четвер, 10 січня 2013 р.

Гектари тікають від капіталу

Перепоною стають судові рішення.
Більш як сотня селян із Сильченкового в останні дні минулого року протестували у приміщенні Талалаївської райдержадміністрації з приводу оренди їхніх паїв. Змусило їх збиратися у засніжену дорогу бажання мати гідну винагороду за землю. Інтрига у тому, що учасники акції цілком задоволені розміром орендної плати за свої наділи — торік вона була чи не найвищою у регіоні.
— Я працював водієм, трактористом, а тепер на пенсії, — розповідає Петро Безпальчий. — Моя родина має чотири паї, це десь 20 гектарів. Ми отримали від орендатора за кожен пай по 5300 гривень. Разом вийшло десь за 20 тисяч гривень!

Сільський голова Василь Покришка повідомив, що до березня 2011-го їхні землі орендував «Нафком-Агро». Потім пайовики переуклали договори із відомим на Чернігівщині СТОВ «Дружба-Нова» із оплатою 5 відсотків від вартості паю. Та поки угоди реєструвалися, Андрій Юзюк, рідні якого із сусідньої Слобідки, запропонував людям ще вигідніші умови... Селяни одразу написали у район нові заяви з проханням не реєструвати їхні договори із «Дружбою-Новою», бо вони, мовляв, передумали і вирішили співпрацювати із іншим, вигіднішим інвестором.
— Він не тільки обіцяв, — зазначив Василь Покришка. — А й зареєстрував у селі ТОВ «Агрофірма Сильченкове», створив 15 робочих місць. Роботу отримали чотири трактористи, два шофери, бухгалтер, агроном, три охоронці, плюс різноробочі. Техніка Юзюка стоїть у селі. Агрофірма обробляла 1300 гектарів, гарно розрахувалася із пайовиками.
Одне слово, «Агрофірма Сильченкове» у такий спосіб вирішила, як мовиться, «взути» СТОВ «Дружба-Нова», яка вже контролює в Україні 110 тисяч гектарів землі і загалом має позитивний рейтинг у співпраці із сільрадами, пайовиками. Аргументація в опонента аграрного лідера виявилася переконливою! Усе-таки орендовану землю поратимуть не заїжджі механізатори, а доморощені. Однак аграрний дебютант не врахував, з ким має справу. Відбулися суди, які підтвердили, що чинне законодавство захищає будь-якого агроінвестора від «перебірливо-вередливого» пайовика. Ще у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року зазначалося, що сильченківські «орендодавці відповідно до п. 4.4. укладених договорів отримали в момент їх укладення від орендаря (СТОВ «Дружба-Нова». — Авт.) по 1500 гривень кожен». «Тим самим, — читаємо у цьому судовому документі, — кожен з орендодавців, отримуючи вказану грошову суму, яка виплачувалась їм позивачем відповідно до укладених договорів оренди землі, визнавав ці самі договори оренди землі укладеними і як єдину правову підставу для нарахування і отримання вищезгаданих грошових коштів». Виявляється, передумати після цього селянам не так і просто.
«Судами встановлено, — пишеться в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 р., — що договори, які направлялися позивачем на реєстрацію, підписані особами-орендодавцями, що свідчить про те, що останні здійснили своє відкликання в послідуючому з порушенням термінів, встановлених частиною 3 статті 642 ЦК України. Відтак колегія суддів приходить до висновку, що подані на реєстрацію договори відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, зазначені заяви про відкликання договорів оренди не можуть бути підставою для відмови в реєстрації договорів оренди».
Чернігівський окружний адміністративний суд 5 липня 2012 року своєю постановою зобов’язав відділ Держкомзему в Талалаївському районі Чернігівської області розглянути питання щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі, укладених між СТОВ «Дружба-Нова» та селянами Сильченкового. Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 23 жовтня 2012 року залишив її дію без змін.
Зазначимо, що, незважаючи на 7-відсоткову оплату за пай, не всі жителі Сильченкового одностайно порвали із СТОВ «Дружба-Нова». Як з’ясувалося, вісімдесят з них усе залишили без змін. Можливо, вони не впевнені, що ТОВ «Агрофірма Сильченкове» усе-таки витримає у подальшому тягар судових процесів та й своїх інвестиційних зобов’язань. Адже одна справа дати на початку діяльності людям привабливе заохочення, а інша — гарантувати високу орендну плату постійно. В області уже непоодинокі факти, коли згодом солідні агроінвестори «тверезіють» і, маючи на руках укладені договори, не дотримуються взятих зобов’язань «з об’єктивних причин». Так Сильченкове поділилося між двома аграрними інвесторами: 260 пайовиків обрали нового, а інші співпрацюють із попереднім.
Наприкінці грудня більша частина сильченківських селян, дізнавшись про рішення судів, забила на сполох у всі дзвони, оскільки вирішила, що їхні договори зареєструють на користь СТОВ «Дружба-Нова». Що це означає для пайовиків, зрозуміло: вони не отримуватимуть по 5300 гривень за оренду паю. Адже із «Дружбою-Новою» діє стандартний договір з дещо нижчим фінансовим забезпеченням. А відтак цей матеріальний стимул їх не розслаблює, змушує не сидіти на місці.
Уже у січні у Талалаївку з цього приводу приїхала поважна комісія із представників головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, головного управління Держкомзему в Чернігівській області та виробила свої рекомендації для врегулювання конфлікту.
Ситуація на півдні Чернігівщини із землею, як показує цей протест, набуває справжнього ажіотажу.
Справді, нині кукурудза продається по 1950—2200 гривень за тонну. А відтак за собівартості тонни зерна 1100 гривень на талалаївській землі прогнозований заробіток інвестора на кожному гектарі становить 7—10 тисяч гривень. Цей навар, частку якого (до 10 відсотків) треба віддати пайовику, можливий при гарних погодних умовах та належній агротехніці. Попри непередбачуваність окремих сільгоспсезонів, усе ж у агровиробників зростає інтерес до землі, до вагомих прибутків. У цій ситуації власники паїв можуть рішуче виступити на захист власних інтересів.
ДОСЛІВНО
Голова Талалаївської районної ради Юрій Дзюбан:
— У нас окремі виробники із гектара землі уже отримують у середньому по 70—100 центнерів кукурудзи. Тобто можна мати і реальні прибутки, і відповідно платити пайовикам. Звісно, такий урожай неможливий без великих затрат.
Павленко Сергій, "Голос України"
Чернігівська область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО

6 коментарів:

  1. З дружбанами судитись - марна справа.Там все настільки схвачено і заплачено до самого Києва, що вони будь-кого зроблять лохом. І всі суди підтвердять на користь "Дружби Нової", що сніг чорного кольору, а сажа - білого. Без масових протестів, як у Талалаївці, нічого не доведеш. Подивіться у якій ми державі живемо. Треба мати власний друкарський верстат для друкування грошей, щоб перемогти дружбанів у суді. Хто ковтнув їхню наживку за земельний пай, оті півтори тисячі гривень, ще довго з гіркими слоьзами згадуватиме той день, коли він фактично втратив право власності на свої кілька гектарів. Юристи, які читають їхні договори оренди землі, хапаються за голову. Цей договір більше схожий на подарунковий сертифікат вашої земельки дружбанам. Ви чули, що сказав їхній юрист на камеру СТБ (його прізвище Сліпих). "Гроші - зло". Підпишіть з "Дружбою" договір оренди землі і вона успішно позбавить вас від цього зла.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вы УВАЖАЕМЫЙ это зря,всегда можно по судится. ВЫ написали позов - "Дружбаны" платят, ВЫ второй позов - "Дружбаны" платят, ВЫ третий "Дружбаны" платят, а если ВАС будет сотни то штат юристов у "Дружбанов" увеличится,и все равно платят.
      Главное не перестараться, а то убегут в РОССИЮ,кто тогда прокуратуру в Варве построит.

      Видалити
    2. Якщо знаєте хоч один випадок, коли проста людина, а не юридична особа із штатом юристів виграла суд у "Дружбанів" і вони заплатили, погодившись добровільно чи пройшли усю процедуру оскаржень, прошу конкретний приклад у студію. Нехай додасть іншим натхнення і оптимізму.
      А до відьми точно їздили. Бо звідки б оце взялося Попенко-шоу?

      Видалити
  2. Говорять люди,що їздили до відьми та наслали порчу на Сліпих - осліпне, на інших інше. Ой горя нароблять правлінню "Дружби".

    ВідповістиВидалити
  3. А почему не до колдуна. В дружбе есть свой, Батюшка он отшепчет.

    ВідповістиВидалити
  4. Зараз ведеться багато розмов про духовність, а відтак і благодійність, меценатство і т.п., тому що вони є її похідною. Проте мало хто може пояснити, чим вона визначається. Людина, яка обладає духовною зрілістю не може бути злою, зависною, лицемірною, вона не прагне до грошей та влади, не шукає виправдання своїм поганим вчинкам. Його єдине бажання — нести добро і світло.
    Чи можна даний постулат застосувати до посадовців вищої керуючої ланки цього підприємства? Мабуть ні, тому, що ще за часів його становлення, тут призвичаїлися не звертати уваги на потреби рядових співробітників. А далі, по наростаючій, і пішло і поїхало... Той один із випадків, коли нещодавно їх співробітники жорстоко побили на очах у дітей сім’ю Калиновицького жителя, а потім, коли зрозуміли, що натрапили на громадян, які можуть за себе постояти, за визначену суму коштів в кілька тисяч гривень, попрохали забрати заяву із органів МВС, все це наслідки тієї згубної політики, яка застосовувалась з перших днів становлення цієї напівкримінальної структури, і яка розквітла на даний час. Спочатку уникаючи оподаткування державними органами, порушуючи законодавство, потім злочинним шляхом надбавши землі державного запасу та обманом заволоділи паями селян в різних регіонах України, напрацьовуючи при цьому різні кримінальні оборудки, які з часом переросли в обман своїх пайовиків, співробітників та найманих працівників і які продовжуються й зараз, стало зрозумілим, що духовна складова тут далеко не на першому місці, скільки б не нагороджували їх вищими релігійними нагородами.
    Про що можна можна говорити , коли Варвинським пайовикам, наприклад, було видано по 300 кг фуражного зерна на фоні галопуючих багатомільйонних валютних прибутків і які витрачаються показово, не соромлячись, на різні розваги і нікому не потрібні інші речі? А що робиться в Талалаївському районі? Показ на каналі СТБ одного з їх керівників, є тому підтвердження. І на все є у них відповідь! Дійсно, нахабству немає межі!
    Зависті, як тут деякі намагаються пояснити негативне ставлення до цього товариства, у громадян немає зовсім. Проте є ненависть та злість, яка в людей щороку наростає все більше й більше, і яка ось-ось вибухне через несправедливе до них відношення. Є тільки відвертий жаль до осіб, які й досі не зрозуміли, як себе треба поводити з працівниками, односельцями, громадянами…

    ВідповістиВидалити