четвер, 1 серпня 2019 р.

Владна сліпота.



    В продовження теми передвиборчої лихоманки та надраннього забігу селищного голови варто з огляду на все це наголосити, що лихоманка почалася хтось кудись побіг, але нікуди не поділася владна сліпота. І та лихоманка її тільки підсилила як на мене. От Саверська забажала почути людей і виявити причини всіляких негараздів та їх швиденько до виборів вирішити. Але тут виникає логічне питання, а що вам заважає бачити та чути про ті проблеми до виборів або відразу після попередніх? Що заважає вам ті проблеми вивчати та вирішувати, а не множити їх та поглиблювати? І який би різкий та понтовий забіг не влаштувала Валентина Василівна очевидно він нічого не вирішить та й планів щось вирішувати немає. Про це свідчить і як саме розпорядження, яке складалося на коліні та не містить в переліку  як окремих вулиць так і цілих мікрорайонів. Наприклад на Зарічці немає вул. Київської; на Перекопівці немає ні вулиці Івана Кондратця, так немає і Захисників України. Взагалі відсутня центральна частина Варви, так званий Бриликів хутір, відсутній мікрорайон «Царське село», та й сусідній Аеродромний і так далі. Сліпота, що переходить в дурість, оце найяскравіша демонстрація цього забігу. А проблеми на поверхні, просто їх ігнорують, бо мешканці дозволяють це. До влади ніяких претензій, але все ж на поверхні. От на вже непотрібній Саверській вулиці Київській ось так обслуговують так званий майданчик з контейнерами для побутових відходів

А ось так виглядає вулиця не в якомусь хуторі Боханів де не мешкають люди взагалі, а так виглядає вулиця в Мікрорайоні Нафтовик обабіч дитсадка «Джерельця», та й сам дитсадок так гарно заріс, мабуть хащі створюють затишок.



От таке, то ж гарних вам виборів та спагеттів на вухах.

31.07.2019

Павленко Дмитро

3 коментарі:

  1. а може людям самим треба хоч трошки слiдкувати за порядком, кидати смтiття в контейнер, а не бiля. Все ж йдемо до гейропи))

    ВідповістиВидалити
  2. Децентралізація задля галочки

    Один район – одна громада! Саме за таким принципом мали б формуватися об’єднані територіальні громади, щоб бути спроможними та привабливими для інвестицій.

    Натомість, в Україні і зокрема на Чернігівщині настворювали громад із кількістю населення від 3 до 5 тисяч мешканців. Не дивно, що значна частина бюджетів таких ОТГ іде на утримання адмінапарату. Чи можна в такому випадку говорити про розвиток?



    Громади по кілька тисяч мешканців – це не що інше як дерибан, – переконаний голова Борзнянської ОТГ Анатолій Койда. Про це він нещодавно навіть сказав особисто Прем’єр-міністру України й ідеологу децентралізації Володимиру Гройсману.

    «Децентралізація практично пущена на самотік. У більшості випадків проводять її фактично для галочки, тому все це все дуже нагадує мені соціалістичні змагання. Звичайна статистика, як при СРСР, а фактично ми просто дуримо одне одного, – каже новообраний голова Борзнянської ОТГ Анатолій Койда. – Я в очі сказав про це прем’єру, коли нещодавно виступав на нараді: «Для чого ви створюєте громади по 3 тисячі чоловік? По 40 чоловік штату понабирають, зарплати по 40 тисяч гривень і ще й з бюджету просять грошей», – передає частину промови зі свого виступу Анатолій Миколайович. – Міністр фінансів сидів, Гройсман слухав, і всі погоджувались. Це – дерибан грошей! Для чого далеко ходити? Прибалтика і Польща ці часи пройшла, давайте рівнятись на них».

    На переконання міського голови, для того, щоб можна було нормально функціонувати та планувати життя, громади повинні мати як мінімум по 20-30 тисяч мешканців.

    «По селах вже і кадрів як таких немає. Хто туди прийде з інвестиціями? Ну для чого оце таке було робити? Це неправильно!, – обурюється Анатолій Койда. – Зрештою, ми все одно прийдемо до того, що громади будуть розширюватись до 20-ти і більше тисяч мешканців».

    На зорі децентралізації, ще будучи керманичем 12-тисячного райцентру, Анатолій Койда виступав з ініціативою «Один район – одна громада». Щоправда, його пропозицію не підтримали в РДА та райраді, а відтак Борзнянський район порізали на дрібні громади. Деякі села вирішили приєднатися до сусіднього Ніжинського.

    Борзнянська ОТГ – остання з новоутворених і найкрупніша в районі. Її населення – понад 15 тисяч мешканців, це – майже половина кількісного складу всього колишнього району.

    До речі, Анатолій Койда – єдиний із кандидатів на голову ОТГ, який не надрукував і не роздав за час виборчої кампанії жодної листівки.

    «Я не проводив агітаційної кампанії, оскільки вважаю, що міський голова, який йде на повторний термін, повинен агітувати не листівками чи газетами, а своєю роботою. Не вішати чергові обіцянки, а працювати, – говорить Анатолій Миколайович. – І якщо людям сподобалась твоя робота, то тебе оберуть знову».

    На виборах, які відбулися 30-го червня, Анатолію Койді повірили 25% виборців, його найближчий суперник набрав 17%.

    На відміну від тієї ж таки Височанської ОТГ з кількісним складом населення в 4600 чоловік, в Борзнянській ОТГ чиновницький апарат оптимізують. Міський голова каже, що космічних зарплат не буде.
    «Деякі поробили так, що громади по 3 тисячі чоловік і зарплата 40 тисяч, а в мене було 12 тисяч в місті і зарплата 14 тисяч гривень. Повірте, цього цілком вистачає. Не можна відриватись від землі, це – людські гроші», – резюмує міський голова.

    ВідповістиВидалити
  3. По номеру телефона о вас можно узнать чуть ли не всё! Вот как
    Разбираем на простом примере

    Нам кажется, что мы давно научились защищать свои данные в интернете. Конечно, никто не выкладывает в публичный доступ информацию о кредитной карте или свой домашний адрес, пишет lifter.

    При этом мы без размышлений раздаём направо и налево свой телефонный номер, порой совершенно незнакомым людям: таксистам, курьерам, продавцам из интернета, всяким мастерам…

    Так вот, знайте: всякий человек, у которого есть ваш номер телефона, может запросто узнать о вас всё, что ему вздумается.

    Давайте рассмотрим эту опасность поподробнее:

    1. Мессенджеры.

    Злоумышленнику достаточно сохранить ваш номер в телефонной книге и попробовать создать беседу в Viber, Telegram или WhatsApp. Нередко таким образом можно узнать имя и фамилию владельца номера и увидеть его фотографию.

    По имени и фамилии можно быстро найти человека в Facebook. Да и по фото: достаточно скачать изображение и загрузить его в поиск по картинкам Google, и поисковик выдаст имя человека на фото, а заодно и ссылки на его аккаунты в соцсетях.

    Чтобы защититься от этого, в мессенджерах следует изменить настройки конфиденциальности таким образом, чтобы люди, не входящие в список ваших контактов, не смогли видеть ваши фото, номер телефона и активность.

    Не рекомендуется также указывать в профиле свою фамилию — можно ограничиться именем или ником, по которому вас знают близкие люди.

    Если же вы всё-таки хотите показывать своё фото сторонним пользователям, позаботьтесь о том, чтобы оно было уникальным и не использовалось в других соцсетях. Так мошенники не смогут найти вас по нему через поисковик.

    2. Facebook.

    Найдя ваш профиль в Facebook, злоумышленник может извлечь из него дополнительные данные, прежде всего:

    дату вашего рождения;
    имена и фамилии вашего супруга/супруги и родственников;
    их даты рождения.
    Поэтому, во-первых, следует скрыть дату своего рождения, а ещё лучше указать её с несколькими ошибками. Ведь даже если её нельзя увидеть на вашей странице, в день рождения Facebook всё равно разошлёт всем вашим друзьям напоминание. А ведь среди множества малознакомых «друзей» вполне может скрываться мошенник.

    Желательно также не указывать в Facebook все свои альтернативные имена (например, девичью фамилию). Ваши настоящие друзья смогут без этого обойтись, а злоумышленники будут раздосадованы.

    3. Instagram.

    К Facebook пользователи часто подключают свой Instagram-профиль. Перейти в него можно просто из описания вашего аккаунта.

    Более того, Instagram-профиль пользователя для удобства обычно подписан так же, как и другие аккаунты в соцсетях. Поэтому поиск осуществляется простым копированием вашего имени из Facebook-адреса и вбиванием его в поисковую строку.

    А из Instagram о человеке можно узнать очень много: с кем он общается, в каких условиях живёт, есть ли у него машина (иногда на фото можно даже рассмотреть номера), где он отдыхает и сколько у него детей.

    Поэтому лучше всего закрыть Instagram от посторонних и отвязать его от Facebook и других соцсетей. Пусть у вас будет меньше подписчиков, но зато вы обеспечите свою безопасность.

    Логин и пароль в каждой соцсети должны быть уникальными, чтобы взлом одной страницы не приводил к автоматическому взлому всех остальных.

    ВідповістиВидалити