І знову про базар.

 На попередньому тижні сарафанне радіо носило по Варві чутку про те, що під час базару у суботу по вул. Ломоносова вже скоро почнуть забороняти торгувати продуктами. Поряд з такими чутками, є й інша не офіційна інформація про те, що держпродспоживспілка звернулася до поліції стосовно забезпечення припинення незаконної торгівлі. Що насправді там відбувається звичайно важко сказати, але напевно можна сказати, що у Варві ринкова торгівля перебуває поза рамками законодавства та по суті є протиправною.

          Більше того, ці обставини були очевидними ще наприкінці лютого 2018 року, про що я писав в своєму дописі напочатку березня 2018 року Після того як РайСТ припинив будь яку діяльність на ринку у Варві з того часу будь яка торгівля продуктами припинила бути законною, тобто стихійною. Дозволю собі себе процитувати:

Повертаючись до самого базару варто сказати, що на сьогодні його немає, як такого. Тобто впорядкованого в певний спосіб процесу немає. На сьогодні на ринковій площі у Варві здійснюється стихійна торгівля, на яку всі, до цього причетні, а особливо посадові особи, закривають очі і вдають наче нічого не сталося і нічого не відбувається. Безперечно ми всі в певний спосіб звикли до того, що хтось якось там продає, щось будь-де і як хоч, але ж як тоді бути з європейським містечком? Особливо дико в цьому випадку виглядає торгівля продуктами харчування і діяльність в цьому випадку ветеринарно-санітарних всіляких там органів, про захист прав споживачів я взагалі мовчу, до них ніколи нікому особливо діла не було.

    Ситуація, що склалася повністю на відповідальності селищного голови та виконкому, який вона очолює. Звичайно, вона може заявити, що депутати їй заважали, але в цьому випадку депутати якраз голосували «за» за всі пропоновані нею рішення. Можна ще звинуватити землевпорядника, що підготував погані проекти рішень, але хто в це повірить при тотальному бажанні Саверської самодєржавія. Можна в совєцькій пресі написати, що то в фейсбуці хтось поробив. Але це все ніяким чином не знімає відповідальності з конкретної посадової особи за відсутність у Варві ринку, за впорядкування цього питання як в конкретному випадку, так і загалом, адже Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко покладає повноваження з організації роботи ринків на виконавчі органи відповідних рад(підпункт 8, пункту а, статті 30).

   Варва починаючи з першої половини 17 століття носила статус містечка, тобто населеного пункту в якому було місце де постійно здійснювалася торгівля, тобто «місто», «містечко» походять саме з цього поняття. Такий статус у Варви протримався здається до 1932 року, коли вона стала з легкої совєцької руки селом, трохи пізніше їй надали статус смт. При цьому більше 300 років у Варві було місце постійної торгівлі, що і було по суті основою багатовікового статусу. І от руками однієї недолугої особи, яка на всіх усюдах кричала Варва – європейське містечко, Варва вже не містечко, і тим більше не європейське. Бо ляпати язиком по зібраннях це одне, а організувати те європейське, про яке ляпала, це зовсім інше.

     Починаючи з кінця 2017 року коли остаточно було закрите питання існування в Варві автостанції, і коли широкій громадськості відкрилися всі подробиці тієї справі, зараз ми спостерігаємо поступове повільне скочування нашої малої батьківщини без перебільшення до прірви. Спочатку автостація, потім ринок, що наступне? Що таке завтра трапиться, що в черговий раз нас декласує ще нижче, і ми всі разом посунемо до «світлого майбутнього» перемоги люмпен пролетаріату, як і заповідав вєлікій дєдушка лєнін, апологетом якого я безперечно вважаю теперішнього голову Варвинської ОТГ.

      На сьогоднішній момент пройшло вже більше року з того часу як ринку як такого немає, і мова йде не лише про торгівлю по вулиці Ломоносова, а загалом торгівлю на базарі. Безперечно не продовольчими товарами торгувати можна торгувати без лабораторії, але чи можна ними торгувати на неорганізованому ринку велике питання.

     З позиції теперішньої місцевої влади нічого не трапилося, принаймні цього ніхто показувати не буде і вирішувати це питання також. І на мою думку це питання може вирішитись тільки при зміні влади або якомусь спалаху хвороби, як наслідок стихійної торгівлі. А нам лишається спостерігати і робити висновки, якщо вони звичайно колись стануть в нагоді.

07.05.2019

Павленко Дмитро.