Про 28 сесію. Частина перша – земельний пакет.

    У минулий четвер, 18 квітня 2019 року, відбулася чергова 28 сесія селищної ради. Було розглянуто 40 питань порядку денного, з яких 25 земельних. Хто хоче той може подивитися на сайті селищної ради. Я б серед цих всіх питань виділив би три пакети, чи три моменти, які важливі, цікаві та повчальні. Це знову ж як і минулої сесії земельні питання, без виділення якогось конкретного питання, а з погляду загалом про процеси та підходи до вирішення цих питань. Це також бюджетне питання про внесення змін до бюджету, та певні зміни до підходів. А також окремо потрібно виділити і питання про внесення змін до Порядку закупівлі товарів та послуг через систему Прозоро.

    Так як кожне з перелічених питань об’ємне та потребує певних викладок та пояснень, то варто говорити про ці пакети окремо, в різних дописах. Тож почнемо спочатку з земельного пакету. До речі я й не хотів писати більше про це, але депутат Небрат Василь Іванович дуже випрошував цього, тому не можу не відреагувати. Мені здавалося, що та історія з попередньої сесії когось чомусь навчить, або принаймні змусить задуматися що робити загалом з земельними питаннями, як ставитися до одного з найважливіших ресурсів громади, а відповідно як поводитись і самим депутатам. Але сталося не так як гадалося, принаймні для більшості депутатів. Хоча частина з депутатського корпусу почала голосувати ногами настільки я зрозумів, адже на сесії була присутня мінімальна можлива кількість депутатів для її проведення, а це я нагадаю 14 чоловік.

   Чому я пов’язую цю сесію з попередньою в контексті земельних питань? Тому що було продовження тієї епопеї та яскравий приклад одурювання мешканців нашої громади селищним головою, її командою та переважно мовчазним депутатським корпусом. Цим прикладом є питання про відмову від земельної ділянки кільком заявникам. Хоча в проекті рішення їх було 3, а потім один з них звідти зник, Ворона В.І., йому чомусь так і не відмовили, як двом іншим.

   Так от, у залі засідань як представник заявника була дружина чорнобильця, що переніс інсульт. І в цьому контексті зрозумілим є бажання цієї сім’ї отримати земельну ділянку для подальшої передачі в оренду та отримання додаткового заробітку. Адже здоров’я в чорнобильців зовсім небагато, і його потрібно підтримувати. Зі слів жінки вона подала заяву на конкретну земельну ділянку, на момент подачі заяви та земельна ділянка не була ні у власності ні, в користуванні, ні була зарезервована на якісь цілі. Знову ж таки зі слів жінки, вона наводила приклади, попередніх сесій селищної ради коли земельні ділянки також отримали чорнобильці ну й так далі. Але що відбулося далі, наші славні чиновники разом з депутатами відмовляють заявнику на тій підставі, що запитувану земельну ділянку резервують на цій же ж сесії, але 10-ма питаннями раніше, більше того для благого діла, для АТОвців та інших учасників бойових дій. Безперечно, що діло благе, але ж на момент звернення ділянка не була зарезервована, а такі дії це чиновницьке шахрайство по відношенню до громадянина та його прав. І це є продовженням історії з попередньої сесії. Схема проста. Порядок денний засідання формують селищний голова та секретар селищної ради. Минулої сесії вони звернення АТОвців та питання їх розгляду ставлять в кінець порядку денного, роздають землю громадянам Ківі, Деревко, Кульзі, Довженку, Лозовому і так далі, натомість АТОвцям землі не вистачає. Земельні ділянки перелічених громадян чомусь не резервують і не дають АТОвцям, навпаки окремим громадянам земельні питання вирішує вся верхівка селищної ради. Тобто землю роздали, а тут вояки з своїм першочерговим правом, а де ж брати землю? І не таку собі, а якусь путню. А брати її потрібно з тих заяв що приносять громадяни. І схема працює далі, після колотнечі, питання АТОвців розглядають спочатку в порядку денному, а заявників таких як згаданий чорнобилець, запихають в кінець порядку денного і відмовляють. І так ця схема буде працювати постійно при цій владі. Вони будуть завжди гасити полум’я невдоволення за рахунок когось, вони завжди будуть віддавати перевагу комусь «поважному» на відміну від рядового чорнобильця. Адже за пані Деревковою, яка отримала земельну ділянку, прийшов і її чоловік Ворона В.І., якому чомусь не відмовили, а селищний голова прямо на засіданні заявила, що почекайте пізніше на іншій сесії ми ваше питання розглянемо. Це ж не рядовий чорнобилець з інсультом. І так це буде працювати постійно за такого депутатського корпусу, більше того депутати навіть не розуміють що вони розглядають та за що голосують. Так як наприклад депутат Небрат В.І., який резервуючи земельні ділянки через 20 хвилин вже про це забуває та кричить що це було місяць тому, сподіваючись що всі про це забули.

    От такі справи шановна громадо, насолоджуйтесь. Я більше не буду писати про ці всі земельні перипетії та шахрайство, набридло. Переповідайте те все сарафанним радівом. При цій владі нічого не зміниться, якщо ви її виберете знову, то взагалі ніколи нічого не зміниться, бо тоді точно земля вся розтягнеться на користь окремим «поважним» особам. Заводити дискусію стосовно одного з головних ресурсів громади теж немає сенсу, про ефективний розподіл та використання землі я вже неодноразово висловлювався як тут так і в інших місцях, але толку з того немає ніякого. Тим більше немає сенсу навіть за ікатися про екологію та глобальне потепління в контексті використання земельних ресурсів. Так що шановні, більше нічого про щось тут додати.

24.04.2019

Павленко Дмитро