пʼятниця, 24 січня 2014 р.

Свято Домовика

 25 січня — свято Домовика. Йому кладуть свіжий хліб або кашу (залишають на ніч на печі чи на столі) і просять берегти господарство, домашніх тварин.
Домовик – Бог дому, родини, який походить, вірогідно, від культу Предка і домашнього вогнища. Недарма він живе за піччю або під порогом хати. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину.
Коли родина живе у злагоді зі своїм Домовиком, він навіть намагається допомагати по господарству. Домовик має Доманю (Домасю, Домаху, Домцю), що означає “пані, господиня дому”. Вона інколи допомагає жінкам прясти. Домовики люблять домашніх тварин, особливо кішку й козу, але бояться сороки. Домовика не можна залишати, коли переїздять у нову хату, слід покликати його з собою, підставивши черевик: “Домовик, Домовик! Ось тобі сани — сідай, їдь з нами!” або й просто: “Хазяїне, ходи з нами до нової хати!” Інакше він образиться, що його не шанують і буде турбувати людину, а часом навіть і шкодити їй.
*

Існує повір’я, що інколи Домовик “душить” сплячу людину, ніби навалюючись на неї, не дає дихати. Тоді треба спитати: “На добро чи на зло?” Якщо він теплий — на добро, якщо холодний – віщує хворобу. Як твердять лікарі, таке відчуття може з’являтися у людини, якщо вона спить у незручному положенні (найчастіше на лівому боці, що тисне на серце).
Залишившись у хаті, з якої вибралися господарі, Домовик починає шкодити новим господарям: стукає вночі, розкидає речі. Таке ж відбувається, якщо до хати випадково впустять чужого Домовика.
Зображають Домовика у вигляді дерев’яної скульптурки бородатого дідуся і ставлять на Покуть поруч з іншими Богами. Наш Домовик як опікун родини і домашнього вогнища близький до античних Пенатів та римських Геніїв.

Немає коментарів:

Дописати коментар