Заголовок цього допису не з’явився ні
звідки, це слова Саверської по відношенню до Юрія Булави з відомого відео від
19 лютого, але чомусь більшість присутніх в тій залі мабуть сприйняли це по
відношенню до себе, про що свідчив гул та сміх в залі. І щоб там після цього
селищний голова не вєщала, щоб вже не брехала, але більшість присутніх це
відразу відчула, бо це атмосферне явище, це миттєве відчуття, яке не могли
відчути хіба що глухі, сліпі і повністю позбавлені відчуттів особи. Так,
шановні, це відношення до всіх нас, решти, хто не відноситься до свити, обслуги
та інших блазнів та лихо ботів. Ви боїтеся це усвідомити, ну що ж, тіште себе
ілюзіями далі.
Але це відомо давно, не про це хотілося б
написати, хоча ситуація дуже гарно все показала. Хотілося трохи підвести
підсумки цієї всієї колотнечі та розставити певні акценти.
Можливо комусь збоку може здатися що
почалося все з тієї зустрічі 19 лютого 2019 року, яку ми можемо побачити на
цьому відео
Але нажаль все
почалося дуже давно все дуже задавнено, тому і є така зухвалість в поведінці
наших славних чиновників. Якщо не заглиблюватися взагалі в природу цих явищ, а
зупинитись суто на цій ситуації, то загалом можна сказати, що ця історія
почалася ще рік тому, коли затвердили бюджет на 2018 рік, і де так само були
передбачені кошти частково на всі установи, які мали б спів фінансуватися з
двох бюджетів. Потім цілий рік тривала колотнеча, і фінансування видавлювали по
копійці, до речі про що я неодноразово писав. Тоді на початку цієї історії все
ховали за ширмою балачок, що нас там дурять, там мертві душі і так далі. При
цьому ніхто ні з депутатського корпусу, ні з чиновників ОТГ не збирався та й не
зібрався сісти та розібратися хто там куди і як дурить. Бо то була проста
ширма, яка під тиском обставин зірвалася, і з рота вилізло оте – ви не з наших.
Саме це і є головною причиною за якої ніхто там у Саверської не збирається
зрозуміти, чому потрібно здійснювати спів фінансування бібліотеки, тер центру
чи лікарні. То не наше. І більшість варвинчан не можуть зрозуміти, чому наші
славні чиновники не розуміють очевидних речей, хтось ще пробує пояснити, так це
ж установи куди ми ходимо, отримуємо послуги і так далі. Читайте заголовок,
шановні. Природа цієї поведінки полягає в тому, що владний стілець чи крісло
так само як і бюджет Саверська та компанія розцінюють як щось власне, як свою
власність. Селищний бюджет це гаманець Саверської та їхніх, а тут не з їхніх
прийшли і щось просять, чуже ж просять, рятуйте. І саме тому з’являються от
такі перли як наприклад лист до голови Чернігвської ОДА.
Саверська заявляє
пану Миснику, що їй особливо нічого втрачати. Безперечно, бо все що може бути
втрачено для людини, вона вже давно втратила, для людини я наголошую.
Обов’язок, який покладений на неї як посадову особу, і який вона взяла на себе
добровільно, з власної ініціативи, вона виконувати не збирається, а замінює це
поняттям – ми надали допомогу. Тобто вона з власної кишені надала комусь
допомогу. Зверніть увагу, не орган місцевого самоврядування направив кошти чи
виділив кошти з селищного бюджету до районного, а ми надали допомогу з власних
коштів з власної ініціативи, а не з обов’язку передбаченого законодавством.
Поряд з цим йде
постійне цитування Дудка, керівника Департаменту фінансів Чернігівської ОДА, що
він десь там щось сказав. При цьому Дудко висловив свою позицію у листі від
19.02.2019. Де загалом пояснив як має здійснюватись спів фінансування, і чому
це обов’язок, а не чиїсь хотєлки. Але що важить якийсь там лист для наших
славних чиновників на чолі з її величністю? А ні чого.
І це до речі
відповідальність в тому числі Дудка, бо це за його мовчазної бездіяльності
сільські недоумки по всій області бюджети розцінюють як власні кишені, і
розподіляють як кому заманеться. І при цьому прикриваються Дудком, так як
Саверська вчора на засіданні сесії, прямо заявила, що якби ми щось робили не
так, то Дудко зразу щось би зробив. А Дудко як Дудко, пише листи, треба йому ті
бібліотеки, тер центри та лікарні, він же ж не буде до них ходити. Він просто
ходить на роботу, для чого йому щось там ще й робити, хоча повноважень в цієї
посадової особи цілий вагон, в тому числі зупинка повністю бюджету та
бюджетного процесу при певних порушення бюджетного законодавства.
Підсумовуючи всю цю
історію. Нічого не скінчилося насправді, кошти для бібліотеки та тер центру
виділили на 2,5 місяці, і більше ні на жодну установу чи статтю видатків, і то
не зрозуміло на що саме. Впевненість, що бюджет це власна кишеня нікуди не
поділася. Кошти ці виділилися лише від страху і це повинен розуміти кожен. Але
чи так повинні вирішуватися питання таке, подібні до нього і взагалі будь які
питання?
Насправді все у
ваших руках, якщо хочете можете бути «не з наших» і продовжуйте далі чекати
манни з неба чи чергової подачки, яку хтось називає допомога, з барського
плеча. Вирішувати вам, і вже скоро, до речі, через півтора роки…
22.02.2019
Павленко Дмитро
Кинули кістку як собакам і всі по норам.далі чекатимуть поки в сраку півень не клюне і знову через 2місяці ой леле грабують..
ВідповістиВидалитиЧернігівщина досягла значного прогресу у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу. В рейтингу Regional Doing Business-2018 за цим показником маємо 6 місце проти 23-ї позиції у 2017 році.
ВидалитиПідтвердження такого результату – перевищення кількості новостворених суб’єктів підприємництва над кількістю тих, що припинили свою діяльність. В 1,5 разу більше зареєстровано юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – майже в 1,3 разу. Крім того, надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва у 2018 році склали майже 2,5 мільярда гривень – зросли в порівнянні з попереднім роком на 429,6 мільйона гривень.
Підприємці отримують підтримку з боку влади. Так, з 2014 року з обласного бюджету надано пільгові кредити на суму понад 5,2 мільйона гривень для підтримки інвестиційних проектів. Це дозволило створити та зберегти близько півтисячі робочих місць. Аби активізувати цей сектор економіки, Чернігівщина долучається до міжнародних проектів. Так, область є пілотною в рамках проекту міжнародно-технічної допомоги FORBIZ щодо підтримки розвитку МСП, а також однією із семи областей-учасниць проекту «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток польсько-українського економічного співробітництва»
– Розвиток малого та середнього бізнесу на Чернігівщині набирає обертів. Цей напрямок – один з пріоритетів Плану перспективного розвитку Чернігівщини на 2019-2021 роки, – зазначає директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Хомик. – Маємо амбітні ідеї – створити два дієвих інноваційних майданчики для розвитку бізнесу: Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів на базі Агенції регіонального розвитку, а також Хаб соціального партнерства, підприємництва та інституційного розвитку в приміщенні Обласного молодіжного центру.
На виконання Указу Президента України №17 від 22 січня 2016 року «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років», з нагоди відзначення 101-річниці бою під Крутами, 22 лютого на будівлі районної державної адміністрації урочисто відкрито меморіальну дошку на честь учасника українських визвольних змагань 1917-1921 рр., командира українського війська під час успішного бою під Крутами, уродженцю с. Дащенки Варвинського району Аверкію Матвійовичу Гончаренку.
ВидалитиЗахід проведено громадською організацією «Українська ініціатива» у співпраці з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, Варвинською районною державною адміністрацією, за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.
На урочистостях були присутні заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Наталія Романова, директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Олександр Левочко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, голова правління громадської організації «Українська Ініціатива» Юрій Косенко, керівництво районної державної адміністрації та установ району, громадськість Варвинщини.
Відновлення історичної правди є важливим завданням в наш час. Українські історики, науковці, громадські діячі проводять дуже велику пошукову та дослідницьку роботу, щоб відновити інформацію та гідно вшанувати пам'ять про наших земляків – борців за незалежність України, учасників Української революції 1917-1921 років. Одним з яких є легендарний сотник армії УНР Аверкій Гончаренко. Своє бойове завдання - затримати ворога під Крутами, сотник та ввірене йому зведене військове формування виконали з честю, надали гідну відсіч кількісно переважаючій більшовицькій армії. Згодом перебуваючи в еміграції за кордоном Аверкій Матвійович видав свої спогади, що стали основою відновлення історичної правди про Крутянський бій. Із тих спогадів стало відомо, що учасником бою під Крутами був і його молодший брат Федір Гончаренко – студент 3-ого курсу Київського університету Святого Володимира, якого було жорстоко страчено більшовиками серед інших полонених після бою на станції Крути. Ця трагічна загибель добровольців – студентів і гімназистів стала в історії України символом патріотизму і жертовності у боротьбі за її свободу.
Продовжилися урочистості в Будинку культури тематичною програмою та патріотичним концертом, який подарували солісти Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм
Проаналізувавши допис Павленка від 18.02 прихожу до висновку. що тільки дурень не зможе зрозуміти куди ми дійшли з отакими чиновниками ОТГ яких ми і обрали. Це позор. Якщо навіть голова бюджетної комісії Гавриш на цій же комісї меле що попали, але не посуті, виникає подив як ця людина працювала на держаній посаді. Настроїв членів комісії щоби не підтримали співфінансування бюджетних установ. Такою дурі світ не бачив. Звинувачує когось що недозволяє чи стримує від об"єднання сіл до Варви. Та хто довас дурнів приєднається, якщо саверська з такими як гавриш робили все щоб утворити откаку недолугу громаду під себе для свого отчення і лиш би мати владу.. А тепер бідкається що не вистачає коштів на ревесну дотацію та співфінансування бюджетним устаовам. А на премії та інші надбавки ти гармаш дозволим цим чиновникам. Чомуж ти гавриш не прорахував. Де ваша совість премиї 100% на весь бюджетний рік, а людям на зарплати не вистачає.
ВідповістиВидалитиОзнайомившись з другим дописом і побачивши відео- це жах. Не має епітетів як назвати оту челядь яку саверська привела до людей в зал. Хіба таких людей можна тримати на посадах. Ділять жителів Варви і їх працюючих на своїх і чужих. Через отаких пустих безвідповідальних чинуш і пропадає наша держава. Як гидко дивитись як цвіринчить дейнека та лущик. Як гидко дивитись, що всім роти затикають оці дівки твердолобі. Вони крім атетиту наживи більше нічого не бачать. Почули запах грошей і це їм головне, а люди це бидло для таких нікчем, якщо копійки віділи на фінансування. Як можна зрозуміти отих безтолкових посадовців ОТГ разом із гармашом, коли на бюджетній комісії, а потім і на сесії змінили думку і прийняли рішення на співфінансування бюджетних установ. Хто їм мізки промив що проголосували, чи почули гомінин людський в сторону саверської. Ой дограєтесь . Вас люди вже проклинають. Біда одна, що жителям селище доведеться терпіти понвд рік оцей набір не людських душ. Можуть не витримати.
Аве́ркій Матвійович Гончаре́нко (* 22 жовтня 1890, село Дащенки Лохвицького повіту Полтавської губернії, нині Варвинського району Чернігівської області — † 12 квітня 1980, США) — український військовик, командир українських частин у бою під Крутами.
ВидалитиБіографія
1912 року з відзнакою закінчив Чугуївське військове училище. Служив в одному з гвардійських полків російської армії.
Учасник Першої світової війни. Командував батальйоном. Капітан. Георгіївський кавалер — за бойові заслуги нагороджений хрестом святого Георгія.
1917 року викладав тактику в Київській школі прапорщиків.
У січні 1918 року — командир першого куреня першої юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького, керівник оборони Бахмача та станції Крут від більшовицького війська.
1918 року був військовим комендантом Подільської губернії, 1919 року — начальником канцелярії Головного отамана Симона Петлюри.
Після війни проживав у Галичині, де працював в українській кооперації.
У 1943—1945 роках Гончаренко — старшина Першої української дивізії Української національної армії (дивізія СС «Галичина»). Згадує ветеран дивізії «Галичина» Володимир Малкош:
«У 1943 році 53-річний полковник зголосився добровольцем до дивізії "Галичина" як один із перших старшин Армії УНР. Командування дивізії оберігало А. Гончаренка, зважаючи на його поважний вік та попередні бойові заслуги. Здебільшого він вишколював молодих вояків у запасному полку. Полковник пройшов із Дивізією всіма воєнними дорогами. Капітуляція гітлерівської Німеччини застала його на території Австрії. Завдяки рішучим діям А. Гончаренка велика частина (понад 2000 вояків) дивізії уникла оточення танковими частинами радянської армії та врятувалася від загибелі, здавшись у полон англійцям.»
Уряд УНР на еміграції удостоїв Гончаренка звання полковника.
Після Другої світової війни перебував на еміграції в США, де й помер 12 квітня 1980 року на дев'яностому році життя.
«А. Гончаренко провів свій життєвий шлях, допомагаючи другим порадою чи ділом, виявляючи порозуміння, а своїм оптимізмом та військовою професіональністю може вважатися зразком українського громадянина-військового».
«Із некролога»
Автор спогадів про бій під Крутами (опубліковано 1938 року у військовому журналі «За державність», який видавало Українське воєнно-історичне товариство у Варшаві).
Дивлячись на всіх цих Лущик і Дейнек стає зрозуміло що ситий голодного не розуміє...як зверхньо ці потвори дивились на людей...
ВідповістиВидалитиУ 1943—1945 роках Аверкій Гончаренко — старшина Першої української дивізії Української національної армії (дивізія СС «Галичина»)
ВидалитиНеобхідно довести людям Калиновиці та Леляків що їх використали.А ті в свою чергу розпочали проце відчуждення від такої ОТГ де Вони люди стали знаряддям для отримання отеговськими чинушами приференцій для себе та для вузького кола ср...лизів. А про Саверську та депутатів хай буде соромно виборцям.Одним словом шановні калинівчани та леляківці Вас зробили (не по Вашій волі)презервативом який уже нікому не потрібен.Подумайте про це.Не терпіть знущань кучкою чинуш Ви сильніші ските це Лайно з своїх плеч.
ВідповістиВидалитиЄ таке прислів"я бачили очі, що купували. от і придбали всяку срань.Дійсно стидно і позорно дивитись як Саверська і її челядь з ненависттю дивились на отих пристарілих людей. Ви чини, сядьте та проаналізуйте як ви вели себе з людьми, зробіть висновки поки не пізно. А Шкуліпа морду наїв, причепився до людини яка вірно і правдиво говорила. Яка тобі в біса різниця що це за людина і як говоре. А деж захисники Батьківщини, чи вони також гнилі.. А де ж аграрники з Гайдєм. Якщо порівняти рівень один що у Верховній раді, що у Варвинській селищній. Тільки там юлька щось про захист людей говоре, а тут іра мовчить мовби води набрала у рот. Бютвці що ви будете говорити біля палаток якщо не стоіте на захисті своєї громади, ви опуститесь зі своєю поведінкою нижче плінтуса. Необхідно Юлі про це доповідать.
ВідповістиВидалитиюля така сама
ВідповістиВидалитицікаве відео "Ви не наші, ви районні" .............. мені соромно, що я тут родився і мешкаю
ВідповістиВидалитиЮля Тимошенко то закликала. Іра Чаленко не буде закликати, бо танцює під Саверську. При перемозі Тимошенко, на місцях залишаться оц. танцюристи.
ВидалитиВам соромно, а саверській з її оточенням ні.Чиновники ОТГ- це нелюди.Їх поведінку на зібранні з людьми необхідно донести населенню через різні ЗМІ, явно що не районнки.
ВідповістиВидалити«Не реформи, а знущання», — кажуть люди на Чернігівщині
ВідповістиВидалити________________________________________
Центральне відділення «Укрпошти» у Носівці на Чернігівщині закрило двері. Всі працівники звільнилися за власним бажанням. Тепер тут не приймають листів, посилок і не проводять платежів.
За словами клієнтів, дві години на день тут лише видають посилки, які вже надійшли. Та й ця «розкіш» лише до визанченого терміну, а вже потім всі перелічені послуги можна буде отримати в Ніжині за... 28 кілометрів.
Сніжана БОЖОК,
"Біла Хата".