Олександр Лінчевський, торакальний хірург, відділення політравми 17 клінічної лікарні м.Києва, спеціально для УП.Життя
Якось моторошно це звучить – але правда в тому, що українських лікарів не вчать в інституті, що робити під час бойових дій у місті. Вони не мають значимого досвіду роботи в умовах бойових дій за кордоном.
А якби й мали, то невідомо, чи досвід перебування в Африці чи Азії був би корисний для України.
Тож у цій ситуації будь-які поради є дуже суб’єктивними. Просто ніхто з нас, українців, з таким ще не знайомий.
Три першочергові тези:
1. Для пораненого чи хворого в надзвичайних умовах загальні правила виживання набагато важливіші за нюанси надання власне медичної допомоги.
Міркування безпеки потерпілого та його оточення, елементарні правила поведінки під час військових дій, у захопленому місті, при перебуванні в лісі, горах є першочерговими.
От тільки лікарі тут не є експертами. Сяк-так допомагатиме туристичний досвід. Тому не говоріть із лікарями про таке. Будуть фантазувати, та переповідати десь прочитане.
2. Ми не знаємо, до чого саме готуватися.
До перебування в мегаполісі в умовах воєнного стану? До евакуації та мандрівки полями-лісами? А ще – ми не знаємо, як довго нам доведеться бути в таких "надзвичайних" умовах.
Відтак, ми не знаємо, яку аптечку збирати. Та і яку б не зібрали, навіть лікарня не завжди в змозі допомогти. Годі й казати про польові умови.
Тому говорячи про медичне забезпечення, будемо виходити з міркувань "без чого точно не можна обійтись" та "чим ми вміємо користуватись". Термометр потрібен? А апарат, що виконує аналізи крові?..
3. І склад аптечки, і тематика курсів не в змозі охопити все, що може з нами статися.
Тому треба готуватися до того, що "напевне станеться" – себто до того, що стається "часто". А також до того, що "стається рідше, але є дуже загрозливим, проте виліковним".
Але, передусім, давайте уявно перенесемося з лікарень та поліклінік – до лісу чи гір, для початку. Готові?
Уявімо, що в потерпілого дійсно сталася зупинка дихання та серцевої діяльності. Один із двох способів штучного дихання – метод Сильвестра, розставляння в сторони та притискання до грудей рук потерпілого – нам точно не допоможе, його вже півстоліття ніхто не використовує через неефективність.
Але навіть якщо допомогу надаватиму я особисто, бездоганно володіючи технікою штучного дихання та непрямого масажу серця, мене "вистачить" хвилини на 2-3. Далі я просто фізично не зможу працювати ефективно! Оживлення – це виснажлива, напружена робота.
Тож не тішитимемо себе ілюзіями та не витрачаймо час інструктажів намарно. Будьмо реалістами.
Упевнений, "перша медична" має передусім розглядати ситуації "щоденні".Пригадайте, скільки разів кожен із вас бачив зупинку серця? А порізаний палець чи опік? Відчуваєте різницю?
Проте, є речі, медичні вмілості, котрі справді рятують життя, хоча є нескладними у виконанні. І якщо такі вміння знадобляться лише раз у житті, цього достатньо, щоб їх опанувати.
Ось про це й поговоримо далі – аптечка та перша медична.
При зомлінні людина блідне, з'являється холодний піт, запаморочення, різка слабкість, людина непритомніє. Дихання та серцебиття не порушуються.
Що робити?
1) Покласти потерпілого на спину, горизонтально, з дещо піднятими ногами.
2) Розстібнути комір чи звільнити від одягу, що стискає.
3) Забезпечити доступ свіжого повітря, якщо це сталося в приміщенні.
4) Обтерти обличчя, шию хусткою, змоченою в холодній воді.
Якщо зомління спричинене перегріванням у приміщенні – одразу винести потерпілого на свіже повітря. Якщо ж перегрівання сталося надворі – занести потерпілого в прохолодне приміщення чи в тінь. Крім указаних заходів, дати пити вдосталь холодної води чи холодних напоїв – але! – лише тоді, коли потерпілий опритомніє та зможе сидіти.
Зазвичай, швидко настає покращення самопочуття, і вказаних заходів цілком достатньо.
Лікар потрібен, якщо: 1) самопочуття не покращується протягом 7-10 хвилин; 2) наявні будь-які ознаки, за якими можна запідозрити якісь захворювання – головний біль, біль у грудях, животі тощо.
Що робити?
1. Посадити потерпілого. Голову дещо нахилити вперед.
2. Затиснути ніздрі, стискаючи ніс із боків пальцями на 10 хвилин.
3. Після зупинки кровотечі не видаляти згортки крові, уникати посиленого носового дихання, фізичних навантажень протягом кількох годин.
Лікар потрібен, якщо: 1) кровотеча не спиняється протягом 15 хвилин; 2) кровотеча неодноразово повторюється; 3) кровотеча є наслідком значної травми голови; 4) кровотеча значна та супроводжується стіканням крові по задній стінці глотки.
При значній кровотечі, котра не спиняється вказаним способом та неможливості швидкого надання лікарської допомоги, ніздрі потерпілого необхідно по можливості глибоко та щільно заповнити смужками бинта довжиною 25-30см та 1,5 см завширшки. Зважати, щоб потерпілий не захлинувся кров'ю, яка стікає в глотку. Негайно транспортувати до лікарні.
Що робити?
1. Негайно промити око великою кількістю води – чим більше, тим краще – або під проточною водою.
2. Накласти чисту пов'язку.
3. Дати знеболюючі ліки.
4. Якомога швидше транспортувати до лікарні.
При найрізноманітніших травмах ока потерпілого турбують біль, сльозотеча, крововилив в око, крововиливи та набряк повік. Можливе погіршення зору травмованого ока. Консультація лікаря при будь-яких ушкодженнях ока є дуже бажаною.
Що робити?
1. Закапати в око розчин сульфацилу-натрію (альбуциду).
2. Накласти чисту пов'язку.
3. Дати знеболюючі ліки.
При погіршенні зору травмованим оком негайне транспортування до лікарні є обов'язковим. При підозрі на поранення, розрив очного яблука потерпілого транспортують на ношах.
При потраплянні в око стороннього тіла:
1. Промити око великою кількістю води. Інколи цього буває достатньо для видалення стороннього предмета.
2. Почергово вивертаючи повіки, знайти стороннє тіло. Якщо воно є м'яким, наприклад, дрібна комаха – спробувати видалити кінчиком згорнутої хустини, не інакше!
Якщо стороннє тіло є твердим – піщинка, метал, деревина – видаляти його небезпечно. Тоді в око закапують розчин альбуциду, накладають пов'язку, транспортують до лікарні. Те саме слід зробити, якщо м'яке стороннє тіло за якихось причин не видаляється.
Що робити?
1. Вивести потерпілого із зони небезпеки, загасити одяг, що горить.
2. Негайно, не знімаючи одягу, занурити обпечену ділянку тіла в холодну воду на 15-30 хвилин – це суттєво зменшить біль та зменшить обсяг ураження.
3. Не припиняючи охолодження водою, обережно звільнити уражену ділянку від одягу, його краще не знімати, а розрізати. Ділянки одягу, що прилипли до шкіри, не віддирати, а обрізати по краях, залишаючи на місці.
3. Дати будь-які знеболюючі засоби з аптечки.
4. Накласти чисту, суху пов'язку, не туго, для запобігання потрапляння в рану бруду. Уражену кінцівку знерухоміти.
5. Дати багато пити солодкого чаю, води.
6. Вирішити питання про необхідність транспортування потерпілого до лікарні.
Заборонено вживати алкоголь! Не можна відривати шматки одягу, що прилипли – їх треба залишати під пов'язкою. Небажано проколювати пухирі на шкірі. Бажано залишати обпечену шкіру не змащеною. Неправильне використання протиопікових засобів лише зашкодить!
Для лікування незначних, поверхневих опіків зазначених заходів цілком достатньо. При глибших опіках, коли на обпеченій шкірі з'являються пухирі, бажаною є консультація лікаря.
Лікар потрібен якщо: 1) опік глибокий – шкіра набуває білястого, жовто-коричневого чи чорного кольору, втрачає больову чутливість; 2) опік значний – площа опіку приблизно дорівнює площі десяти долонь потерпілого; 3) незалежно від глибини, опік розташований на обличчі та шиї, на кистях, на ступнях чи на статевих органах; 4) опіки відкритим вогнем отримані в закритому приміщенні – є велика ймовірність ураження дихальних шляхів димом; 5) за будь-яких обставин, якщо стан потерпілого не покращується.
Підчас транспортування до лікарні потерпілому треба давати знеболюючі, давати багато пити.
Що робити?
1. Найважливіше – негайно промити уражену шкіру великою кількістю води. Бажано тримати місце опіку під проточною водою щонайменше 20 хвилин.
2. Зняти з потерпілого одяг, на який потрапила їдка рідина.
3. Після ретельного промивання, допомога надається як при звичайному опіку.
4. По можливості – транспортувати потерпілого до лікарні.
Суворо заборонено промивати уражену шкіру оцтом, розчином соди, лимонною кислотою, тощо!
Наступного разу розберемо, яку першу допомогу можна надати в польових умовах при різноманітних механічних ранах, розтягненнях, переламах, а також що робити при переохолодженні.
Тож у цій ситуації будь-які поради є дуже суб’єктивними. Просто ніхто з нас, українців, з таким ще не знайомий.
Три першочергові тези:
1. Для пораненого чи хворого в надзвичайних умовах загальні правила виживання набагато важливіші за нюанси надання власне медичної допомоги.
Міркування безпеки потерпілого та його оточення, елементарні правила поведінки під час військових дій, у захопленому місті, при перебуванні в лісі, горах є першочерговими.
От тільки лікарі тут не є експертами. Сяк-так допомагатиме туристичний досвід. Тому не говоріть із лікарями про таке. Будуть фантазувати, та переповідати десь прочитане.
2. Ми не знаємо, до чого саме готуватися.
До перебування в мегаполісі в умовах воєнного стану? До евакуації та мандрівки полями-лісами? А ще – ми не знаємо, як довго нам доведеться бути в таких "надзвичайних" умовах.
Відтак, ми не знаємо, яку аптечку збирати. Та і яку б не зібрали, навіть лікарня не завжди в змозі допомогти. Годі й казати про польові умови.
Тому говорячи про медичне забезпечення, будемо виходити з міркувань "без чого точно не можна обійтись" та "чим ми вміємо користуватись". Термометр потрібен? А апарат, що виконує аналізи крові?..
3. І склад аптечки, і тематика курсів не в змозі охопити все, що може з нами статися.
Тому треба готуватися до того, що "напевне станеться" – себто до того, що стається "часто". А також до того, що "стається рідше, але є дуже загрозливим, проте виліковним".
Але, передусім, давайте уявно перенесемося з лікарень та поліклінік – до лісу чи гір, для початку. Готові?
Уявімо, що в потерпілого дійсно сталася зупинка дихання та серцевої діяльності. Один із двох способів штучного дихання – метод Сильвестра, розставляння в сторони та притискання до грудей рук потерпілого – нам точно не допоможе, його вже півстоліття ніхто не використовує через неефективність.
Але навіть якщо допомогу надаватиму я особисто, бездоганно володіючи технікою штучного дихання та непрямого масажу серця, мене "вистачить" хвилини на 2-3. Далі я просто фізично не зможу працювати ефективно! Оживлення – це виснажлива, напружена робота.
Тож не тішитимемо себе ілюзіями та не витрачаймо час інструктажів намарно. Будьмо реалістами.
Упевнений, "перша медична" має передусім розглядати ситуації "щоденні".Пригадайте, скільки разів кожен із вас бачив зупинку серця? А порізаний палець чи опік? Відчуваєте різницю?
Проте, є речі, медичні вмілості, котрі справді рятують життя, хоча є нескладними у виконанні. І якщо такі вміння знадобляться лише раз у житті, цього достатньо, щоб їх опанувати.
Ось про це й поговоримо далі – аптечка та перша медична.
Зомління, непритомність
До зомління можуть призвести перегрівання, перебування в душному приміщенні, емоційні чинники тощо. Інколи, непритомність може бути проявом серйозних захворювань.При зомлінні людина блідне, з'являється холодний піт, запаморочення, різка слабкість, людина непритомніє. Дихання та серцебиття не порушуються.
Що робити?
1) Покласти потерпілого на спину, горизонтально, з дещо піднятими ногами.
2) Розстібнути комір чи звільнити від одягу, що стискає.
3) Забезпечити доступ свіжого повітря, якщо це сталося в приміщенні.
4) Обтерти обличчя, шию хусткою, змоченою в холодній воді.
Якщо зомління спричинене перегріванням у приміщенні – одразу винести потерпілого на свіже повітря. Якщо ж перегрівання сталося надворі – занести потерпілого в прохолодне приміщення чи в тінь. Крім указаних заходів, дати пити вдосталь холодної води чи холодних напоїв – але! – лише тоді, коли потерпілий опритомніє та зможе сидіти.
Зазвичай, швидко настає покращення самопочуття, і вказаних заходів цілком достатньо.
Лікар потрібен, якщо: 1) самопочуття не покращується протягом 7-10 хвилин; 2) наявні будь-які ознаки, за якими можна запідозрити якісь захворювання – головний біль, біль у грудях, животі тощо.
 |
Носова кровотеча
Носова кровотеча виникає при травмах носа, а також може з'являтися самостійно при певних захворюваннях. Проте, досить часто носова кровотеча виникає без видимої причини.Що робити?
1. Посадити потерпілого. Голову дещо нахилити вперед.
2. Затиснути ніздрі, стискаючи ніс із боків пальцями на 10 хвилин.
3. Після зупинки кровотечі не видаляти згортки крові, уникати посиленого носового дихання, фізичних навантажень протягом кількох годин.
Лікар потрібен, якщо: 1) кровотеча не спиняється протягом 15 хвилин; 2) кровотеча неодноразово повторюється; 3) кровотеча є наслідком значної травми голови; 4) кровотеча значна та супроводжується стіканням крові по задній стінці глотки.
При значній кровотечі, котра не спиняється вказаним способом та неможливості швидкого надання лікарської допомоги, ніздрі потерпілого необхідно по можливості глибоко та щільно заповнити смужками бинта довжиною 25-30см та 1,5 см завширшки. Зважати, щоб потерпілий не захлинувся кров'ю, яка стікає в глотку. Негайно транспортувати до лікарні.
Травма ока
Хімічні опіки ока виникають при випадковому потраплянні в очі подразнюючих речовин – кислот, лугів, розчинників, побутових хімікатів тощо.Що робити?
1. Негайно промити око великою кількістю води – чим більше, тим краще – або під проточною водою.
2. Накласти чисту пов'язку.
3. Дати знеболюючі ліки.
4. Якомога швидше транспортувати до лікарні.
При найрізноманітніших травмах ока потерпілого турбують біль, сльозотеча, крововилив в око, крововиливи та набряк повік. Можливе погіршення зору травмованого ока. Консультація лікаря при будь-яких ушкодженнях ока є дуже бажаною.
Що робити?
1. Закапати в око розчин сульфацилу-натрію (альбуциду).
2. Накласти чисту пов'язку.
3. Дати знеболюючі ліки.
При погіршенні зору травмованим оком негайне транспортування до лікарні є обов'язковим. При підозрі на поранення, розрив очного яблука потерпілого транспортують на ношах.
При потраплянні в око стороннього тіла:
1. Промити око великою кількістю води. Інколи цього буває достатньо для видалення стороннього предмета.
2. Почергово вивертаючи повіки, знайти стороннє тіло. Якщо воно є м'яким, наприклад, дрібна комаха – спробувати видалити кінчиком згорнутої хустини, не інакше!
Якщо стороннє тіло є твердим – піщинка, метал, деревина – видаляти його небезпечно. Тоді в око закапують розчин альбуциду, накладають пов'язку, транспортують до лікарні. Те саме слід зробити, якщо м'яке стороннє тіло за якихось причин не видаляється.
Опіки
Опіки з'являються в результаті дії на шкіру гарячої рідини, пари, розпечених предметів, відкритого вогню, сонячних променів тощо.Що робити?
1. Вивести потерпілого із зони небезпеки, загасити одяг, що горить.
2. Негайно, не знімаючи одягу, занурити обпечену ділянку тіла в холодну воду на 15-30 хвилин – це суттєво зменшить біль та зменшить обсяг ураження.
3. Не припиняючи охолодження водою, обережно звільнити уражену ділянку від одягу, його краще не знімати, а розрізати. Ділянки одягу, що прилипли до шкіри, не віддирати, а обрізати по краях, залишаючи на місці.
3. Дати будь-які знеболюючі засоби з аптечки.
4. Накласти чисту, суху пов'язку, не туго, для запобігання потрапляння в рану бруду. Уражену кінцівку знерухоміти.
5. Дати багато пити солодкого чаю, води.
6. Вирішити питання про необхідність транспортування потерпілого до лікарні.
Заборонено вживати алкоголь! Не можна відривати шматки одягу, що прилипли – їх треба залишати під пов'язкою. Небажано проколювати пухирі на шкірі. Бажано залишати обпечену шкіру не змащеною. Неправильне використання протиопікових засобів лише зашкодить!
Для лікування незначних, поверхневих опіків зазначених заходів цілком достатньо. При глибших опіках, коли на обпеченій шкірі з'являються пухирі, бажаною є консультація лікаря.
Лікар потрібен якщо: 1) опік глибокий – шкіра набуває білястого, жовто-коричневого чи чорного кольору, втрачає больову чутливість; 2) опік значний – площа опіку приблизно дорівнює площі десяти долонь потерпілого; 3) незалежно від глибини, опік розташований на обличчі та шиї, на кистях, на ступнях чи на статевих органах; 4) опіки відкритим вогнем отримані в закритому приміщенні – є велика ймовірність ураження дихальних шляхів димом; 5) за будь-яких обставин, якщо стан потерпілого не покращується.
Підчас транспортування до лікарні потерпілому треба давати знеболюючі, давати багато пити.
Хімічні опіки
Хімічні опіки виникають при потраплянні на шкіру концентрованих кислот чи лугів. При цьому з'являються біль та ураження шкіри в місці дії їдкої рідини.Що робити?
1. Найважливіше – негайно промити уражену шкіру великою кількістю води. Бажано тримати місце опіку під проточною водою щонайменше 20 хвилин.
2. Зняти з потерпілого одяг, на який потрапила їдка рідина.
3. Після ретельного промивання, допомога надається як при звичайному опіку.
4. По можливості – транспортувати потерпілого до лікарні.
Суворо заборонено промивати уражену шкіру оцтом, розчином соди, лимонною кислотою, тощо!
Наступного разу розберемо, яку першу допомогу можна надати в польових умовах при різноманітних механічних ранах, розтягненнях, переламах, а також що робити при переохолодженні.
Немає коментарів:
Дописати коментар