Лікарня чи госпіс?

    У п’ятницю 15 лютого 2019 року у залі засідань селищної ради відбулося засідання бюджетної комісії. Зібрання було велелюдним, окрім депутатів та чиновників Варвинської ОТГ, на це зібрання з’явилися керівники деяких районних бюджетних установ, голова районної ради та голова РДА. Я чесно кажучи трохи був і здивований  таким відвідуванням та ще й в такому складі. Чому так трапилося ми всі дізналися пізніше, але спочатку про інше.

   Комісія розглядала близько десяти питань порядку денного. І як на мою думку, в роботі комісії є відчутний прогрес, якщо раніше на засіданнях комісії озвучували хоч частину з того що розглядають, то цього разу практично під час розгляду кожного питання звучала фраза: «всім надсилалось, всі бачили, голосуємо». І якби депутат Неліпа не прочитав проекту положення про преміювання працівників відділу освіти то і по суті ніякого розгляду питань депутатами і не було б.

     Але найважливішим питанням порядку денного на думку чиновників та голови комісії було приймання у власність громади закладу оздоровлення дітей «Сонечко». Це питання розглядалося найдовше, якщо не рахувати перепалки стосовно спів фінансування установ, про яку буде йтися нижче. Вже десятий раз розглядають це питання 15 хвилин другий заступник селищного голови розповідала, як вони героїчно перераховували все майно, як його розкрадали, потім докупляли і так далі, а вони, наші славні чиновники, все це побачили, і не дали чиновникам з району те все вчинити. Але все таки сковорода кудись пропала. Сковорода, розумієте, якась велика, цінна сковорода, і я зрозумів, що якби не вона можливо «Сонечко» і не приймали на баланс ОТГ, але прийшлося, незважаючи на таку втрату. Більше того цілим хором мене просили щоб я про це написав. Я в них запитую, то чому ви не напишете? Зверніться до міліції, нехай вона приведе собаку і пошукає вам ту сковороду? А вони мені так ти напиши, і так далі. Шановні хто вам не дозволяє цього зробити? Що називається, диявол ховається в дрібницях, а не так собі. І довго та сковорода ще ходила по язиках поки вже вирішили проголосувати. Решта питань за винятком змін до бюджету голосувалися так, автоматично.

      Це що стосується загалом засідання комісії, але спочатку був розгляд змін до бюджету. І це насправді було визначальним та важливим в порядку денному, а не той серіал зі сковорідкою. Почали розгляд цього питання з короткої інформації що була викладена в пояснювальній записці.

      Потім депутати почали ставити питання, адже і справді з пояснювальної записки не зовсім зрозуміло, чому потрібно витрачати знову кошти на сміттєві баки, коли вони вже є передбачені в програмі благоустрою та в програмі поводження з відходами та на них згідно бюджету 2019 року виділено кошти, а на це чомусь знову виділяють кошти. Знову виділяються кошти на вуличне освітлення в Калиновицю та Леляки, хоча в грудні місяці на одному з засідань сесії урочисто заявляли про закінчення робіт. Виявляється роботи наче і закінчені, то просто гроші не заплатили. Але виникає питання, а не заплатили? Адже звіт про бюджет 2018 року ніхто не захотів читати та слухати і незрозуміло, якщо зробили роботу, що заважало заплатити кошти, адже вони були, що трапилося? Запитань більше ніж відповідей.

   І коли вже закінчилися запитання депутатів, не почувши інформації стосовно їх звернень почали ставити запитання гості з районних установ та голови. Першим розпочав Бакуменко П.І. і нагадав, що районна рада неодноразово зверталася стосовно спів фінансування придбання житла для лікарів, але у відповідь ніякої інформації немає. При цьому вже є домовленості і з лікарями, і розпочата процедура конкурсної закупівлі і так далі. А де ж ваша позиція? Коротко відповідь звучала так: у нас грошей немає. Коли будуть, то може дамо. Після довгої колотнечі хтось з селищної ради вигукнув, а ми купимо свою квартиру. То купуйте, хто ж вам заважає? Так ми в квітні, як з’являться гроші. А кому в квітні вона буде потрібна? І так далі по колу.

    В продовження теми слово взяв керівник районної лікарні Полонець Ю.М. і розповів про черговий етап медичної реформи, і як це пов’язано і з квартирами, і з лікарями, і з обладнанням, яке необхідно купувати. Адже зміни розпочнуться з 01 липня 2019 року, а відповідно вже в червні всім районним лікарням нададуть відповідний статус, або вони залишаться лікарнями, закладами які будуть надавати більш менш широкий спектр медичних послуг, виходячи з наявного персоналу, обладнання та фінансової спроможності, чи стануть якимись госпісами. І саме тому зараз гостро стоїть питання і квартир і залучення якомога більше спеціалістів, і потреби в купівлі нового обладнання. Але відповідь на всі ці аргументи була та сама, грошей немає, ми вам нічого не дамо. Саверську бідолаху так розтеліпало, що посягають начебто на її гроші, що її понесло і полилася маячня знову про 13,9 млн, і про те, що вона у всіх питала у області, і ніхто нікому грошей не дає або зовсім не дає, он Борзна не дає.

 Голова бюджетної комісії почав розповідати, що районне керівництво стримує села до об’єднання з Варвинською ОТГ, а в нас велика реверсна дотація, і тому в нас мало грошей, а ви тут прийшли грошей просити, йдіть агітуйте за об’єднання. Саверська підтримала, так ідіть агітуйте, а не ходите тут гроші випрошуєте.

Після цього голова РДА Доля Л.В. спробувала нагадати про основний принцип реформування місцевого самоврядування, який базується на трьох складових: бюджет, повноваження та відповідальність, але кому ті принципи потрібні – грошей немає, ми їх не дамо, і взагалі, що ви хочете і хто ви такі.

Керівник соціального центру з допомоги сім’ям, що потрапили в скрутне становище також спробувала щось зауважити, що як бути працівникам без зарплати, та як бути тим сім’ям? Але кому вони потрібні. Запропонований проект змін до бюджету, без видатків на спів фінансування районних установ проголосований більшістю членів комісії і на тому все скінчилося. Гості засідання билися лобами в стіну тупості, дурості та байдужості. Ні Саверська, ні голова бюджетної комісії Гармаш В.І ні решта депутатів, за винятком Мелащенка І.І. та Цопи М.М., не сприймали та не розуміли ні аргументів, ні обставин в які ведуть, як працівників установ так і цілі галузі, які ці працівники представляють. При цьому по Варві розносять балачки, що це Доля не хоче домовлятися із Саверською, бо ще й досі вибори на думці і так далі. Тобто про суть питань ніхто не береться говорити, а все виводиться на манівці і просто забалакується всілякою дурнею. Мені невідомо як всі районні керівники сприйняли цю перепалку, але частина з них, так мені здалося, остаточно переконалася в неадекватності персонажів, які представляють Варвинську ОТГ. І я маю на увазі як чиновників на чолі з Саверською, так і депутатів відповідних фракцій на чолі з своїми керівниками чи їх підручними. Наступний етап це розуміння та прозріння варвинчан. Так, це важкий процес, але його потрібно пройти, інакше Варва перетвориться на теперішні Дащенки. І якщо наприклад від неотримання коштів на утримання бібліотеки її тимчасово можна закрити та передати в ОТГ, а в Терцентрі вимушено потрібно звільнити працівників, які обслуговують Варву, Леляки та Калиновицю, і потім чиновники ОТГ втілять свою мрію зі створення свого Терцентру, то з лікарнею так просто все не вийде. Вже влітку лікарня як така може втратити статус та перетворитися на невідомо який заклад, відповідно і втратяться і робочі місця для лікарів, лікарняні ліжка і можливість варвинчанам отримувати послуги тут у Варві, а відповідно і кошти медичної субвенції, а як наслідок скорочення медичного персоналу (а це не 10, а всі 100 та більше працівників) та відповідно відрахування до бюджету. І цей процес якщо розпочнеться повернути його назад не буде можливості.

17.02.2019

Павленко Дмитро