Про благоустрій у Варві

       В цьому дописі хочу розказати про загальні моменти цього чудєсного явища, не побоюся цього слова. Наше містечко не є винятком серед чисельних прикладів «наведення порядку» в Україні. Коли на фоні попереднього відносного безладу з’являються «світочі», які не жаліючи живота свого наводять порядок, і в принципі більше нічого не потрібно. Мабуть, найяскравішим прикладом цього в Україні є Харків. І до речі пересічні люди причетні до цього міста підтверджують це в розмовах, порівнюючи Харків сьогоднішній і 10-15 років тому.

Безперечно це явище присутнє, і люди які це роблять, «наводять порядки», щось роблять. Але тут виникає два моменти, по перше ніхто не розбирається із обставинами в яких перебували відповідальні особи 10-15 років тому і зараз; і другий момент в тому, що видатки на благоустрій це все таки проїдання грошей, і ці роботи самі в собі не є першочерговими для вирішення, благоустрій не вирішує питань розвитку та забезпечення майбутнього, не вирішує питання наповнення бюджету тощо. Якщо хтось вважає, що квіточки та лавочки, альтанки та бєсєдки вирішать питання наповнення бюджету чи працевлаштування звільнених заводчан, то нехай вважає. Але окрім окозамилювання нічого не відбудеться.

     Можна пояснити ці всі процеси на прикладі Варви. По перше візьмемо суспільно-політичний аспект здійснення благоустрою у Варві. Благоустрій це коньок селищного голови. Цим вона займається 90 % свого робочого часу. І в принципі поява її рейтингу це наслідок впровадження певних заходів з благоустрою. 

Тобто йде якийсь варвинчанин по центральній вулиці чи центральній площі дивиться навколо, квіточки, лавочки, смітнички. Ляпота, це все Валентина Василівна, все особисто, тільки вона. І тут десь нема про що спорити. Хоча, коли вона відчуває слизьке місце, невдалу лавочку поставили чи якусь бєсєдку, то Валентина Василівна не губиться, а зразу переводить стрілки: то не я, каже, то депутати. 

Звичайно, депутати не мають ніякого відношення ні до вибору місця лавочки ні до її вигляду, єдине що стосується їх – це виділення коштів загалом на благоустрій, а не на якусь конкретну лавочку, і це теж треба розуміти. І практично постійно це переведення стрілок працює, тобто є дуже багато полєзних ідіотів, які ведуться на все на світі, а потім розносять це по громаді. Окрім цього над цим працює і совєцька преса, що депутати винні у всьому, але поганому, бо депутати це загалом погано, вони нічого не роблять, але де беруться тоді погані лавочки та бєсєдки? Ну нічого не ясно.

      Так само не зовсім зрозуміло як діють і інші смислові конструкції. Наприклад повертаючись до замилування квіточками, лавочками, смітничками в центрі Варви, пересічний громадянин переміщуючись на свою вулицю, де немає твердого покриття, або воно з ямами в коліно, та й ще світла практично немає, то тут відразу з’являється і думка, як відповідь на ці всі негаразди. 

От бл..кий депутат не може дороги зробить. Але до чого тут депутат, ми ж вже вияснили, що депутати по суті нічим не займаються, то чому ж не має доріг??? Де ж Валентина Василівна самодержиця наша, чому ж вона не думає за Вас та Вашу вулицю? Шось не сходиться. Чому ж не робляться дороги, чому ж про це не пише, наприклад, совєцька преса, де ж дороги? А може вони не треба? 

Може нам достатньо буде квіточок, лавочок та смітничок? А бєсєдки? Чи може все таки дороги, а може водогони, чи очисні споруди, яких за твердженням директора КП «Господар» практично немає? Шановні варвинчани, що Вам потрібно???

      І от тут ми саме підходимо до другого аспекту благоустрою, до фінансово-організаційного. Як Вам здається шановні варвинчани де беруться квіточки, лавочки, смітнички? Вам же ж не здається що воно падає з неба, або це звичайний продукт життєдіяльності селищного голови, вона їх творить своєю уявою? 

Так от ці всі речі з’являються шляхом закупівлі товарів та послуг за кошти селищного бюджету. І в цьому році загалом на видатки з благоустрою передбачено близько 2,5 млн. грн. Це наприклад на 300 тисяч грн. більше ніж видатки на дороги, або вдвічі більше ніж видатки на реконструкцію водогонів. 

До чого я веду, я думаю всі розуміють, що бюджет не гумовий, і якщо ми більше тратимо на благоустрій значить ми менше тратимо на дороги чи водогони, чи на щось інше. Так що Вам панове більше треба: кілометр погонний лавочок, чи кілометр погонний відремонтованих доріг чи водогонів??? 

Ви вважаєте це Вас не стосується? Безпосередньо, шановні, ви ж доручили селищному голові повноваження проголосувавши на виборах, ви ніяк не реагуєте на ті чи інші її дії, все хороше – це вона працює, а все погане це депутати, які їй все заважають, як все просто. 

Але згодом благоустрій стане головним болем для всіх, тому що він не стане фетишом для всіх, таким яким він є для Валентини Василівни. І тоді, може, кожен і замислиться, а що і справді є пріоритетним?

     До речі, про попередника Валентини Василівни, пана Скудного, з яким завжди її порівнюють. Ми ж тоді не ходили по коліно в лайні, хоча серед варвинчан є стійкий стереотип, що Скудний взагалі нічого не робив. 

І тут я ніяким чином не збираюсь вибілювати пана Скудного, я теж вважаю що Саверська кращий за нього мер, але треба враховувати і те, що у Скудного на благоустрій у 2010 році було передбачено аж 188 тис. грн..

03 жовтня 2017   Павленко Дмитро