Про міський парк та його знищення.

     В цьому дописі піде мова про парк, а точніше його рідкі залишки, в центрі Варви. Зараз це зветься «Казкове містечко», але я його назвав міським з умислом, так як він мав всі на те претензії. Бо сільський парк дуже химерний термін, тому що він знаходиться в центральній частині, от прямо в центрі; закладений не то в кінці 20-х чи в середині 30-х років, відповідно має вже пристойний вік, який за 10-15 років складе 100 років від моменту закладання. Відповідно вік окремих дерев парку може вже зараз складати 80-90 років.

І саме такі речі є знаковими взагалі для пам’яті як про людей так і про наше містечко. І саме збереження та догляд за настільки дорослими деревами могла б бути хоч якоюсь претензією на європейськість. Наприклад в нашому обласному центрі сквер на одній з вулиць між Красною площею та залізничним вокзалом не тільки збережено, підписано, а й оформлено як об’єкт  охорони. І це не парк на Валу, чи інший великий парк чи сквер, це кілька дерев на невеличкому клаптику землі. А що ж в нашому «європейському» містечку? А ось шо!

Як вам світлини? Оце я розумію догляд. Досиділась, плекала роками омелу, а тут розвиднілося, щось треба робити. І наробила. А чого ж, для чого думати та мучиться, щось вигадувати, прикладати руки та голову до того діла. Ні це не їхні методи. Все треба робити просто та швидко. Обчухрав та й годі.

   Особисто для мене це таке собі варвинське варварство і все. Якщо хтось з молодших варвинчан чув розповіді про колишній міський парк, а старшим нічого і розповідати вони його пам’ятають, яким він був, який затишок він давав варвинчанам і так далі, то інакше як варварством це не сприйметься. І не тільки варварське відношення до дерев, що є основою парку. Це стосується і бездумного розміщення лавок, бесідок, каменів майданчиків тощо. Все йде одне до одного. Навіть заплановане асфальтування центральної алеї, яку наша славна влада задумала прокласти, в той час, коли тротуарна плитка вже є дійсністю навіть для забитого села, оце вам вся «європейськість».

    А щоб передати вам атмосферу того старого парку пропоную кілька світлин з минулого орієнтовно 60-ті роки минулого століття. А світлина з стадіону 70-х, з колекції Олександра Різніченка, нам цікава заднім планом, де ми бачимо настільки парк був густий, точніше він був.

А ми все помалу сунемося в «європейське» варварство, аналізуйте та робіть висновки.

30.03.2019

Павленко Дмитро