3 хв. 10 с.
Цей випадок на цьому відео вибраний не для висвітлення дій та думок конкретної особи, а вибраний тому, що яскраво змальовує яскравий образ, розповсюджену сукупність бачень чиновників та обранців, як саме такі чиновники та обранці розуміють та реагують на виклики та складні ситуації, що виникають під час реалізації місцевого самоврядування, і не тільки. І саме цей випадок пояснює практично всі процеси, які відбувається в нашій місцевій владі. Про що я. От я особисто побачив у цьому фрагменті таку собі бабу Параску з Брагінець, яка в силу своєї допитливості та, мабуть, переживання за державу розмірковує про проблеми комунального підприємства. Баба Параска не особливо розбиралася що як називається, і хто що кому винен, та й для чого це їй. Можливо тому, що баба Параска заточена, так би мовити, на результат, їй треба швидко знайти винного чи крайнього, от наприклад так:
Баба Параска: Коли ви вийдете з кризи? І скажіть чого криза виникла? Чого відмінили тариф?
Директор Щербатюк: Тарифи були відмінені.
Баба Параска: Хто відмінив тарифи?
Директор Щербатюк: Це рішення суду.
Баба Параска: Хто був заявником?
Директор Щербатюк: Заявником була громадськість, але порушення було селищної ради при прийнятті рішення.
Баба Параска: А громадськість в лиці кого?
Директор Щербатюк: я не знаю, я не читав, треба читати документи.
Баба Параска: Боїтеся?
Директор Щербатюк: Та я не боюся, просто треба знати…
Баба Параска: Ви вже стільки працюєте керівником, а так і не розібралися хто відмінив і які були підстави.. (нерозбірливо)?
Директор Щербатюк: Та я коли прийшов, те все вже відбулося, і мені треба було виконувати рішення…
От так баба Параска хотіла просто за півтори-дві хвилини розібратися, що ж там сталося. І схема дуже проста: чого криза, скасували тарифи, хто скасував тарифи, громадськість, а ліцо, а хвамілія тієї громадськості яка, скажіть на камеру, нє, не хочете, боїтеся? Ну, ладно ми другим разом розберемся. От так виявляється все просто. Криза-тариф-суд-громадськість-хвамілія. Що ще треба, все просто, виявляється немає нікого більше, ні посадових осіб підприємства, немає чиновників, виконкому, селищного голови, депутатів, а є просто хвамілія, яка є проблемою. Так якщо все так, за таких обставин для чого ті всі посадові особи, коли все вирішує громадськість, для чого вони ходять на роботу та отримують зарплату, що за рік влітає громаді в мільйони гривень? Хтось зауважить: а що тут такого, хоче баба Параска так розмірковувати та вимальовувати схеми, то хай собі малює. Безперечно, в нас демократія, свобода слова, і це добре. В принципі будь яка баба Параска, Пріська чи Палажка, взагалі, будь-хто може говорити майже все що захоче особливо вдома, в тому числі в залі засідань, якщо це щось не заборонено законом. Так, безперечно, все так, але доти, доки баба Параска не обтяжена владою. Бо коли баба Параска обтяжена владою, навіть найменшою, яка може комусь здатися, тоді от таке розмірковування та схемотворчість лягає в основу прийняття рішень, від яких залежать тисячі людей, а якщо в межах держави - мільйони. І я переконаний, переважно баба Параска з Брагінець чи Озерян, чи Варви, не суть важливо, це гарна людина, коли вдома, вона переживає, їй за дєржаву обідно і так далі, але коли вона обтяжена владою, потрібно приймати рішення, а перед цим розбиратися, а не просто схемки на колінці малювати. А потім ми дивуємося, чому в нас така неадекватна влада, чому приймаються такі дурні рішення? Та все дуже просто – бо кругом баби Параски, бо баби Параски не збираються розбиратися, їм треба швидко та просто.
А я пропоную все таки розібратися, давайте не будемо бабами Парасками, тому я й вибрав цей красномовний випадок. Що ж відбулося насправді. В певній мірі з тими подіями можна ознайомитися в тексті рішення суду апеляційної інстанції від 18 липня 2019 року. Якщо коротко, то 08 червня 2018 року виконавчий комітет Варвинської селищної ради прийняв рішення про встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення. Це рішення було прийняте в порушення норм законодавства, більше того тарифи, що були ним встановленні, не були економічно обґрунтовані, як того вимагає законодавство. Відразу після прийняття цього рішення воно було підписано селищним головою та взято підприємством для роботи, тобто нарахування плати за спожиті споживачами послуги. При прийнятті цього рішення селищному голові повідомлялося про всі порушення законодавства, але вона ні на що не зважала. Кричала, що ми всі суди виграємо. Після цього одним з мешканців смт Варва, як і зазначено в рішенні суду було подано позовну заяву до суду про визнання цього рішення протиправним та нечинним, так як воно порушує права та інтереси цього громадянина, як в принципі і всієї громади, що і відбулося, і Чернігівський окружний адміністративний суд 02 квітня 2019 року визнав це рішення протиправним та нечинним. Такий же ж висновок підтвердив суд апеляційної інстанції. При цьому суд зазначив в своєму рішенні:
«Решта доводів та заперечень апелянта - висновків суду першої інстанції не спростовують»… «Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення»… «При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права».
Тобто виконком так захищав свою, на думку Саверської, законну позицію, що суд відповів на них дуже красномовно, тобто виконком навіть не зміг на свій захист надати жодного вагомого аргументу чи доказу. Результат відомий, рішення про встановлення тарифів визнано незаконним, а відповідно таким що не може бути використано. Нагадаю, що виконком в суді представляв перший заступник селищного голови Кальний О.В., і так представляв, що суд навіть не помітив, як же ж він захищав виконком. Тобто є безпосередньо дві посадові особи, які відповідальні спочатку за прийняття незаконного рішення, а вже потім і за визнання цього рішення незаконним це – Саверська-Лихошва В.В., селищний голова та Кальний О.В. її перший заступник. А що ж наша баба Параска з Брагінець? Чому вона про це не розповідає на засіданнях депутатських комісій, чому вона не задає ці питання Саверській та Кальному, незаконні дії яких і призвели до мільйонних витрат з бюджету, чому зрештою вона не пише про це в газеті, чому вона натомість шукає громадськість? Виявляється баба Параска чомусь не хоче чи не може цього зробити. А тут все знову ж дуже просто. Баба Параска є членом аграрної партії, яка привела за руку Саверську на посаду селищного голови, а відповідно бабі Парасці не можна про це говорити та звинувачувати Саверську, адже відразу виникає питання як до самої баби Параски, так і до її керівництва по партії. А з Кальним ще більш все очевидніше. На цю посаду його затверджувала особисто баба Параска, своїм голосуванням. От саме про це я і наголошував, що будь яка баба Параска може говорити будь що, поки не обтяжена владою, бо потім після обтяження всі її балачки стають також обтяжені отією владою. І що ми маємо в кінці кінців: баба Параска з Брагінець разом з своїм партійним керівництвом наголосували та напроводили до влади таких спеціалістів, які призвели до втрат бюджету більше ніж в мільйон гривень, які призвели до руйнації системи житлово-комунального господарства в Варві. Але баба Параска ніколи цього не визнає, ніколи про це не скаже, ніколи не порушить питання відповідальності посадових осіб. Вона буде шукати крайніх серед громадськості, щоб просто на когось скинути як відповідальність чиновників так і свою, за призначення цих чиновників. І це все при тому, що будучи депутатом, більше того головою бюджетної комісії баба Параска мала б ініціювати розгляд питання про відповідальність посадових осіб за свої незаконні дії та за виконання рішень суду. Але так не було, і не буде. І так буде завжди, бо баба Параска така є. Якщо ви думаєте, що вона така одна, то звичайно, що ні, саме тому я про це зараз і пишу та наголошую на цьому. Бо таких баб парасок море, більшість серед чиновництва та обраних депутатів, це і Саверська, і її заступники, і окремі депутати, звичайно голови фракцій, наприклад новий директор КП «Господар» Щербатюк, і так далі, їх об’єднують кілька яскравих чітких рис, якими вони і характеризуються:
1. Баба Параска ніколи не буде розбиратися ні в чому, от ніколи, і це не залежить від обставин, завжди знайдеться причина. Саме тому ніколи не буде справедливих вирішень питань і відповідальності за незаконні дії.
2. Баба Параска ніколи не визнає своєї відповідальності.
3. Баба Параска буде брехати до кінця, знаючи при цьому правду.
4. І найстрашніше з усього переліку – баба Параска завжди вам відмовить у ваших правах та інтересах закріплених в Конституції. І це яскраво видно в цьому випадку. Адже реалізацію громадянином свого права на захист в суді вона сприймає як причину кризи на підприємстві. І це саме страшне. Адже тільки баба Параска обтяжується владою, вона відразу думає, що ви ніхто, і відповідно не маєте права захищати себе в суді. Бо вся влада непорушна, вона свята, її не те що притягувати до відповідальності, її критикувати не можна. Нічого вам шановні варвинчани не нагадує?
І от коли ви обираєте своїми представниками отаких баб Парасок, пам’ятайте, що з вами буде, та що це тягне за собою. Ви хочете порядку та справедливості, ви хочете якоїсь прозорості та логічності в діях, але їх не буде, бо баба Параска живе за отими чотирма принципами викладеними вище. Тому і приймаються рішення про що попало, і це стосується не тільки тарифів, а багатьох аспектів діяльності громади. А ви і далі сподівайтеся.
До речі, оце все ви можете прикласти і до державного рівня та подивитися на більшість тамтешніх баб парасок, ви їх там обов’язково побачите, особливо серед тієї всієї зелені.
На цьому новини тижня минулого все таки варто було б закінчити, але дописуючи ці рядки, отримав інформацію про те, що сьогодні знову збиралися у селищній раді щодо виділення коштів, що тут можна коментувати? Завтра мабуть щось знову будуть купувати через барахолку. Нам буде торба, ці баби параски нас всіх доб’ють.
25.03.2020 року.
Павленко Дмитро
Немає коментарів:
Дописати коментар