І знову про комісії селищної ради або куди ж подіти тих ветеранів?

       Що ж, 26 березня 2018 року відбулася друга серія засідань комісій, що передують шостій сесії селищної ради. О 15 годині відбулося засідання двох комісій чи то спільних чи то ні, було до кінця незрозумілим, але менше з тим. Комісії з законності та бюджету і фінансів нарешті спробували розглянути подані проекти рішень. Друга серія звичайно не була схожа на першу, але сумбуру море, він нікуди не зникає. І вже початок розгляду занурив депутатів у безглузді балачки про те, про що вони особливо не мають уявлення. Про що йдеться? Другим питанням порядку денного засідання комісій було питання погодження Програми підтримки районної ветеранської організації.

15-20 хвилин говорили ні про що в контексті ветеранської організації, говорили балакали і добалакались до того, що треба затвердити для громадської організації штатний розпис, що треба її перереєструвати, що треба ще якусь маячню зреалізувати і ще там щось, що комусь прийшло на думку. Я спробував вставити репліку, щоб зупинити ту безглузду балачку, але куди там, що там ті папєрєдніки, щось там мліють. Не те, що зараз – всі спєци, фінансисти, керівники, обізнані особи. Але варто знову ж наголосити, що перед тим як балакать, треба краще почитати хоч щось, і Податковий кодекс – це не Бюджетний, про це треба завжди пам’ятати. І виконуючи побажання окремих сучасних обранців, що нарікають, що ми тут у фейсбуках та блогах пишем що попало, а не даємо готових рецептів до дій, як виняток дам посилання на відповідні норми, щоб більше не товкли намарно воду в ступі, і не продукували всіляких дурних думок. А то добалакались до того, що ветерани залишаться без світла та гуртків, а це вже дуже серйозні електоральні втрати.

      Так от, у відповідності до підпункту е) пункту 3 статті 91 Бюджетного кодексу України (далі БКУ) з будь якого місцевого бюджету можуть здійснюватися видатки на:

е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування;

При цьому  ветеранські організації є громадськими організаціями і не є бюджетними установами, а відповідно і не є розпорядниками коштів. Відповідно вони є одержувачами коштів. (дивись статтю 2 БКУ:

38) одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;

47) розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету;).

Далі бюджетний процес передбачає у відповідності до статті 22 наступне:

6. Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Ну і насамкінець як завершальна стадія бюджетного процесу:

Стаття 43. Казначейське обслуговування бюджетних коштів

1. При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1)             розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

Так от, незрозуміло, що сучасні світила місцевого самоврядування хотіли досягти своїми балачками, може і справді зарубати вєтєранам гуртки та зібрання, але як видно з вище викладених норм БКУ, механізм використання коштів для ветеранських організацій чітко виписаний, за затвердженням програми необхідно затвердити план використання бюджетних коштів і вперед, і не суть важливо на що саме використовуються кошти на зарплату чи на електроенергію, основне те, що ці кошти йдуть на потреби даної ветеранської організації. Таким чином варвинські ветерани фінансувалися кільканадцять років перед цим, тільки з районного бюджету. Мене дивує чому керівник фінансового відділу сидів мовчки і не реагував на ці всі балачки з штатними розписами і так далі, невже вона теж не обізнана з цим. Я трохи розгубився чесно кажучи. Розгубилась була і керівник ветеранів, яка і нарікала на відключення електроенергії, бо немає чим платити, а далі прийдеться всі гуртки зарубати. Ситуацію розрядив керівник фракції Аграрної партії, окремий раз наголосивши, що пенсіонерами та ветеранами ніхто окрім цієї організації не займається, тому давайте затвердимо програму хоч як-небудь, а там далі нехай і розбираються як це оформити. Після цього заряду оптимізму депутати трохи оговталися і щось там проголосували.

    Так що шановна громадо ми і далі можемо спостерігати трохи несерйозне відношення і депутатів, і працівників апарату селищної ради до своїх обов’язків, витрачання купи часу на балачки ні про що, на вигадування якихось схем чи ще чогось там. І як на мене, причиною цьому є завищена самооцінка та занижене відчуття ситуації та такту. Окремо з цього варто виділити і відсутність когось чи чогось, що б об’єднувало і координувало всі процеси в ОТГ, керівника немає, а є якась бутафорія. Це було видно і не тільки з розгляду цього питання, а й інших на цьому засіданні. Про що ми повідомимо Вас трохи пізніше. Слідкуйте за публікаціями.

27.03.2018

Павленко Дмитро