пʼятниця, 15 березня 2013 р.

Журавська стоянка.



Журавська стоянка.
Як Удай губиться у Сокільному лісі, так і сліди виникнення населеного пункту ведуть ген-ген у давнину, Перше поселення на території села, датоване 12-10 тисяч років тому, виявлено на Заріччі, в урочищі "Низ”  геологом Андрієм Михайловичем Вороним, племінником ученого-математика Г.Ф. Вороного і підтверджено експедицією АН УРСР, яка працювала в даній місцевості протягом 1927-1930 років.


     У 1927 році А.М. Вороний виявив на околиці села в шарі суглинку уламки кременю з виразними слідами обробки рукою людини, а також розколоті кістки тварин. Було встановлено, що великі кремінні заготовки і дрібні вироби знаходилися разом, у одному й тому ж місці. Це свідчило, що обробка кременів проводилася на місці знахідки. Геолог зрозумів, що ці речі належали давнім людям, які залишили їх на  місці свого проживання. Київський археолог професор М.Я. Рудинський підтвердив припущення А.М. Вороного. 
Для дослідження стоянки АН УРСР створила спеціальну Журавську палеолітичну експедицію на чолі з професором Рудинським М.Я., у роботі якої брали участь відомі на той час вчені: академік В.В. Резніченко, професор В.І.Крокер, академік І.Г. Підоплічко та інші. "Знімати” верхній шар ґрунту вченим допомагали місцеві жителі  на площі 330 квадратних метрів. ПримНайдавнішим періодом в історії людства був стародавній кам'яний вік - палеоліт (від грецьких слів «палайос» - стародавній і «літос» - камінь), який тривав від 3 млн років до 11 тис. років тому.
     Археологи встановили, що залишки давнього поселення залягали на глибині 3,8 м від поверхні ґрунту при виїзді до Ладану, на відстані 120 м ліворуч дороги,що веде до мосту через р. Удай. Також виявлено залишки округлих жител, що мали наметоподібну конструкцію (як у народів Півночі), каркас якої становили дерев’яні жердини, зведені до купи верхніми кінцями. Житло було вкрите шкірами тварин. Поруч на глибині 3,8 м збереглися кремінні вироби з дерев’яними та кістяними рукоятками, наконечники списів та гарпунів, уламки посуду. Знайдено також кістки бика, зайців, байбаків, бивні мамонта. Вчені встановили, що все це залишено стародавніми мисливцями, що прибули сюди з південних районів. 
    Деякі вчені-археологи вважають Журавську стоянку дещо пізнішою, ніж Мезинська, класифікуючи її як знахідку раннього мезоліту, але відомий археолог І.Г. Шовкопляс схильний вважати її пізньопалеолітичною. Він аргументовано довів, що Журавська стоянка схожа на пізньопалеолітичні стоянки Східної Європи. Вчений вважав, що дані люди в пошуках засобів існування проникли далеко на північ від своїх корінних земель-степів Приазов’я і Причорномор’я, де збереглися пам’ятки, аналогічні журавським.

Отже, за висновком І.Г.Шовкопляса, Журавська стоянка свідчить про раннє заселення людьми давнього Приудайя. ...

Немає коментарів:

Дописати коментар