Про 10-у сесію селищної ради.

  Вчора 14 червня 20018 року відбулася чергова 10-а сесія селищної ради. Порядок денний цієї сесії розміщувався на даному ресурсі, і ви могли ознайомитися з його питаннями. Загалом сесія була сіра, буденна без дискусій та обговорень. Навіть в окремих репліках депутатів відчувалось бажання швидше закінчити засідання, та нічого особливо не обговорювати на офіційних засіданнях.

    Як виняток з цієї загальної картини подій була спроба депутата Неліпи апелювати до дотримання процедури розгляду питань, на прикладі Програми зі стимулювання створення ОСББ, на засіданнях сесії, але його підтримало своїм не голосуванням всього кілька депутатів. І по суті з 23 питань порядку денного сторонньому слухачу чи глядачу мало що можна зрозуміти чи почерпнути для себе. І як би не дивно це звучало, найцікавішим та наінформативнішим виявилося Різне, що розглядали після основних питань порядку денного в кінці засідання.

   Але до нього повернемось трохи пізніше, а спочатку головне з розглянутого. Про бюджетні питання я писав в дописі про засідання бюджетної комісії, нічого з того часу не змінилося. Серед інших питань варто відмітити рішення про приймання від держави земель за межами населених пунктів сільськогосподарського призначення загальною площею 1165,7 га до власності територіальної громади. Також була прийнята власність і від районної ради – це заклади освіти, що знаходяться на території ОТГ. Це обидві школи у Варві, учкомбінат, будинок школяра у невідомо якому складі тощо. Було прийнято рішення про оздоровлення дітей, затверджена відповідна програма та виділені кошти, хоча знову ж ні об’єм коштів, ні з чого такий розрахунок закладений до Програми ніхто депутатам не пояснював.

    Два питання, що стосувалися КП «Господар» взагалі були зняті з розгляду ще на початку сесії. Так що загалом сесія пройшла швидко без особливого занурення в теми рішень.

       А насиченішим ніж вся сесія було Різне. І от тут вже розвернулась і фантазія, і риторика і словоблудство. Почнемо із Саверської. Селищного голову все непокоїть відсутність кишенькової варти, яка буде наводити «порядок», бо так ну ніяк не можна, і вона так надіється, що страх один. Не зрозуміло тільки одне, а якого доброго дива було балотуватися на селищного голову, коли без варти не можна нічого зробити. І взагалі, що мається на увазі під роботою такої варти? Що ж вона буде робити, чим керуватися і так далі, що то буде за інструмент такий?

       Після цього Саверська порушила питання зі сміттєзвалищем, точніше новим місцем під полігон. Так як в Мостищі не можна, бо люди чинять величезний опір (може коли з’явиться варта, то опір можна буде зменшити?), тому вони шукають інше місце. Я іноді дивуюся широтою нашого краю, це ж треба два роки шукають, їздять-їздять і не можуть все об’їхати Варви та навколишньої території, аж страшно, коли задумуєшся. Так от, знайшли виявляється підходяче місце поміж Калиновицею та Григорівщиною, за кілометр від останньої праворуч обабіч дороги, улоговина. Насправді це один з рукавів річки Скородної, притоки Удаю, і до речі до Удаю тим яром ну зовсім близенько. Що ж чим далі тим веселіше. Виявляється щось Валентину Василівну підштовхує до вирішення цього питання, а так не хочеться це ж які електоральні втрати куди ти той полігон не втули, а все одно втратиш.

     Далі Саверська вже розім’явшись на більш неприємних темах перейшла до приємного. Виявляється депутат Мелащенко так розчулив голову, що та так дякувала, так дякувала. Виявляється Іван Іванович запропонував додати до дитячого майданчику на Зарічці ще й спортивний інвентар, що Саверська взяла на озброєння. Іншою пропонованою темою було налагодження покриття Wi-Fi на території «Казкового містечка». Це така гарна пропозиція, більше б таких, пропонуйте, а Іван Іванович виявляється завжди дає ну дуже вдалі пропозиції, які ну не можна не виконати. Тільки от я тепер рами не можу зібрати. Минулої п’ятниці депутат Мелащенко на засіданні комісії порушив питання стану пожбезпеки в дитсадках Варви, так як в нього є інформація, що вона кричуща, і все може закінчитися в найближчому часі удовими позовами і подальшим закриттям дитсадків, і тому потрібно терміново передбачити комплекс заходів на усунення таких порушень та відповідно передбачити виділення коштів. Тоді тиждень тому Саверська почала брехати, що то в Леляківській ЗОШ все страшно, а в нас тут в дитсадках все добре. Чомусь пропозиція Івана Івановича була сприйнята в штики, хоча за її ж словами Мелащенко дає завжди слушні та корисні пропозиції?! Шизофренія якась, я не розумію. Стой там іді сюда, що ж тут скажеш.

Наступним виступаючим за Саверською була депутат Прищенко Тетяна. Яка уклінно просила, так само уклінно як і її виборці, що б хтось якось повідомив чи склав та повідомив тим виборцям графік вивезення сміття на її виборчому окрузі?!. Ще не так давно 19 квітня депутат Прищенко мала можливість почати вирішувати це питання в логічний та законний спосіб, через скасування рішення виконкому про затвердження тарифу на вивезення сміття та подальше вирішення цього питання не через уклінне прохання, а через реалізацію своїх депутатських прав та обов’язків. Адже теперішнім рішенням про тариф встановлено графік вивезення від 6 ранку до 12 дня у відповідний день, от і чекайте коли приїде трактор, як манни небесної. Натомість Тетяна Іванівна особисто саботувала прийняття будь якого рішення, і комісія, яку вона очолює, подала на сесію якийсь гібрид, між проектом рішення Остапця і ще чиїмись хотєлками. Результат – а віз і нині там. Тепер лишається тільки уклінно просити. Все як у москальського класика: барін нада шото дєлать, а то холопи бунтуют, станут на колєні і бунтуют.

Шкода, що депутати не знають та не розуміють як влаштоване місцеве самоврядування, і як працюють ті чи інші суспільно-політичні механізми. Більше того не дуже, як мені здалося хочуть і розуміти. Це при тому, що інформація доступна, більше того той же ж Остапець просив та пояснював стосовно тарифів на сміття… А стосовно графіків вивезення сміття, то я особисто звертався з цього приводу до Саверської письмово (не уклінно звичайно) ще здається з 2013 року, і в 2016 під час перегляду тарифу і в цьому 2018 році, і що який результат? Так що вихід один бунтувати, ставати на коліна і бунтувати, дивись її величність зглянеться.

І на останок запитання від депутата Мелащенка стосовно виконання робіт з ремонту доріг. Виявляється тендер не відбувся, тому Саверська заключила тендер так, за договором з ким захотіла, якісь вірмени з Прилуки. Це три договори – шість вулиць. Що ж побачимо що то буде. Заявлені масштаби робіт та їх якісне виконання поки що нам тільки сниться, а більше того прозоре та ефективне використання коштів на такі роботи.

15.06.2018

Павленко Дмитро