На Чернігівщині селяни бунтують вже цілими селами: люди ночують під райдержадміністрацією, вимагаючи повернути украдену за безцінь землю. Якщо не подіє - обіцяють взятися за вила
Вони не почують бою святкових курантів, не слухатимуть щорічну промову Президента і не їстимуть олів'є, а стоятимуть під Талалаївською районною державною адміністрацією до останнього. Мешканці села Сильченкове, що на Чернігівщині, днями вкотре прийшли до будівлі Талалаївської РДА. Кілька сотень людей вже який раз поспіль вимагали повернути їм те єдине, з чого можуть хоч якось прогодувати сім'ї — землю.

Земля "пливе" у Київ
1 січня набуває чинності закон, згідно з яким, аби віддати в оренду свій земельний пай, тепер доведеться оформляти необхідні дозвільні документи не на місцевому рівні, а в Києві через Міністерство юстиції. Утім селяни, які вже декілька років не можуть добитися переоформлення у своєму селищі, цілком логічно б'ють на сполох: якщо землю не вдається видерти з рук місцевих "князьків", сподіватися, що зі вступом в силу нової законодавчої норми зробити це стане легше на столичному рівні, не доводиться і поготів.
Історія цих перипетій тягнеться вже декілька років. Тоді, у 2010 році, земельні чиновники оголосили про розірвання договорів з мешканцями Талалаївського району про оренду їхніх земельних наділів. З пропозицією укласти нові до селян звернулися одразу два інвестори. Першим було СТОВ "Дружба-Нова", які за попереднє підписання договору оренди земельної ділянки з подальшою платою селянам оренди в розмірі 4-5 відсотків від вартості паю (1,5 тис. грн.) запропонували людям ще й по 1,5 тис. грн. так званого "первинного внеску". А простою мовою — хабаря.
Селяни, які гроші на економічно депресуючій Чернігівщині бачать вкрай рідко, погодилися. Однак невдовзі ТОВ "Агрофірма Сильченкове" в особі директора Андрія Юзюка запропонувало їм оренду на більш вигідних умовах. Конкурент "Дружби-Нової" обіцяв 7 відсотків від вартості паю за рік. А оскільки договори з попереднім інвестором ще не були оформлені юридично, люди вирішили зареєструвати і підписати їх саме з "Агрофірмою Сильченкове".
Щоб не виникло законодавчих колізій, мешканці Сильченкового написали дві заяви на ім'я начальника відділу Держкомзему Талалаївського району (одну від 26 січня 2011 року, повторну — від 28 лютого 2011 року), в яких просили не проводити державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, підписаних між ними та СТОВ "Дружба-Нова". Враховуючи той факт, що, згідно з чинним законодавством, дієвим вважається тільки зареєстрований, а не просто підписаний договір, право оренди на паї селян Сильченкового набуло ТОВ "Агрофірма Сильченкове". Від "дружбанів" же, як називають керівництво "Дружби-Нової" люди, два роки "нічого і чути не було".
А 21 грудня, кажуть вони, "Дружба-Нова" нагадала про своє існування, адже з 1 січня 2013 року набуває чинності мораторій на оренду землі, відповідно до якого змінювати орендатора можна буде тільки через Міністерство юстиції, а не просто на місцях. Тож тепер "Дружба-Нова" вимагає, аби договори оренди, підписані в 2010 році, зареєстрували на них.

Люди — ніхто

"Укладені нами 260 договорів чинні та законні вже майже упродовж двох років. За цей час їх ніхто не оскаржував. Нині "Дружба-Нова" здійснює елементарно рейдерську атаку — подають на реєстрацію свої договори на ті ж самі земельні ділянки, на яких вже давно є інший орендатор. Всі люди проти цього. Я обробляю стабільно ці землі два роки, плачу по 5,3 тис. грн. за пай, у Талалаївці створено вже 15 робочих місць. Селяни задоволені. У п'ятницю вночі і в суботу в екстренному режимі, незважаючи на те, що система реєстрації вже була закрита, вони почали процедуру реєстрації.

В РДА свою співпрацю з "Дружбою-Новою" пояснюють тим, що на них тиснуть згори. Два хазяїни — це початок бойових дій. Поки я судитимусь і доводитиму своє, вони елементарно не дадуть мені працювати, а в кінцевому результаті я ще й програю суди, бо не маю таких грошей і впливу, як вони. Увесь Держкомзем раптово похворів, всі пішли на лікарняний, тому і там ми нічого не можемо добитися", — обурюється директор ТОВ "Агрофірма Сильченкове" Андрій Юзюк.
Його підтримує і голова села Сильченкове Талалаївського району Василь Покришка: "У 2010 році вони кожному дали хабар по 1,5 тис. грн. — як заставу для подальшого підписання на 5 років під 4 відсотки. До лютого-березня 2011 ще були дійсні договори з колишнім "Нафком-Агро". Персонально кожен приїжджав сюди із своєю заявою-відмовою від "Дружби" і для реєстрації паю. Перед тим подали заяви колективно, однак їх не прийняли, тому хворі бабусі мусили приїжджати сюди особисто. Цього року вперше за 10 років землю перепахали, привели до ладу 1,3 тисячі гектарів. Реєстрацію почали проводити в ніч з п'ятниці на суботу. Адміністрація відсторонюється, земельний відділ — на лікарняному. А кому треба людський голос? Його ніхто не слухає".
"Ми для них — ніхто. "Дружбани" одразу сказали, що люди їм не потрібні — лише земля", — обурюються пікетувальники. Кажуть, боротимуться до кінця, а, якщо знадобиться, то заблокують залізницю, візьмуть вила і прапори, але не дадуть задарма використовувати свої земельні ділянки: "Нині в нашому селі справжній господар: він справно платить за пай, дає гроші на операцію, на транспорт. Ніколи не відмовляє. А піди знайди, де та "Дружба-Нова". Вони жодного разу навіть не вийшли з нами на діалог. Ми жевемо за рахунок паю. Роботи немає. Якщо у нас відберуть і це, жити не буде за що", — каже одна з активісток пані Надія.
Дії "Дружби-Нової" у Талалаївці нагадують роботу КДБ. "Вчора вночі знову приїхали дві машини від "Дружби-Нової" і почали тиснути на працівників райдержкомзему. Вдень вони на лікарняному, а вночі — вже здорові. Позавчора світло горіло до опівночі", — розповідає мешканець Сильченкового Павло Чемерис. "Чого ж вони бояться з нами зустрітися?", — дивується пані Надія. "Вони від нас далеко і переживають тільки за свою шкуру. Роботи іншої в нас немає. Андрій Вікторович збирає врожаї пшениці, кукурудзи, засіває на зиму, досіває весною. Доплачує нам і зерном, і грошима. А ці саджають тільки кукурудзу, яка й досі не оброблена", — додає жителька Сильченкового Ліда Поліщук.
"Дружба-Нова" не бідує
Відтак учора кілька сотень селян з гучними гаслами, наспівуваннями та вимогливими криками "Геть "Дружбу!", Геть "Дружбу-Нову!" знову зібралися у приміщенні РДА. Утім довго затриматися тут їм не дозволили. Міліціонери називають протест людей "порушенням громадського порядку". Реакція адміністрації на багатолюдний пікет — майже нульова, окрім поодиноких силуетів керівництва у вікнах кабінетів. "Ти глянь, з вікон виглядають, дивляться вони", — обурюються люди, стоячи на холоді, й обіцяють прийти сюди і в новорічну ніч.
А допоки селяни Сильченкового живуть у райраді, мешканці сусіднього села Основа, в якому усі земельні паї орендує "Дружба-Нова", беруть хліб у власниці єдиного магазину Олени на виплату, а про новорорічні мандарини лише мріють. Натомість офіс "Дружби-Нової" в 60 кілометрах їзди від стражденних сіл напрочуд фешенебельний. Розташований у селищі міського типу Варві багатоповерхова дзеркальна будівля з сяючими підлогами і найкрутішими меблями, із суперсучасною технікою та просторими кабінетами класу "open-space", певно, чи не єдина окраса тутешніх сіл, в яких вікна у фермах і деяких домах не засклені, попри те, що за вікном зима. Якщо в Основі місяцями навіть немає води, то тут п'ють переважно "Боржомі". Економія в 4 тисячі на кожному земельному паї, вочевидь, дається взнаки.
Щодо морозних протестів людей, то й на це мають пояснення. "Агрофірма Сильченкова" — це відволікання. Наша ж компанія публічна, відома у світі, ми діємо відповідно до законодавства. Те, що трапилося в Талалаївському районі, має просте пояснення: коли ми прийшли, то склали з людьми угоди, які з невідомих причин не були зареєстровані. Потім в село прийшов інший інвестор — і договори зареєстрували з ним, а не з нами, як не дивно. Суд визнав дії реєстратора неправомірними. І почалося підбурювання людей проти нашої компанії.
Ми компанія, яка діє в рамках чинного законодавства: виконуємо свої зобовязання по виплаті орендної частини, забезпечуємо високі соціальні стандарти, виділяємо понад 5 мільйонів щорічної благодійної допомоги, стабільно підвищуємо відсоток орендної плати — від 3 раніше до 5 — сьогодні. Людей просто підбурили. ", — має свою правду заступник генерального директора "Дружби-Нової" з питань соціальної політики Микола Гайдай.
До слова, не так давно з нагоди 80-ї річниці створення Чернігівської області "губернатор" регіону Володимир Хоменко зачитав директору "Дружби-Нової" Сергію Гайдаю від імені Президента Віктора Януковича указ про присвоєння звання "Заслужений працівник сільського господарства". 37-річний Гайдай, мабуть, став одним з наймолодших аграріїв, хто в удостоївся почесного звання. Цікаво, що таланти "юного аграрія" бачать лише в облдержадміністрації. Водночас людей, які ночують на морозі, вимагаючи повернути їхній кусок землі, там воліють не помічати.