Варварський менеджмент

 У Чернігівські області є невелике селище Варва, засноване ще у ХІ столітті. Але цікаве воно не тільки цим, а ще й тим, що поруч з селищем знаходиться найбільший в Україні газопереробний завод – Гнідинцівський ГПЗ.

Цей ГПЗ один з найновіших в Україні, належить він «Укрнафті» і виробляє скраплений газ (якого, як відомо, у нас продукується набагато менше, ніж споживається – тому Україна в значній кількості імпортує скраплений газ з РФ). Газопереробний завод також готує нафту для подальшої переробки на НПЗ.

Поруч з Гнідинцівським ГПЗ знаходиться Леляківське газоконденсатне та інші перспективні родовища, що розробляються ПАТ «Укрнафта». ГПЗ має великий парк ємностей для зберігання готової продукції, під’їзні залізничні шляхи, у повному обсязі виконує виробничі завдання.

Ми маємо пишатися таким підприємством. Якби не один нюанс. «Укрнафта» закриває Гнідинцівський ГПЗ.

Ви запитаєте: «Що за маячня?». Сама зараз з цим розбираюся. Ось факти, які наразі відомі:

1. За останній рік з підприємства звільнено від 30 до 40% персоналу;

2. Приблизно рік тому Гнідинцівський ГПЗ очолив керівник іншого підприємства «Укрнафти» – Качанівського ГПЗ. А приведені ним фахівці почали вивчати на копіювати технологічні процеси Гнідинцівського ГПЗ на рідний Качанівський;

3. Качанівський ГПЗ менший за Гнідинцівський і не має залізничного сполучення, тобто має дорожчу логістику і додаткові умовно-постійні витрати через менші масштаби виробництва.

А ось питання до ПАТ «Укрнафта», які виникають, виходячи з комплексного погляду на ситуацію:

1. Доводилось чути, що практики роботи нового керівника Гнідинцівського ГПЗ на прізвище Кваша при виробництві скрапленого газу на Качанівському газопереробному заводі не відрізняються юридичною чистотою. Схоже декому вигідно, щоб такі практики були перенесені і на обсяги газу, що зараз виробляється під Варвою? На таких схемах, мабуть, збагатиться бенефіціар і менеджмент «Укрнафти», але що дасть зупинка виробництва газу працівникам Гнідинцівського ГПЗ, їхнім родинам і мешканцям Варви, бюджет якої в основному наповнювався ПДФО працівників заводу?

2. Які пропозиції у керівництва «Укрнафти» щодо подальшої зайнятості близько 800 працівників ГПЗ (крім некваліфікованого заробітчанства і злиденного безробіття)?

3. Чому за понад 10 років приватівського менеджменту на ПАТ «Укрнафта» найкращого виробника дефіцитної продукції в країні поставлено на межу закриття?

Я чекаю на переконливі відповіді від Роллінза та його «оновленої команди». Мені дуже хочеться вірити недавньому прес-релізу «Укрнафти» про те, що Гнідинцівський ГПЗ закривається з 21 травня на тимчасової ремонт, а не на вирізку на металобрухт. 

Але поки що більше я довіряю учасникам, як кажуть, найбільшого в історії Варви зібрання мешканців селища, на якому разом з Oksana Syroyid була присутня. Повні розпачу і злоби працівники ГПЗ розказували про зграї «металоломщиків», які почали злітатися у Варву і «вентилювати» ситуацію з закриттям ГПЗ.

Тримаємо ситуацію на контролі.

(І з цікавістю третій (!) тиждень продовжуємо очікувати на різке посилення корпоративного впливу НАК «Нафтогаз України» у ПАТ «Укрнафта» та блискавичної зміни «недержавницького» менеджменту на новий, реформаторський і проєвропейський, після блискучої судової перемоги НАКа у Лондонському арбітражі щодо акціонерної угоди «Укрнафти»).

Вікторія Войціцька