Про чергову сесію селищної ради.

      05 жовтня 2017 року відбулася чергова сесія селищної ради, на розгляд якої було подано близько 15 основних питань та ще стільки ж земельних. Загалом сесія мало відрізнялася за своєю атмосферою від більшості попередніх. І найгострішим питанням серед інших було традиційно питання по дошкільним навчальним закладам, а також питання позбавлення селищного голови премії.

    Першим розглядалося питання внесення змін до рішення про селищний бюджет на 2017 рік, іншими словами про виділення коштів. І першим пунктом в цьому всьому було виділення коштів на премії працівникам ДНЗ до дня освіти та оплата за енергоносії, тобто за газ. Мої опоненти в цьому питанні, заховавшись за дітей, так як свого часу Путін у 2014 році розповідав про своїх солдат, які заховаються за жінок і дітей і будуть наступати, звинувачували мене та моїх колег і в власних амбіціях, і в тому, що діти мерзнуть із за мене і в інших бідах. Зважати на обставини та аргументацію ніхто не збирався. А суть питання в тому, що у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України, видатки на дошкільну освіту здійснюються з районного бюджету (стаття 89), або із селищного, але все одно за рахунок передачі коштів з районного до селищного бюджету за допомогою трансфертів, обсяг яких обраховується за формулою (кожен читач може сам переконатися в цьому). От є такі обставини, але ми ж хочемо, щоб по Конституції жив сусід, але не ми. І в цьому контексті зокрема і в селищній раді діють схемки. Придумали програму розвитку ДНЗ і фінансують видатки на ці всі потреби, що повністю суперечить законодавству. Безперечно дитсадки є власність громади, і за власника відповідає відповідний представницький орган – селищна рада, але за діючим бюджетним законодавством власник утримує матеріально-технічну базу, тобто будівлі, споруди тощо. Селищна рада повинна здійснювати ремонт, заміну окремих елементів, купівлю нового інвентаря чи обладнання, тобто утримувати комунальне майно; але не здійснювати видатки на дошкільну освіту – видатки на зарплату, енергоносії, харчування, відрядження тощо. До речі це не зовсім визнає голова РДА, мабуть що зовсім не визнає районна рада, і їхні адепти в селищній раді. Перш за все посадова особа, яка уособлює собою всю дошкільну освіту (на її думку, не на мою) також член бюджетної комісії. І що на комісії, що на сесії я вже стільки вислухав на свою адресу всілякої маячні, і нікого особливо не турбує, що видатки з селищного бюджету на ДНЗ за відповідною програмою є незаконними та є нецільовим використанням бюджетних коштів. Стосовно цього селищною радою було прийнято 22 червня 2017 року і відповідне рішення, де селищного голову зобов’язано внести на розгляд сесії зміни до відповідної програми, що повинно було на майбутнє остаточно вирішити питання з вилучення з програми тих норм, що суперечать законодавству. Окрім цього це питання безпосередньо пов’язано і з іншими питаннями видатків з бюджету. Так наші любітєлі дєтєй голосують завжди «за». За видатки на ДНЗ, за благоустрій, за підвищення зарплат, за видатки на будь що, потім кричать а чого на моїй вулиці не зробили ремонт? Але коли їх питаєш, а кошти в селищному бюджеті є на все те, що ви голосуєте, то вони тупо дивляться на тебе нічого не коментуючи. Шизофренія повна, там не те що роздвоєння, там розчетверення або ще й більше.

      От саме тому і я, і невелика частина моїх колег не голосували за ці видатки. І ніколи ми не зламаємо цієї ситуації, коли хтось зверху диктує, що має робити та чи інша громада і її представницький орган, куди та в який спосіб витрачати кошти і так далі. А тим більше ми не зламаємо ніякої такої ситуації, якщо в самому представницькому органі є велика частина як депутатського корпусу, так і апарату, який працює на сторонні сили, зокрема і на районну владу. А якщо і голова селища шукає легких стежок, і нічого не збирається змінювати, а чекає що воно і саме розсмокчеться, то нічого і говорити…

    Так, селищний голова вчиняла бездіяльність, чекаючи що саме розсмокчеться, нічого не робила. Рішення ради від 22 червня 2017 року «Про управління та фінансування ДНЗ в смт Варва» не виконала, дій відповідних не вчинила. Не дала розпорядження своїм підлеглим про підготовку проектів кошторисів на всі видатки на ДНЗ в смт Варва на 2017 рік, і подальшу подачу цих документів до РДА, про що просили селищного голову ще в середині липня. Не здійснила ніяких дій зі зміни мережі казначейського обслуговування, що також змусило б до певної реакція і районну владу. Нічого цього не було зроблено, ми чекаємо нового року, і може знову якось розсмокчеться, але більше всього нам знову будуть пропонувати стару схему – ось вам подачка, а решту самі фінансуйте, і з таким селищним керівництвом це все мабуть і відбудеться.

      Пакетом з коштами йшла і та програма, про яку я говорив вище, а також на пропозицію районної влади для передачі дитсадків було винесено питання і затвердження Положення про передачу комунальної власності. Але коли почали розглядати це питання виявилося, що і текст Положення не відповідає суті питання, і процедура розгляду такого Положення не дотримана (так як це регуляторний акт). Але і голова селища і секретар селищної ради відверто продовжували брехати з президії депутатам, що там все нормально, там все дотримано (намагаючись прикрити якість підготовки ними питань до розгляду сесії), поки голова РДА вже не перейшла на крик, що ви пропонуєте, це не можна голосувати, це порушення законності. Як результат так боролися за передачу, так готували рішення до розгляду, що отримали черговий пшик.

       Ще одне питання порядку денного також стосувалося дитсадків. Це питання виникло з домовленості селищного голови з керівництвом районної ради, яке просило Валентину Василівну скасувати один з пунктів заходів з об’єднання громад, які суперечать питанню передачі майна, зокрема і дитсадків. І знову пшик, і знову селищний голова сіла в калюжу. Під час розгляду цього питання, (яке винесла сама селищний голова, і проект рішення також подала вона) Саверська для себе з’ясувала, що за це питання голосувати не можна, тому і утрималася. От таке підготовлення питань, от таке розуміння ситуації, виносить питання на розгляд, а потім сама і не голосує, оце і докерувались.

     Підсумовуючи згадані вище питання, та і не згадані також, варто сказати, що всіх їх об’єднує одне –  низький рівень підготовлення проектів рішень та інформації до таких рішень, як результат неспроможність селищної ради відстояти свої позиції як в сесійній залі, так і поза нею, наприклад в судах; також неспроможність прийняти чіткого, законного рішення, яке не треба буде вже на наступну сесію або скасовувати, або переглядати. І я, і дехто з моїх колег роблять на кожній сесії зауваження з приводу якості роботи селищного голови та апарату селищної ради з підготовлення та проведення сесії селищної ради, як результат постійна ганьба яку ми бачимо на кожній сесії, і бачимо не тільки ми депутатський корпус, а й сторонні спостерігачі, і мені особисто вже не один раз дорікала за це і голова РДА, з претензією, невже там у вас немає кому підготувати рішення, зробіть що-небудь. І насправді в нас є лише один інструмент впливу на голову та апарат – це позбавлення премії. І саме тому я голосував за позбавлення премії на цій сесії, хоча мотивація депутата Остапця була трохи іншою. Це питання Остапець виніс в зв’язку з бездіяльністю Саверської з реєстрації виконавчого комітету селищної ради. І під час розгляду цього питання Саверська знову почала брехати, що робила все, навіть більше ніж могла, хоча при цьому з початку постановки цього питання була проти реєстрації виконкому. І знову депутатський корпус в переважній більшості не голосує за дане питання, не поважаючи в першу чергу себе, підставляючи себе під оту ганьбу, яку змушені терпіти кожну сесію, а результат один повна розгнузданість, як голови так і її команди, а для чого щось робити, що буде якийсь наслідок такої бездіяльності? Та ніякої, так як в державі і в цілому.

Амінь.

09 жовтня 2017 року

Павленко Дмитро