Водохреща.

Сьогодні в Україні святкують Водохреща. Ми вирішили підійти до даного питання більш широ, і вияснити, що ж таке Водохреще і як його святкують.

Класично, святом Хрещення закінчуються Різдвяні святки, які тривають з 7 по 19 січня. Відповідно з біблійною розповіддю Христос був хрещений у водах ріки Йордан, це і дало другу, народну, назву свята.

Напередодні, тобто 18 січня вся родина, як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується голодна, або ж, Бідна кутя. Чому вона так називається пояснити важко, можливо тому, що так весь день напередодні Водохреща не можна нічого  їсти, так як суворий піст. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик де варилася кутя і розбити його об ворота, при цьому примовляючи: «Геть, кутя, з покутя!». У деяких регіонах України, в основному на Заході, в цей день щедрують.

У церквах освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Водохресною водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо. Прийшовши вранці після нічної церковної служби додому потрібно окропити кожен куточок Вашої оселі свяченою водою, тоді у Вашому домі буде лад та спокій

У ніч на Водохреща тварини можуть розмовляти людською мовою, але прислухатись до їхніх розмов не потрібно – як правило це не віщує нічого доброго

У день Хрещення вся громада, як правило, збиралася біля озер або річок де відбувалися церковні служби. Вони відбуваються, звичайно, і зараз, але той колорит, та пишність та містична загадковість, на жаль, втрачені. Відбувається це і тому, напевно, що клімат на нашій матінці-планеті суттєво потеплішав і немає тих зим. Зараз важко уявити, що весь церковний реманент для водосвяток, зокрема царські врата, робились з льоду. Особливо цьому дню раділи діти, адже на них чекало стільки цікавих дійств. Одне з них випускання голубів. Ці птахи символізують свята, які закінчуються і їх потрібно випустити на волю

Саме Хрещення закінчує цілий ряд різдвяно-новорічних свят, адже настав час працювати.

Але з іншого боку ми завжди повинні пам’ятати що всі великі, значимі християнські свята це лише адаптація, спотворення та заміщення давніх народних свят пов’язаних з дохристиянським світоглядом українського народу. Різдво, Великдень (Пасха), Зелена неділя (Трійця,) Купайла (Івана Купала) тощо. Не є винятком й Водохреща. Церковники можуть багато говорити, проклинати, виносити анафеми леніним, сталіним та іншим революційним безбожникам, але ж становлення християнства було навряд чи менш кривавим, й основною метою його було витирання з людської свідомості давнього світогляду.

Та все ж повернемося до так званої Водохрещі. Безперечно говорячи про це свято ми ведемо мову про воду. Перш за все про Воду як стихію, як уособлення однієї з чотирьох сил що творять Всесвіт. Куди люди йдуть щоб відчути цю стихію звичайно до річки. Можливо комусь здається що основною дійовою особою на Водохреща є піп, але ж сама Церква говорить про таїнство, тобто про те про що неможливо сказати, в нього треба вірити (хоча те таїнство стосовно інших речей горіло у вогнях інквізиції не одну сотню років). На нашу думку те таїнство більш реалістично та природно виглядає в наших прадідів.

Також, варто звернути увагу на 4 січня - Свято Богині Дани (Водокрес). На дванадцятий день після Різдва Божича-Коляди народжується жіночий початок Всесвіту - Богиня Дана, покровителька води. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра:"Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться". Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов'язково йдуть до річки по святу водицю...

ДАНА. Всеслов'янська Богиня Води - втілення жіночого першопочатку життя. На думку академіка Миколи Марра ім'я Дана складається з двох частин: да (середземноморське «вода») і на («неня», «мати»), тобто воно означало Мати-Вода. Слово дана уже в скіфо-сарматський період (II – I тис. до н.ч) перестало бути ім'ям Богині, а стало позначати просто річку. Таке значення має і слово дон("вода","ріка"); Донець, Дністер. Дніпро або Дунай - назви річок, оспіваних у багатьох слов'янських піснях.

Переказ про Богиню Дану записав ще Геродот: вона незрівнянна красуня, непорочна діва і мати всього живого, Богиня родючості. Її днем вважалася п'ятниця, коли вона суворо судила тих, хто порушував звичаї. До таких порушень належало прядіння та шиття в п'ятницю, яка вважалася святом. Дані приносили жертви, кидаючи коштовності у води річок та озер, криниць та джерел. Вірогідно, і слово данина походить від жертви Богині Дані. Цей звичай і нині побутує в багатьох народів у вигляді кидання монет у воду, щоб знову повернутися до тих місць на землі, де людина була щасливою.

Дана-Вода складає пару протилежностей з Вогнем-Сварожичем, що є чоловічим першопочатком життя. В українських міфах розповідається як "цар Вогонь і цариця Водиця світ створили".

(за Галиною Лозко "Українське Народознавство")

Колектив редакції varva-news.blogspot.com щиро вітає вас з святом. Будьте здорові!