Про чиряк, бюджет та премії.

 На днях совєцька преса повідомила нам про те, що «потреба у діалозі визріває, як чиряк». Мова йшла про відсутність бюджету селища на 2018 рік та відповідно відсутність можливості фінансування бюджетних установ на території об’єднаної громади на даний момент. Безперечно чиряк визріває, тільки питання який і де?

       З передач сарафанного радіо стає відомо, що в сфері освіти, в середовищі працівників освіти, визріває як той чиряк, розуміння ситуації, яка утворилася після виборів до ОТГ, після початку діяльності нового старого керівництва селища. Але я повинен Вас трішки розбудити, і попередити, що це лише початок, і як на мене початок не дуже добрих і позитивних процесів. І особливо освітянам відсидітися не вийде, так що працювати прийдеться всім.

    Вже зараз зрозуміло, що в бюджетній сфері, в установах на території Варвинської ОТГ, незалежно від того в якому підпорядкуванні перебувають ті чи інші установи, авансових виплат по зарплаті за січень місяць не буде. Можливо, що не буде і зарплатні, або буде ну зовсім в кінці місяці. Незрозуміло як харчувати та перевозити дітей тощо. Чи нормальна це ситуація – безперечно ні! Чи можна було її уникнути – безперечно так!

   Чому утворилася така ситуація з селищним бюджетом? Тут є кілька чинників, як об’єктивних так і суб’єктивних. З одного боку можна сказати про те, що така ситуація стала причиною об’єднання громад, бо сталася така ситуація якої ніколи раніше не було, кошти державного бюджету направлені до ОТГ, ПДФО напрямлено в ОТГ, а установи залишились в районі; або прийняли погане рішення про об’єднання, треба було прийняти краще, і тому подібне. Як можна прокоментувати всі ті стереотипи?

 По перше, об’єднання це нова ситуація, але це не колапс, ця нова ситуація виписана на старих правилах, за якими можна і треба було грати, а не говорити про те, що не можна нічого зробити.

По-друге, рішення яке було прийняте, було найкращим для Варвинської ОТГ як такої, бо найменше сіл, але найбільше грошей, які надійдуть в бюджет, що може бути потенційно кращим? Завтра вже такої ситуації не буде. До прикладу: якщо завтра до Варви приєднається до прикладу Журавка, то ситуація зміниться до потенційно гіршої. Але це не основне, бо основним є те, як це об’єднання буде реалізоване. Хто, що і як буде робити – це те що є основним, тобто все буде залежати від ефективності дій нової влади в ОТГ та ефективності використання коштів бюджету.

Якщо говорити про плавний перехід від старих взаємин до взаємин в ОТГ, то тут є два шляхи, про які йшла дискусія в різноманітних колах та кабінетах. Перший варіант, який на сьогодні обстоюють в Варвинській РДА, відразу після виборів оперативно протягом 10-15 днів, незважаючи на свята та вихідні зверстати бюджет та згідно процедури його затвердити, наприклад 10 січня. Або діяти в інший спосіб, пропонований мною, до 01 січня старим складом ради затвердити звичайний селищний бюджет (не ОТГ), відразу після 01 січня на всі можливі термінові видатки в січні місяці спрямувати вільні залишки, яких після поганих старих депутатів залишилося близько 3 млн. грн., а вже нова рада, як правонаступник старої внесе всі відповідні зміни. І до речі, зміни стосовно бюджету можна було прийняти і в кінці січня чітко підготовивши, обговоривши та затвердивши без зайвих проблем. З такою пропозицією та запитаннями я десятки разів звертався усно, а вже потім звернувся і письмово.

Натомість і я, як на той час депутат, так і громада загалом, отримала зовсім інший, третій варіант – гуляйте рібята, ми формуємо бюджет, працюйте в борг – або не працюйте взагалі, ваші проблеми.

На мою думку тут причина одна, в одній конкретній посадовій особі. І коли я на сторінках цього блогу десятки разів говорив про самодєржавіє, як світогляд Валентини Василівни, можливо більшість читачів вважали, що я пишу нісенітницю. Форма правління та підхід селищного голови до роботи її самої та її підлеглих стане зрозумілим для все більшої кількості дійових осіб, і тоді побачимо, які стануть взаємини та настрої. І балачки про патріотизм – це понти для прієзжих, або для полєзних ідіотів. А за твердженням москальського класіка, якщо говорять про патріотизм – значить щось десь цуплять.

На першій сесії пробували «цупить» бюджетні кошти, собі на зарплату, звичайно за погодженням на сесії, щоб потім сказати – а то все депутати, то не я, то вони проголосували. Уважного читача я попрошу звернути увагу на порядок денний, яке саме питання було розглянуте відразу за оголошенням результатів виборів голови та депутатів? Звичайно оплата праці селищного голови. Я попросив би всіляких лихо ботів і не тільки знайти зрозумілі аргументи, чому це питання потрібно розглядати першим та ще й на першому засіданні?

Логічним та правильним було розглянути його разом з розглядом проекту бюджету, обговорити, почути зауваження та пропозиції, а не в перші хвилини поки ніхто з депутатів не оговтався давай мені зарплату. Та ні, давай разом зі всіма.

Якщо ми подивимось на проект цього рішення, яке депутати не підтримали, і я особисто вдячний кожному хто мав ту мужність в собі, то ми побачимо перш за все премію в 100% окладу, ми побачимо в пункті 2 «Преміювання селищного голови з нагоди відзначення державних та професійних свят здійснювати в розмірі середньомісячної заробітної плати».

Що це за цікаві пункти? Особисто я не сумніваюся в святості Валентини Василівни, і можливо їй треба і 100% премії, бо вона працює більше ніж може. Але тоді в мене виникає запитання, а решта працівників бюджетної сфери, які будуть фінансуватися з селищного бюджету, скільки у них буде відсотків премії, теж 100 чи можливо 50, чи 20? Хто і як це визначить, і чи буде визначати? А кошти в бюджеті є на такі речі? Тут я бачу один вихід – набуття святості всіма працівниками бюджетної сфери, і тоді всі питання знімуться.

Але премія в 100 % від окладу це так, пиль, так би мовити. А от преміювання до державних та професійних свят в розмірі середньомісячної зарплати – оце тєма, красіво. Якщо порахуємо всі державні та можливі професійні свята, то це ще одна зарплата що місяця. Тобто після прийняття цього рішення селищний голова мала отримувати щомісяця дві зарплати. І саме це є найголовнішим першим питанням порядку денного першої сесії селищної ради, і тут не треба ніякого Фройда, все й так зрозуміло.

І ми можемо подивитися як хто голосував за це питання. Я серйозно задумався з приводу освітян загалом та зокрема освітян в цьому скликанні. Я маю надію що це принципова позиція, і бажаю депутатам її не втрачати. А позиція депутатів Цопи та Чаленка на загальному фоні виглядає залізобетонною, я як мешканець Варви вдячний таким депутатам, така принципова позиція повинна бути в кожного депутата по відношенню до кожного питання порядку денного.

16.01.2018

Павленко Дмитро