Про 25 сесію селищної ради.

 07 лютого 2019 року відбулася 25 позачергова сесія селищної ради. Це вже друге засідання сесії в цьому 2019 році. Ця сесія як і багато попередніх пройшла під загальним принципом поверхневості та одобрямса. Нічого нового та нічого цікавого особисто я не спостеріг, змін у підходах до розгляду питань не простежується. Сесії передувало засідання бюджетної комісії, де була розглянута значна частина порядку денного, про що і піде мова нижче

Із семи питань порядку денного, який анонсувався на цій сторінці, варто серед іншого відмітити перш за все питання змін до бюджету 2019 року, який приймали півтора місяці тому, та питання передачі ФАПів в Леляках та Калиновиці з комунальної власності району в комунальну власність ОТГ. Решта питань порядку денного по суті були або формальними або процедурними, то десь хтось там підмітає більше ніж йому платять, то архітектора ніяк не утрусять і так далі. Тож далі про основне.

 Зміни до рішення про селищний бюджет на 2019 рік, яке було прийняте 20 грудня 2018 року, вже потребує внесення істотних змін, які ви можете прочитати в пояснювальній записці.

Але загалом від пояснювальної записки питань лише додалося, тому її важко назвати пояснювальною. Так перший абзац пункту 1.1 передбачає виділення 450 тис. грн. на зарплату педагогічним працівникам загальноосвітніх закладів, і це тільки на перший квартал 2019 року, тобто до кінця року потрібно буде ще близько 1,5 млн. грн... На запитання, а чому ж так, це ж видатки, які забезпечуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету? Зала отримала відповідь, от так. Тобто відповіді немає. Саверська припустила, що це держава збирається зняти з себе таке зобов’язання, тому і не додає коштів, а готує місцеві бюджети до цих видатків. От таке, дурень думкою багатіє, мені здалося, що особливо ніхто цим питанням не цікавився та й не збирається цікавитись. Більше 50 тисяч грн.. планується використати на закупівлю предметів та матеріалів для прийому в першому ліцеї загальноукраїнських змагань з пішохідного туризму. Тільки от цікаво, а півтора місяці тому не знали, що цей турнір відбудеться, адже такі заходи плануються заздалегідь, але не в нас.

Ще один цікавий момент, зазначений в пояснювальній записці, стосується купівлі нового автомобіля для вивезення ТПВ (сміття). На запитання коли саме ці кошти планують використати, тобто коли буде здійснено закупівлю, чи принаймні розпочнеться процедура закупівлі, голова бюджетної комісії заявив про лютий, хоча селищний голова повідомила, що у відповідності до пропонованого рішення кошти акумулюються лише у квітні, тобто розпочати закупівлю можна буде лише в травні. Але чомусь голова бюджетної комісії читати рішення за яке проголосував не хоче, а заявляє, що кошти є, бо є перевиконання. Що ж поживемо подивимось, але це питання важливе, тому що КП «Господар» вже запустив процес розрахунку нових тарифів на вивезення ТПВ, і виглядає все так, що тариф розраховують на старе авто, а вже завтра кажуть що хочуть придбати нове авто, що має істотно зменшити витрати на вивезення ТПВ. Але Чомусь депутатам це не цікаво, не цікаво і голові бюджетної комісії, і голові фракції Аграрної партії. До речі голови іншої фракції вже давно не має на засіданнях, тому його позицію ми дізнатися не можемо, а інші депутати не виступають від імені фракції БЮТ.

Що стосується також розгляду питання бюджету, то на засіданні комісії депутатам знову заявили, що системи опалення варвинських дитсадків доживають  останні хвилини, було сказано, що вони вже всьо. Що таке всьо невідомо, але ця історія це наслідок бездумного витрачання коштів на ремонт систем опалення обох дитсадків без проектування проведення таких робіт. І от не пройшло і півроку, а вони вже всьо. До цього потрібно додати ще й те, що дитсадки у селах є насправді набагато проблемнішими, і не тільки системи опалення там допрацьовують свої останні дні.

Ну і стосовно питання сільських ФАПів. Це питання прийшов обговорювати і керівник комунальної установи первинної медицини Панченко В.І. Розгляд цього питання, виступ Панченка і подальше обговорення справили безпорадне враження всіх учасників цього обговорення, і питань під час цього знято не було, а от додалося їх достатньо. Суть цієї історії полягає в тому, що ще 28 грудня 2018 року Варвинська районна рада прийняла рішення про передачу сільських ФАПів у Леляках та Калиновиці. Пройшло з того часу 40 днів, але ніякого руху назустріч не відбулося. Цього разу на сесії більшість депутатів голосували проти надання згоди на передачу нерухомого майна, тобто ФАПів, з подальшою потребою вивчити питання. Але ж часу пройшло вже достатньо, вже потрібно надавати відповідь на звернення районної ради, а відповіді немає. Питання до розгляду знову ж готують лівою ногою. Якщо говорити про суть самої передачі, то це звичайно зняття районної ради з себе відповідальності з утримання нерухомого майна, яке має належати об’єднаній громаді. І в цьому випадку в нашої славної ОТГ відмова від цього майна буде по факту відмовою від своїх обов’язків. Ця історія це продовження більш широкої бюджетної історії, що почалася ще на початку 2018 року коли в селищному бюджеті було передбачено видатки зокрема і на медицину не в повній мірі, і весь 2018 рік йшла тяганина за надання цих коштів в повній мірі. Ця тяганина з подачі селищної ради перейшла і в 2019 рік, чого вартий лист селищного голови про надання субвенції лише на три місяці. А ця історія з ФАПами це прихід в сесійну залу дійсності, яка все одно про себе заявить. Так що не за горами зобов’язання які прийдеться на себе взяти, або ФАПи будуть неопалені та неосвітлені.

Обговорення історії з ФАПами вивели на поверхню і історію з фельдшерами та обслуговуванням населення конкретних сіл. Так нещодавно було звільнено фельдшера калиновицького ФАПу, як пояснив керівник комунального закладу, за віком та відсутністю багаторічного підтвердження кваліфікації. Натомість отримав запитання, а хто буде замість звільненого фельдшера? Відповідь була, що він вже призначений, він з Варви. Староста села був здивований, адже в селі про це ніхто не знає, зразу наступним питанням виникло обслуговування у вечірній чи навіть і нічний час, адже населення сіл переважно літнього віку. Але відповідь Панченка тільки збільшувала кількість запитань та поглиблювати несприйняття його виступу.

Підсумовуючи вище описане як загалом із засідання сесії так і під час обговорення двох основних питань, вважаю що дійсність все більше стукає в зачинені вікна та двері депутатської та чиновницької свідомості. Простору для дивитися, мовчати та мовчки чухати чуби все менше та менше, як буде розвиватися ця вся історія ми побачимо вже найближчим часом.

09.02.2019

Павленко Дмитро