Сказка о том, как де’путан ЯШКО «козаком» стал

 Не в тридевятом царстве-государстве, не за дремучими лесами и синими морями, а в обычной  сказочной, богатой своими черноземами и  населенной терпеливым и  работящим народом, стране случилась эта волшебная история. Название страны РАИНА  (доподлинно не известно кто и почему назвал это древнее государство так, но некоторые умники утверждают, что  название идет из глубины веков и что в этой стране жили в былые времена, как в раю).

Щоб дупа не шукала Непотрібних прагнень

 Цікаву, передноворічну тему зачепив «Вісник Ч». І саме на шпальтах вказаної газети, 26 грудня 2013 року, прославився наш Секретар Варвинської селищної ради – Григорій Озимай. На цю тему він відригнув виказав свої щирі побажання. Далі пряма мова:

-          А кого б ви ніколи, нізащо не привітали з Новим роком? (Вісник Ч)

-          Тих, хто пише різноманітні скарги, звернення і заяви в селищну раду з приводу високих тарифів, поганої роботи комунальників… (зазначив Озимай)

Кернелівський Миколай привітав маленьких жителів краю

Далеко в небі, в одну чарівну ніч року, можна почути срібні дзвіночки - то Святий Миколай поспішає до дітей, щоб обдарувати їх теплом і ласкою, огорнути особливою Божою любов’ю. Не таємниця, що заглядають під подушки цієї неповторної ночі й дорослі: всім хочеться якогось, бодай маленького, дива. Проте, особливої уваги та піклування в цей день чекає саме малеча. Тому, 19 грудня, в День Святого Миколая, кожен з нас мав гарну нагоду стати на деякий час добрими чарівниками, подарувавши часточку своєї душі, втілену в добрі справи.

Благоустрій of RUS

Ми, досить добре знаємо елементи благоустрою у Варві. Цього разу, ми продемонструємо, ексклюзивний ЖКХ-art, психоделічних дитячих майданчиків Російської Федерації.
Деякі прототипи, можуть з'явитися і у нас...

Х - фактор 4. "Потеряный рай"

Олександр Порядинський з піснею гурту "Ария" - Потерянный рай.

Громадська оборона "Lenin safety"

З настанням холодів, наближенням свят, та керуючись високим лозунгом "міліція з народом", громада має нагоду допомогти стражам порядку в опіці за статуєю вождя. 
Як вже зазначалося нижче, у Варві наряд міліції цілодобово стереже Лєніна, щоб не втік. В зв'язку з цим, надійшла слушна пропозиція, хоча б 2 години, у вечірній час, проявити турботу і гасло "міліція з народом" дещо крутнути, до "народ з міліцією"... Такий собі розмазаний флешмоб.

Новий місток позбавив нових проблем сільську громаду Калиновиці

 Проблеми благоустрою в українському селі сьогодні вважаються одними з найгостріших для сільських громад.  І це не дивно. Невтішний стан доріг, стихійні сміттєзвалища тісно переплітаються  з нестачею коштів у сільських бюджетах, які б можна було використати для вирішення згаданих ситуацій. Ще гірше, коли відсутні перспективи подолання  негараздів. Проте, у жителів Варвинського району Чернігівщини такі перспективи віднедавна з’явилися, новий інвестор Компанія Кернел, що розпочав працювати в регіоні після приєднання до його складу місцевого підприємства Дружба-Нова вправно взявся допомагати сельчанам в напрямку розвитку соціальної сфери, зокрема і благоустрою.

Дещо про Лєніна.

 Ми всі по різному можемо та ставимося до повалення пам’ятника Лєніна в Києві, хтось говорить, що саме так й треба було робити; хтось говорить, що треба було зробити те в цивілізований спосіб; хтось заявляє про паплюження пам’яті, й про те що комуністичні боги когось накажуть за це. Але ніхто з цих трьох таборів не заперечить, що ця подія зактивувала дискусію стосовно пам’ятників Лєніна по всій Україні. Безперечно це символ, це відправна точка.

свято Бога Рода

23 грудня * — свято Бога Рода.

Наступний день після Різдва. Відвідують своїх рідних та близьких, пригощають пирогами, пивом і медом. Головні побажання цих Родових свят: “Хай все добре народжується!”
Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов’яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі – найвищому небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, дарує дощ на посіви жита, дає людині Долю. Род – один із Богів, який залишався у пам’яті народу найдовше. Його статуї, заховані у хащах і високих горах від християнських фанатиків, вшановувалися небагатьма вірними язичниками аж до XIX ст.