неділю, 10 березня 2019 р.

Про «ефективне» самоврядування.


    Продовжуючи серію дописів про підведення підсумків 2018 року і перед тим як детально проаналізувати звіт про виконання бюджету за 2018 рік, на мою думку варто загалом поглянути на попередній період, тобто до утворення ОТГ, на те як і на що витрачалися бюджетні кошти. Цей погляд нам дасть розуміння підходів та традицій використання коштів незмінним розпорядником коштів ось вже 8 років – Саверською-Лихошвою. Адже саме те яким чином кошти використовуються визначається доля всієї громади, і це без перебільшення.

Теперішній селищний голова вже вісім років посідає свою посаду, але ще й досі можна почути балачки, а от при Скудному було гірше, чи не так красиво, чи ще якось погано. Шановна Громадо, давайте припинимо ці балачки, а проаналізуємо реальні дії та вчинки, і будемо аналізувати саме це, а не якісь емоції. Я особисто вже втомився дивитися та слухати казки про красиву Варву, про благоустрій, і про все хороше, і наскільки це все було красиво нам показав особливо минулий 2018 рік. Але не лавки та звьозди  є першочерговими питаннями життєдіяльності громади. Першочерговим є питання ефективного планування та використання коштів з врахуванням всіх аспектів життєдіяльності Громади. Що мається на увазі? Це те, що не може всі, чи переважно всі, зусилля місцева влада присвячувати чомусь одному на шкоду іншим питанням. Не може посадова особа весь свій робочий час та зусилля, а також і фінансові ресурси на інші засоби  витрачати саме на те, що подобається саме Голові, або задовольнити якогось потрібного депутата на його окрузі, на шкоду решті питань та проблем в Громаді. Не може вся Громада жити одним благоустроєм, говорити про нього на кожній лавочці, яка була і встановлена з розрахунку, щоб про це і говорили. І якщо проаналізувати всі роки управління Громадою Валентиною Василівною стане зрозуміло, що основні заходи були проведені в благоустрої, основні кошти були потрачені саме на благоустрій, при цьому решта потреб громади фінансувалися та проводилися в життя за залишковим принципом, як виняток окремі випадки фінансування тих чи інших видатків в залежності від обставин чи тиску з боку громадськості.
Нижче вашій увазі таблиця з основними, на мою думку, показниками селищного бюджету в період з 2010 до 2017 року включно (не всіма). Дані до цієї таблиці взято з затверджених звітів про виконання селищного бюджету. Окрім звіту за 2017 рік, який наші славні депутати з славних фракцій забули затвердити.

Якщо ми поглянемо на ці дані, вміщені в таблицю, що стосуються надходжень та основних витрат селищного бюджету починаючи з 2010 року то можемо побачити повну картину господарювання за цей проміжок часу. Хочу наголосити Громаді на тому, що при розподілі витрат бюджету перш за все здійснюються видатки на зарплату та енергоносії бюджетних установ, тобто дитсадків та селищної ради. Ці витрати ніхто не зможе нікуди перерозподілити, вони як були так і будуть завжди, а от решту коштів можливо перерозподілити, і саме це є основним в роботі розпорядника коштів – їх ефективне використання.
В цю таблицю вміщено 2010 рік, як рік в якому ще працював Скудний П.М. для порівняння та розуміння процесів, а от робота Саверської-Лихошви почалася з 2011 року. Що ми бачимо, в 2011 році  надходження до бюджету трохи виросли на 650 тисяч гривень, що відразу і дозволило збільшити витрати на благоустрій з 190 тис. грн.  до 510 тис. грн., при цьому зменшилися більш як на 100 тис. грн. витрати на ремонт доріг, зменшились витрати на поповнення статутного фонду КП «Господар». От і всі зрушення. За підсумками 2011 року селищна рада не використала 255 тис. грн.. Окремо прошу зважити на суму витрачену на благоустрій в 2010 році і порівняйте з наступними роками. Що можна зробити за такі гроші? І от коли ви вчергове будете розповідати про те, що Скудний нічого не робив, то потрібно зважати, що в нього особливо не було за що те робити. Більше того з тих 190 тис грн. близько третини використано на заробітну плата та близько третини на вуличне освітлення, і на якісь матеріали та ремонти для всієї Варви лишається аж 60 тисяч грн.. Будь ласка порівняйте з теперішніми мільйонами.

Наступний 2012 рік у зв’язку зі зміною законодавства як податкового так і бюджетного суттєво збільшив надходження до селищного бюджету, і в цьому немає досягнення ніякого місцевого чиновника в тому числі і селищного голови. Як результат діяльності селищного голови та селищної ради в цей рік придбано за 268 тис. грн.. сміттєвоз. І основним досягненням селищного голови стало невикористання коштів взагалі, як видно в таблиці такі кошти склали в сумі 2,6 млн. Тобто протягом року ніхто не звертав увагу і ніяк не планував витрачати кошти, хоча потреби у громади були завжди, і ці кошти дісталися інфляції. Цього ж року істотно впали надходження від прибутку комунального підприємства майже в п’ять разів, що є прямою ознакою «ефективності» роботи комунального підприємства, і керування комунальною галуззю селищною владою.
Наступний 2013 рік був ще більш успішніший по надходженню податків до селищного бюджету, але не використання коштів склало ще більше – 4 млн. грн.. Тобто, перед нами яскравий приклад бездіяльності селищної влади, невикористання коштів і подальше з’їдання їх інфляцією. Так як і в 2012 році протягом 2013 року не було реалізовано жодного істотного проекту, що стосувався б всього селища. Єдиний реалізований проект – встановлення пластикових вікон у ДНЗ «Джерельце» за 0,5 млн. грн.. та було придбано екскаватор майже за 300 тис. грн. Надходження від прибутку КП «Господар» знову істотно зменшилась до 11 тис. грн., що в 10 разів менше ніж в 2011 році, при чому поповнення статутного капіталу комунального підприємства зростало, а це до речі пов’язано зі зміною керівництва підприємства наприкінці 2011 року. До речі показник діяльності комунального підприємства, тобто розмір податку на прибуток, який надходить до бюджету – це по суті чи не єдиний показник чи маркер спроможності господарювання місцевою владою. І коли вам вчергове Саверська буде розповідати про створення робочих місць, про залучення інвестицій тощо, завжди згадуйте показники надходжень до бюджету саме від свого ж комунального підприємства. Бо що ще потрібно, тут ніхто не заважає, всі рішення приймає або рада, або виконавчий комітет, тобто умови всі для роботи підприємства є, але де ж віддача від такої роботи? Лише постійні вливання. І так роками та десятиліттями.
Наступний 2014 рік відзначений тим, що надходження до селищного бюджету знову зросли по відношенню до попередніх років. Разом з цим зросла і сума знову не використаних коштів вже до 6 млн. грн., що окремий раз свідчить про «ефективність» місцевого самоврядування в селищі. Наявність значних коштів в бюджеті дозволила майже вдвічі в порівнянні з попереднім 2013 роком збільшити витрати на благоустрій з 542 тис грн. до 959 тис. грн.., в три рази збільшити суму поповнення статутного капіталу КП «Господар» до 953 тис грн..( придбано підйомний механізм за 265 тис. грн, який потім жодного разу не використовувався). До 2,1 млн. зросли видатки і на будівництво та капітальні вкладення в інфраструктуру селища. При цьому якщо проаналізувати як саме витрачалися ці 2,1 млн., то ніхто і не згадає, що селищною владою було істотного зроблено на ці 2,1 млн. грн., хоча при цьому в селищі є значна кількість проектно-кошторисних документацій, зокрема і на реконструкцію водогонів, але вони не були реалізовані.
Наступний 2015 рік, був роком виборів, зміни бюджетного законодавства та зменшенням надходжень до селищного бюджету. При цьому гарне обличчя для селищної влади було врятоване фінансовою подушкою в 6 млн гривень, що були не використані протягом 2014 року. І хоча ці кошти значно знецінилися, але все таки дозволили збільшити видатки на благоустрій до 1,6 млн гривень; вперше за останні 5 років значно зросли видатки на ремонт доріг 2,1 млн, що можна також пояснити приходом до селищної ради Бейкуна С.І. бувшого керівника райавтодору та тим що цей рік був роком виборів, і потрібним своїм депутатам в авральному темпі ремонтувалися дороги на округах. Натомість  реконструкцію водогонів в межах оптимізації системи водопостачання Варви знову не було реалізовано. На початок вулиці Підгірної було прокладено водогін, на який використано до 700 тисяч гривень, але який мешканцями Підгірної так і не був використаний із-за відсутності там води. До речі даний водогін не пущений в експлуатацію і до цього часу. Невикористаних коштів за підсумками року лишилося всього 1,5 млн. грн., що значно менше ніж в попередні роки.
2016 рік був першим роком роботи нової каденції і голови, і нового депутатського корпусу. Надходження до селищного бюджету хоча і зросли, але і зросли видатки на захищенні статті бюджетних установ селища. Вперше була здійснена спроба реалізації проекту реконструкції водогонів в селищі, який не був реалізований селищним головою та апаратом селищної ради, кошти знову не були використані, як результат – 3 млн. грн. не було використано протягом 2016 року. Результатом діяльності нового депутатського корпусу стало значна економія і скорочення витрат на благоустрій селища, що при зростанні і зарплати, і вартості пального була показовою, витрати з 1,6 млн. гривень  в 2015 році зменшилися до 1,4 млн. грн. в 2016 році. Цей процес дав початок існуванню міфу, що депутати не дають працювати селищному голові, тільки насправді ми не давали бездумно розтринькувати бюджетні кошти, а працювати вона як не збиралася так і продовжує не збиратися. За цим полєзниє ідіоти почали цькувати принципових депутатів, що в майбутньому вилилося і у результатах виборів, в чому і величезна заслуга совєцької преси. Але ніщо нікуди не зникає, тепер всі ті полєзні ідіоти та ті хто їх слухав та довіряв нехай пожинають плоди своєї праці у вигляді міністерських зарплат для сільських чиновників в 2018 році, це ваша відповідальність та обраних вами депутатів.
В 2017 році, вся увага Громади була прикута до майбутнього об’єднання, та до спроби реалізації хоч якогось більш менш істотного проекту в селищі, і вже наприкінці жовтня було прокладено одну гілку водогону по вулиці Шевченка, це перший істотний проект, що був реалізований селищним головою за 7 років. І тут питання не в грошах чи їх відсутності, що ви можете спостерігати в таблиці, а питання лише в ефективності їх використання.
Також ми можемо бачити і істотне зростання видатків на благоустрій, що склало 2,8 млн. грн., і що було результатом цькування, вмовляння та виливання бруду помийницею через газету, роботою полєзних ідіотів тощо.
На ремонт доріг було передбачено 1,8 млн. грн., але в зв’язку з тим, що саме ніколи було займатися дорогами, бо вибори та інші мутки використали лише майже 1,1 млн. грн..
Як підсумок, такої семирічної діяльності, втрачений час та втрачені можливості, і один водогін за сім років, бо другий не задіяний і незрозуміло чи буде задіяний..
Але найбільш промовистим підсумком своєї діяльності є колаж зроблений самою Валентиною Василівною в своїй передвиборній програмі і цим все сказано, насолоджуйтесь, 7 років в одному зображенні (більше того собі привласнила те, що її і не стосується, це і дитячий майданчик за сприяння депутата Кодоли О.М.; це і будівництво КНС за кошти обласного фонду екології, а про чищення узбіччя – це взагалі повне дно).

08.03.2019
Павленко Дмитро

4 коментарі:

  1. Шановний Павленко Дмитро, знаючи вас як активіста та небайдужого мешканця селища, прошу підтвердити або спростувати інформацію щодо того, що в той час як жителі селища Варва сплачують за вивезення сміття з багатоповерхівок та приватного сектора за власні кошти, всім іншим мешканцям сіл новоствореної громади сплачується за вивезення сміття комунальним транспортом КП "Господар" коштом бюджету територіальної громади. Прошу проініціювати на наступній сесії винесення питання про відміну оплати мешканцями смт. Варва за вивезення сміття та фінансування цих витрат із бюджету об`єднаної територіальної громади, або зобов`язати селищного голову домогтися оплачувати мешканцями інших сіл громади вивезення сміття комунальним транспортом КП "Господар".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

      Видалити
    2. Адміністратор блогу видалив цей коментар.

      Видалити
  2. Вірно .За все потрібно платити а тим більше коли стосується благ.А тепер шановний порахуй скільки зібрано за рахунок приєднання 2 хуторів працівників керівного складу в ОТГ. За ті коболевські зарплати вони повинні виносити сміття з цих сіл вручну і молитися богу щоб люди не роздумали та не відказалия від тих благ які принесло обєднання.Та на наступній сесії висвітіть затрати на утримання сіл Леляки та Калиновиця щоб не їв червяк таких патріотів Господаря.

    ВідповістиВидалити