Вороньки проти

У Вороньках Бобровицького району, неподалік від сільської комори скупчилися селяни з метою захистити врожай хліба.

З півсотні людей по черзі підходять грітися до багаття. В основному серед них пенсіонери та люди середнього віку.

- Ми захищаємо врожай хлібу, бо його хочуть у нас вкрасти. Комусь хочеться забрати звідси все до останнього зернятка, як колись під час Голодомору. Але ми не дамо! Це наш хліб, – кажуть селяни.

Селяни кажуть, що вночі на склад  СПК «Пам’яті декабристів» в’їхали п’ять величезних трейлерів. На кожній машині був напис «Дружба-Нова». З собою вони привезли трактор-вантажник. Половину однієї фури встигли насипати, поки не прибігли люди.

“Це ж все наше майно. Народ хочуть обдерти як липку. Ми не дамо цього робити. Перекрили їм дорогу. Стоїмо тут і вдень, і вночі. Вже кілька людей злягли, але ми будемо стояти, тому що сьогодні вранці люди трохи розійшлися, так одну машину зерна таки вивезли “, повідомила Надія Турчин.

Після цих слів люди почали гудіти. З усіх боків посипалися: “Хіба можна так робити? Вночі заїхали до складу без документів, щоб забирати наш хліб!”

- Ну невже немає на них управи? – Запитує Ольга Лещеня, – До нас приїжджав тільки голова сільради. Походив тут не сказавши ні слова і поїхав. Був тут і виконавчий директор СПК Микола Мозговий – посміявся над нами і ще викликав з Бобровиці міліцію, мовляв, ми тут всі п’яні. Міліціонери приїхали, подивилися, що люди тут борються за своє, і нетверезого нікого з них тут немає. Опечатали зерносховище і попросили нас розійтися, запевнивши, що зерно ніхто не зачепить. Вранці машини звідси виїхали, але одну таки завантажили.

- Там зерна близько тисячі тонн, – продовжує Ніна Юрченко, – це врожай, який зібрав наш сільськогосподарський виробничий кооператив «Пам’яті декабристів». Цю пшеницю сіяли ми, а «Дружба-Нова» хоче підім’яти під себе наші надбання.

- Тільки вдумайтеся, – говорить Андрій Ремез, – з нашої землі зібрали колосальний урожай, цього року ми б озолотились, а людям за оренду дали по 273 кілограми фуражної кукурудзи і стільки ж пшениці. Ну від кого нам чекати захисту? Четверту добу ми тут мерзнемо, але ніякої делегації з райцентру для переговорів ніхто не направляє. Міліція приїхала і поїхала. Єдине, правоохоронці нас трохи підбадьорили. Кажуть: «Ми за вас, ви тут відстоюєте кровне і правильно робите. Домагайтеся, бо ніхто вам не допоможе». Ми вже збираємо делегацію, щоб виїхати до Чернігова. Розіб’ємо табір під обласною адміністрацією, може тоді нас влада почує.

Пенсіонери вигукували: “Нас тут хочуть замучити – фашисти!”, “Не дамося”. Хтось у відповідь почав співати пісню «Вставай, страна огромная …». Мотив миттєво підхопили всі люди «… вставай на смертный бой, с фашистской силой темною, с проклятою ордой!»

У цей момент на службовому джипі до людей під’їхав виконавчий директор СВК «Пам’яті декабристів» Микола Мозговий.

Помітивши камери журналістів він відразу ж заявив, що це приватна територія, де будь-яку зйомку заборонено.

У відповідь відразу ж відгукнувся натовп, що це їхня земля і добро! Селяни також заявили: “Нехай люди подивляться, як нас обкрадають!”

Микола Мозговий спробував заспокоїти натовп запросивши для розмови в свій кабінет, але в той же час, хтось із мітингувальників дістав з машини директора рушницю.

- Подивіться, люди, з чим до нас приїхав цей пан!

Натовп заревів, люди схопили за руки начальника і почали розгойдувати його машину. Величезні зусилля знадобилися б, щоб заспокоїти людей. Нарешті селяни погодилися відпустити Миколи Мозгового, щоб він розповів, куди хотів вивезти зерно. Зброю чоловікові повернули неушкодженою. Далі дійство відбувалося в кабінеті виконавчого директора сільськогосподарського кооперативу, а там головним героєм став його заступник Леонід Король, який, до того ж, виконує функції юриста підприємства.

- Зерно, за яким приїхали машини, має піти на продаж, – зазначив заступник. За виручені кошти СПК планує придбати елітний насіннєвий фонд. Частина земель агрокооперативу вже не пустує, а ще частину якраз і плануємо засіяти елітними сортами злаків. Щоб виростити нормальний урожай повинні закуповувати різні сорти насіння, техніки і т.д. … Своїми діями селяни нам заважають це робити. Вони фактично зривають весняно-польові роботи. Звертаю увагу, що далеко не всі власники майнових паїв СПК перешкоджають нашій роботі. Частина людей підписали звернення на адресу органів влади і правоохоронців з проханням забезпечити нормальну роботу господарства.

- Але більшість селян налаштоване проти вас? Хіба ви не повинні рахуватися з їх волею, у них теж є право на це майно?

- Даю пояснення прав на майно, – відповідає Леонід Король. На сьогоднішній день майнові сертифікати, які отримали люди, недійсні, оскільки виготовлені вони з помилкою. Документи датовані лютим 2000 року, а закон про паї майна прийнято в 2001 році. Зараз працює комісія, яка повинна визначити, на яку суму в грошовому еквіваленті претендує та чи інша особистість. Ці кошти переведуть у відсотки, сільський голова поставить на них свій підпис та печатку і тільки тоді люди будуть мати право розпоряджатися цим майном. А поки зерно, на яке претендує купка незадоволених селян – оборотні кошти підприємства. Також вважаю несправедливими претензії щодо поганої якості зерна, яке видають як орендну плату. Як ви думаєте, якщо люди з нього печуть хліб для себе – це погане зерно? До того ж, ніхто не заважає забрати орендну плату грошима.

- А в яких стосунках місцеве сільгосппідприємство з СТОВ «Дружба-Нова». Чому зерно забирали машини цього суспільства?

- У ділових. «Дружба-Нова» за договором нам надала трейлери за сприятливу ціну. У нас контракт на поставку зерна хлібокомбінату та за його невиконання ми повинні платити штраф.

- Все, що вони вам наговорили не відповідає дійсності. Особи, що підписалися під зверненням на захист керівництва – в основному не члени СПК, – вже на вулиці продовжували переконувати селяни.

В цей же час біля контори зупинилося службове авто райдержадміністрації, з якого вийшла делегація на чолі з першим заступником голови РДА Іваном Ткаченко.
Чиновник піднявся на драбину, вислухав людей.

- Майно СПК ніхто не має права вивозити, – почав Іван Ткаченко.

- А зерно?

- Зерно – це їхнє. Підприємство зобов’язане засівати землі, зберігати в належному стані все майно і вчасно розраховуватися за оренду з пайовиками, і платити податки. Решта зароблене – це їхнє, – зазначив Іван Ткаченко.

Вичерпати конфлікт на місці так і не вдалося, але приїзд делегації з району дещо зменшив нагнітання пристрастей. Кожна зі сторін, залишаючись при своєму, погодилася в одному – так далі жити не можна. На тижні в райцентрі мають відбутися збори за участю селян, силовиків, представників місцевої влади, СТОВ «Дружба-Нова» та сусідніх господарств. На порядку денному одне питання – як добитися, щоб революція в декабристському селі Вороньки не переросла в громадянську війну локального характеру.

http://ia-prometei.org.ua